Постанова № 33513310, 05.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року 13:29 № 826/10357/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомПриватного акціонерного товариства «Гео Спектр», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Промислово-геофізична компанія Надра»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного Управління Міністерства доходів та зборів провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко В.А. (довіреність № б/н від 13.06.2013 р.)

від відповідача: Перепелюк О.В. (довіреність № 375/9/10 від 21.06.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 05.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Гео Спектр», яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Промислово-геофізична компанія Надра» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного Управління Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10357/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Головного Управління Міністерства доходів та зборів від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що під час проведення перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 297 150 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 283 000 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем були подані письмові заперечення проти позову, в яких відповідач зазначає, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882), а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Єврофокс Україна» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати), так і податковий кредит.

В наданих запереченнях відповідачем зазначено, що в Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 24.07.2012 р. № 602/22-817/37023882 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р., - податковим органом було встановлено, що такий контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» фактично за місцем його реєстрації не знаходиться, відповідно до чого не можливо отримати первинні документи на підтвердження фактичності здійснення господарської діяльності, зокрема в розрізі правовідносин із позивачем, а також те, що у перевіряємому періоді (січень-березень 2012 р.) на 90 % господарська діяльність такого контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» була пов'язана з фіктивним підприємством ПП «Автохімзв'язок». Так, близько 70-100 % податкового кредиту ТОВ «Єврофокс Україна» формувалося за рахунок ПП «Автохімзв'язок», який в свою чергу також не знаходиться за місцем реєстрації, на підприємстві працює 1 (одна) особа, відсутні будь які матеріально-технічні ресурси для здійснення задекларованого виду діяльності, та засновник і директор ПП «Автохімзв'язок» повідомив про свою непричетність до діяльності підприємства.

Внаслідок зазначеного, як наголосив представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2013 р., за наслідками перевірки діяльності позивача по ланцюгу правовідносин із контрагентами-постачальниками, податковим органом було зроблено висновок, що такі господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, та були частиною злочинної схеми з безпідставного формування податкового кредиту за наслідками правовідносин із фіктивними підприємствами, зокрема ПП «Автохімзв'язок».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Гео Спектр»), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврофокс Україна» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 437/22-604/30306997 від 10 жовтня 2012 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 297 150 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 283 000 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882), ), щодо виконання останнім на користь позивача промислово-геофізичних досліджень на свердловинах Архангельської та інших площ.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005282260 від 16 листопада 2012 року, яким ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 520 013,00 грн., з яких основний платіж складає 29 7150,00 грн., та штрафні санкції на суму 222 863,00 грн.;

- № 0005292260 від 16 листопада 2012 року, яким ПрАТ «Промислово - геофізична компанія Надра» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 495 250,00 грн., з яких основний платіж складає 283 000,00 грн. та штрафні санкції на суму 212 250,00 грн.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як підтверджується наявними у справі доказами, за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. позивачем ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 553 053 грн.

Однак, перевіркою повноти визначення позивачем податкового кредиту за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна», податковим органом було встановлено його завищення на загальну суму 283 000 грн.

Також, за 1-й квартал 2012 р. позивачем ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» було задекларовано податок на прибуток у сумі 93 737 грн.

Проте, перевіркою повноти визначення позивачем податку на прибуток по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., податковим органом було встановлено його заниження на загальну суму 297 150 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882), ), щодо виконання останнім на користь позивача промислово-геофізичних досліджень на свердловинах Архангельської та інших площ.

Так, на ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» працівниками ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, згідно протоколу обшуку від 24.05.2012 р., було проведено обшук з подальшим виявленням та вилученням документів.

В свою чергу ДПІ у Подільському районі м. Києва отримало податкову інформацію, що міститься в Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 24.07.2012 р. № 602/22-817/37023882 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» (код ЄДРПОУ 37023882) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2013 р.

У відповідності до змісту отриманого Акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна», встановлено, що ПП «Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002) є основним постачальником ТОВ «Єврофокс Україна», а саме:

- у січні 2012 року на суму ПДВ 735 866,60 грн., що складає 97 % податкового кредиту Товариства. Розбіжність за січень 2012 року складає 735 866,60 грн.;

- у лютому 2012 року на суму ПДВ 55 981,47 грн., що складає 10 % податкового кредиту Товариства. Розбіжність за лютий 2012 року складає 55 981,47 грн.;

- у березні 2012 року на суму ПДВ 441 858,97 грн., що складає 70 % податкового кредиту Товариства. Розбіжність за березень 2012 року складає 441 858,97 грн.

За наслідками зазначеного, співробітниками ГВПМ у Печерському районі м. Києва було складено Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002) № 826 (службова записка № 4335/вн/07-06/52 від 24.05.2012 року).

