Рішення № 33514505, 16.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/27/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

16.09.2013 Справа № 908/1272/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Насінницька компанія Гібрид-С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91)

До Державного підприємства „Дослідного господарства „Соцземлеробство" Національної академії аграрних наук України" (72242, с. Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 1)

Про стягнення 351 644 грн. 16 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: Трушкін І. М. - дов. від 01.07.2013 р.; Стогній А. М. - дов. від 28.08.2013р.

Від відповідача: Щетінін М. Ю. - дов. № 292 від 12.11.2012 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Насінницька компанія Гібрид-С" м. Запоріжжя до Державного підприємства „Дослідного господарства „Соцземлеробство" с. Таврія Веселівського району Запорізької області, про стягнення 351 644 грн. 16 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з Державного підприємства „Дослідного господарства „Соцземлеробство" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук України" суму передплати по договору купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008 року в сумі 330 000 грн. та 3 % річних в сумі 21 644 грн. 16 коп.

До судового засідання від позивача надійшла заява, в якій позивач уточнює найменування відповідача, та остаточно просить стягнути передплату по договору купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008 року в сумі 330 000 грн. та 3 % річних в сумі 21 644 грн. 16 коп. з Державного підприємства „Дослідного господарства „Соцземлеробство" Національної академії аграрних наук України".

Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позивач надав суду нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, де зазначив наступне: позовні вимоги обґрунтовує нижче наведеними документами: договір купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008 р.; додаткова угода від 05.01.2011 р. до договору купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008 р.; платіжне доручення № 138 від 22.04.2008 р. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.3 договору купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008р. з урахуванням додаткової угоди від 05.01.2011р. відповідач зобов'язався передати нам у власність товарний соняшник в кількості 110 тонн, на загальну суму 330000,00 гривен в строк до 01.02.2011 р., а ми в свою чергу сплатити його вартість не пізніше 01 травня 2008 року. 22.04.2008 р. платіжним дорученням № 138 нами було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача в установі банку передплата за товарний соняшник у сумі 330 000,00 гривен. Проте, по цей час, відповідач не виконав своїх обов'язків з передачі позивачу у власність товарного соняшнику у кількості 110 тонн. Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 629 ЦКУ зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ). Відповідно до ст. 655 ЦКУ - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (п. 1 ст. 662 ЦКУ). Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦКУ). Стаття 693 ЦКУ встановлює, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. 2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. 3. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Стаття 536 ЦКУ зазначає, що за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що позовні вимоги позивача не визнає, зважаючи на наступне: відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, (попередня оплата) покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Сторонами в договорі купівлі-продажу №22/04 від 22.04.2008 р. не було встановлено обов'язку покупця повністю оплатити товар до його передання покупцем, а лише визначено, що покупець сплачує вартість товару у безготівковій формі в строк до 01.05.2008 р. В такому випадку покупця зобов'язаний був оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, що передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України. Отже, з вищезазначеного випливає, що перераховані Позивачем грошові кошти в сумі 330 000,00 грн., з врахуванням приписів статей 692, 693 ЦК України, отримані нами без достатньої правової підстави, а отже їх стягнення з посиланням на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань є надуманими. Просить відмовити позивачу у позові у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва. За клопотанням відповідача провадження по справі зупинялось до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 908/1505/13 за позовом Державне підприємство „Дослідне господарство „Соцземлеробство" Національної академії аграрних наук України" с. Таврія Веселівського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Насінницька компанія Гібрид-С" м. Запоріжжя про визнання додаткової угоди від 05.01.2011 р. до договору купівлі-продажу № 22/04 від 22.04.2008 р. недійсною та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Ухвалою від 02.09.2013р. провадження по справі було поновлено, розгляд справи був призначений на 16.09.2013р.

16.09.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

12.09.2013р. від відповідача поступило клопотання про зупинення провадження по справі, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013р. по справі №908/1505/13.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки розглянути дану справу до розгляду скарги відповідача Вищим господарським судом України можливо, так як рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2013р. по справі №908/1505/13 набрало законної сили і підлягає виконанню. Крім цього, відповідач не довів, що Вищий господарський суд України прийняв його скаргу до розгляду.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

22.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу № 22/04 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця обумовлену даним договором партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар в обумовлені строки.