Також, контролюючим органом було опитано директора та засновника ОСОБА_6, який засвідчив свою непричетність до діяльності підприємства ПП «Автохімзв'язок».

Враховуючи вищезазначене, податковим органом було зроблено висновок про те, що операції ПП «Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів

Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) від ПП «Автохімзв'язок» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ПП «Автохімзв'язок» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Автохімзв'язок» (що було основним постачальником контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна»), здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Автохімзв'язок» та його контрагентами по ланцюгу відносин до вигодонабувача - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується те, що контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» фактично за місцем його реєстрації не знаходиться (Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 24.07.2012 р. № 602/22-817/37023882), відповідно до чого не можливо отримати первинні документи на підтвердження фактичності здійснення господарської діяльності, зокрема в розрізі правовідносин із позивачем, а також те, що у перевіряємому періоді (січень-березень 2012 р.) на 90 % господарська діяльність такого контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» була пов'язана з фіктивним підприємством ПП «Автохімзв'язок». Так, близько 70-100 % податкового кредиту ТОВ «Єврофокс Україна» формувалося за рахунок ПП «Автохімзв'язок», який в свою чергу також не знаходиться за місцем реєстрації, на підприємстві працює 1 (одна) особа, відсутні будь які матеріально-технічні ресурси для здійснення задекларованого виду діяльності, та засновник і директор ПП «Автохімзв'язок» повідомив про свою непричетність до діяльності підприємства.

Внаслідок зазначеного, як наголосив представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2013 р., за наслідками перевірки діяльності позивача по ланцюгу правовідносин із контрагентами-постачальниками, податковим органом було зроблено висновок, що такі господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, та були частиною злочинної схеми з безпідставного формування податкового кредиту за наслідками правовідносин із фіктивними підприємствами, зокрема ПП «Автохімзв'язок», що в свою чергу завдало значної шкоди Державному бюджету та інтересам Держави в цілому.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Єврофокс Україна» та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів).

Зокрема, як також було зазначено відповідачем та не було заперечено позивачем, контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» при здійсненні своєї господарської діяльності фактично майже не визначав податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки такі податкові зобов'язання відразу перекривалися податковим кредитом з ПДВ, який ТОВ «Єврофокс Україна» формував за наслідками правовідносин із фіктивними суб'єктами господарювання, зокрема ПП «Автохімзв'язок, що відповідно підтверджується наявними у справі доказами.

Така незаконна діяльність вказаного контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» направлена на ухилення від сплати податків, та суттєво впливає на недоотримання Державним бюджетом України податків, що виражається в несплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Позивачем, в свою чергу, не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином контрагент ТОВ «Єврофокс Україна», без належного документального підтвердження наявності в останнього достатньої матеріально-технічної бази (устаткування: гірничого обладнання, свердлових машин, великогабаритного вантажного транспорту), а також відповідних трудових ресурсів (зазначена діяльність передбачає значну кількість працюючих), мав змогу виконувати на користь позивача промислово-геофізичні дослідження на свердловинах Архангельської та інших площ, в той час як 90 % податкового кредиту ТОВ «Єврофокс Україна» у перевіряємому періоді формувалося за наслідками правовідносин із ПП «Автохімзв'язок», діяльність якого взагалі не відноситься до промислово-геофізичних досліджень (підбір персоналу та забезпечення персоналом), та такий контрагент не має жодної матеріально-технічної та трудової бази (відсутні основні засоби, працює одна особа).

Так, надані позивачем до матеріалів справи документи на підтвердження фактичності (товарності) правовідносин із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» щодо виконання останнім промислово-геофізичних досліджень на свердловинах Архангельської та інших площ, а саме:

1) зведена ст. каротажу, ДС, РК (дані про свердловину) Архангельське ГКР 21;

2) результати обробки інклінометрії Архангельське ГКР, свердловина № 21;

3) висновки за результатами геофізичних досліджень, проведених на свердловині № 21, що пробурена на Архангельському ГКР 21,

- не можуть бути прийнятий судом в якості допустимих доказів по справі, оскільки такі документи крім технічних даних (глибини, діаметру обсадних колон) та даних про обладнання та вимірювальні установи, а також графічних схем, - не містять жодних даних про суть та порядок виконання робіт, їх вартість (які саме роботи виконувалися, в яких об'ємах, за якою ціною та у які строки), а також не містять жодних даних про виконавця та замовника робіт (їх реквізити, підписи уповноважених осіб та печатки сторін договірних зобов'язань).

З приводу зазначеного позивачем не було також надано суду доказів щодо укладення його контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності достатньої матеріально-технічної бази (устаткування: гірничого обладнання, свердлових машин, великогабаритного вантажного транспорту), а також відповідних трудових ресурсів (зазначена діяльність передбачає значну кількість працюючих).