В п. 1.2 договору сторони погодили, що товаром за даним договором є товарний сонях у кількості 110 тон за ціною за тону 3 000 грн. (у т.ч. ПДВ), на загальну суму 330 000 грн.

Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що ціна договору становить 330 000 грн.

В п. 2.1 договору сторони погодили строк поставки товару - 10.10.2008 року.

За умовами п. 2.4 договору, покупець зобов'язується сплатити загальну вартість товару, вказану в п. 1.2 даного договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в установі банку у строк до 01.05.2008 року.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу суму 330 000 грн., яка становить загальну ціну договору, про що свідчить копія банківської виписки від 22.04.2008 року (ар. с. 12).

05.01.2011 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору, якою вони виправили описку в тексті договору, та визначили, що фактично покупцем за договором є позивач, а продавцем - відповідач.

Також, додатковою угодою від 05.01.2011 року сторони внесли зміни та доповнення до п. 2 та 3 договору.

Так, відповідно до п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2011 року, строк поставки продукції - 01.02.2011 року.

Третій розділ договору сторони доповнили п. 3.3 та 3.4.

Згідно умовам договору, оплата здійснюється до поставки товару, з чого слідує, що договором передбачена передплата. Позивач був зобов'язаний перерахувати відповідачу кошти до 01.05.2008 року, фактично позивач перерахував кошти 22.04.2008р., тобто до 01.05.2008р.

Крім цього, слід відмітити, що відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свої обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2013р., яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013р. по справі №908/1505/13, Державному підприємству „Дослідного господарства „Соцземлеробство" Національної академії аграрних наук України" було відмовлено в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Насінницька компанія Гібрид-С" про визнання недійсним договору купівлі - продажу №22/04 від 22.04.2008р..

За умовами п. 3.3 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2011 року, у випадку несвоєчасної поставки товару покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору, а продавець, в свою чергу, зобов'язаний повернути покупцю отриману попередню плату за товарний сонях, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 100 (сто) процентів від загальної вартості несвоєчасно поставленого товару, вказаної в п. 1.2 даного договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, для того, щоб відповідач дізнався про те, що його зобов'язання по постачанню товару закінчились, і що у відповідача виникли грошові зобов'язання по поверненню суми передплати, позивач зобов'язаний направити відповідачу письмову вимогу про повернення суму передплати.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України також передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З вищевикладеного вбачається, що сума передплати повертається лише, якщо про це буде направлена відповідна вимога.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором не передбачений строк повернення передплати, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму передплати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

11.07.2012р. позивач вручив відповідачу претензію № 47 від 10.07.2012р., про що свідчить вхідний номер 265, дата отримання претензії та підпис представника відповідача на претензії.

В претензії позивач відмовився від договору та просив перерахувати на рахунок позивача , на протязі 7 днів з дати отримання претензії, 330 000 грн. передплати та 330 000 грн. штрафу.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу суми 330 000 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню попередня оплата в сумі 330000 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3 % річних в розмірі 21 644 грн. 16 коп. за період з 01.02.2011 року по 10.04.2013 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін передплату не повернув, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача.

Оскільки відповідач не повернув передплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, грошові зобов'язання відповідачем вважаються порушеними починаючи з 19.07.2012р.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 19.07.2012р. по 10.04.2013р. в сумі 7 202 грн. 48 коп.

В іншій частині позову слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням 3% річних за період з 01.02.2011р. по 18.07.2012р., оскільки в зазначеному періоді у відповідача існували не грошові зобов'язання, а зобов'язання поставити товар, а 3% річних, відповідно до статті 625 ЦК України, нараховуються лише за прострочення грошових зобов'язань.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства „Дослідного господарства „Соцземлеробство" Національної академії аграрних наук України" (72242, с. Таврія Василівського району Запорізької області, вул. Леніна. буд. 1; код ЄДРПОУ 00853323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Насінницька компанія „Гібрид-С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91; код ЄДРПОУ 34595419) основний борг в сумі 330 000 грн., 3 % річних в сумі 7 202 грн. 48 коп. та судовий збір в сумі 6 743 грн. 82 коп.. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено: 16.09.2013р.

Суддя Л.С. Місюра