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, зазначений контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» за місцем його реєстрації не знаходиться (складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 24.07.2012 р. № 602/22-817/37023882).

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначений контрагент позивача не знаходиться за місцем його реєстрації, а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство без документального підтвердження наявності в нього будь-якої матеріально-технічної та кадрової бази мало змогу виконувати роботи щодо промислово-геофізичних досліджень на свердловинах у великих обсягах та на значні суми.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, зважаючи також на те, що ТОВ «Єврофокс Україна» було задіяно у схемі роботи фіктивних підприємств (зокрема із ПП «Автохімзв'язок») щодо відмивання коштів та протиправного формування податкового кредиту, суд погоджується із висновком відповідача про те, що метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Єврофокс Україна» була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» та його посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Єврофокс Україна» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - підприємство не знаходиться за місцем його реєстрації (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ), - не підтвердження жодними допустимим доказами наявності у товариства достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності з промислово-геофізичних досліджень на свердловинах у великих обсягах та на значні суми.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Так, щодо відсутності в матеріалах справи первинних документів по правовідносинах позивача із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна», наявними у справі доказами підтверджується, що слідчим відділом ДГП у Подільському районі м. Києва ДПС здійснювалося досудове розслідування кримінальної справи № 57-2692 відносно посадових осіб ПАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, за наслідками чого у позивача були вилучені первинні такі документи, та за результатами здійснення досудового розслідування дану кримінальну справу 15.06.2013 р. було направлено до Подільського районного суду м. Києва за обвинуваченням гр. ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 212 КК України.

Однак, як було наголошено відповідачем та не було допустимими доказами спростовано позивачем, з приводу зазначеного вилучення, частина вилучених у ПАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» документів була повернута службовим особам підприємства, та слідчим відділом до Подільського районного суду м. Києва суду не передавалась.

А отже, такі первинні документи за наслідками правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна», мали бути надані до матеріалів справи саме позивачем, чого останнім в даному випадку зроблено не було.

Як зазначається в рішеннях ВАС України щодо розгляду подібних спорів, сам факт наявності у платника податків податкових накладних і платіжних доручень не може бути єдиною та беззаперечною підставою для формування податкового кредиту, при наявності встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентом, а саме за відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Єврофокс Україна» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати), так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки такий контрагент позивача ТОВ «Єврофокс Україна» при встановленні відсутності останнього та його посадових осіб за місцем реєстрації (та не надання жодних первинних документів на підтвердження товарності операцій із контрагентами), а також без підтвердження допустимими по справі доказами наявності в останнього достатньої матеріально-технічної (бурильні машини, вантажопідйомне обладнання, великогабаритний транспорт) та трудової бази - фактично не міг здійснювати великомасштабні геофізичні дослідження (поза межами його реєстрації у м. Києві) у великих обсягах та на значні суми, що відповідно передбачало би транспортування великогабаритної спеціалізованої техніки з м. Києва до м. Архангельська (чого в даному випадку позивачем доведено не було), або укладення ТОВ «Єврофокс Україна» договорів оренди великогабаритної спеціалізованої техніки з підприємствами нерезидентами, що знаходяться у м. Архангельську (чого в даному позивачем також в даному випадку доведено не було).

Крім того, як було зазначено вище, підтверджується наявними у справі доказами, та не було жодним чином спростовано позивачем, за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача ТОВ «Єврофокс Україна» по ланцюгу правовідносин із контрагентами-постачальниками, податковим органом було встановлено, що господарські відносини між контрагентом позивача ТОВ «Єврофокс Україна» та його основним контрагентом-постачальником ПП «Автохімзв'язок» (близько 90% податкового кредиту ПП «Автохімзв'язок» формувалося за наслідками правовідносин із ТОВ «Єврофокс Україна») - вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, та були частиною злочинної схеми з безпідставного формування податкового кредиту, оскільки ПП «Автохімзв'язок» також не знаходиться за місцем реєстрації, на підприємстві працює 1 (одна) особа, відсутні будь які матеріально-технічні ресурси для здійснення задекларованого виду діяльності, та засновник і директор ПП «Автохімзв'язок» повідомив про свою непричетність до діяльності підприємства, а також ПП «Автохімзв'язок» не сплачувалися податкові зобовязання по правовідносинах із контрагентами (зокрема ТОВ «Єврофокс Україна»), що завдало значної шкоди Державному бюджету.

Зважаючи на викладене, господарські відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Єврофокс Україна» вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, та були частиною злочинної схеми з безпідставного формування податкового кредиту за наслідками правовідносин із фіктивними підприємствами, зокрема ПП «Автохімзв'язок».

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 16.11.2012 р. № 0005282260 та № 0005292260.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.09.2013 р.