Постанова № 33513217, 05.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року 11:45 № 826/12172/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Іноземного підприємства «ГФК Юкрейн»до відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0000334220.за участю представників сторін:

від позивача: Бондар О.В. (довіреність № 402 від 03.09.2013 р.)

від відповідача: Киричек О.О. (довіреність № 1012/9/10.1-05 від 29.08.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 05.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Іноземне підприємство «ГФК Юкрейн» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0000334220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/12172/13-а та призначено справу до судового розгляду на 05.09.2013 р.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 08.04.2013 р. № 0000334220.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні камеральної перевірки податкової декларації ІП «ГФК Юкрейн» з податку на прибуток за 2012 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, щодо не сплати авансових внесків з виплачених дивідендів, які в 2012 р. становили суму 4 500 000 грн., згідно додатку ПН від 04.02.2013 р. № 9086382066 до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 р., внаслідок чого було протиправно застосовано штрафні санкції в розмірі 25 відсотків від суми податку згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України, оскільки за наслідками допущеної помилки щодо недекларування суми авансового внеску з податку на прибуток в декларації за 2012 р., ІП «ГФК Юкрейн», з метою самостійного виправлення такої помилки, подало відповідачу уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік (вх. № 9087559897 та вх. № 9087561082 від 14.03.2013 року), в яких позивачем було задекларовано суми авансових внесків та самостійно донараховано недоплату з податку на прибуток, а також самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 3% від недоплати, як це передбачено п.п. «а» ч. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті камеральної перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 05.09.2013 р. просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що оскільки за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на прибуток за 2012 р., було виявлено порушення останнім вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, щодо не сплати авансових внесків з виплачених дивідендів, які в 2012 р. становили суму 4 500 000 грн., згідно додатку ПН від 04.02.2013 р. № 9086382066 до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 р., то податковим органом було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків від не задекларованої та несплаченої суми податку, у відповідності до вимог п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток ІП «ГФК Юкрейн» за 2012 рік, відповідачем було складено Акт перевірки від 19.03.2013 р. № 278/4220/23512435, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, щодо не сплати авансових внесків з виплачених дивідендів, які в 2012 р. становили суму 4 500 000 грн., згідно додатку ПН від 04.02.2013 р. № 9086382066 до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 р.

На підставі висновків вищевказаного Акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 08.04.2013 р. № 0000334220, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по авансовим внескам з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів у розмірі 236 250,00 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 08.04.2013 р. № 0000334220, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивач у 2012 році, згідно з рішенням засновника № 13 від 24.05.2012 р., здійснив виплату дивідендів за 3 та 4 квартали 2012 року в сумі 4 500 000 грн.

Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 21%. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до підпунктів 153.3.3 та 153.3.4 пункту 153.3 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду.

Однак, як видно з наявних у справі матеріалів, позивач, при виплаті дивідендів своєму засновнику протягом 3 та 4 кварталів 2012 року, помилково не застосував вимоги пункту 153.3 Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 р. не відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток (рядки 20, 21, 22 декларації), та зазначене наведено в таблиці.

Звітний періодДані, задекларовані платником в звітній декларації щодо суми авансового внеску при виплаті дивідендів (наростаючим підсумком)Дані, які мали бути задекларовані платником в звітній декларації щодо суми авансового внеску при виплаті дивідендів (наростаючим підсумком) Код рядка деклараціїКод рядка декларації 2021222021223 квартал 2012 року000630 000 грн.0630 000 грн.4 квартал 2012 року000945 000 грн.630 000 грн.315 000 грн.Внаслідок зазначеної помилки у позивача виникла недоплата з податку на прибуток за підсумками 3 та 4 кварталів 2012 року згідно пункту 153.3 Податкового кодексу України, та зазначене також наведено в таблиці.

Звітний періодНарахована сума дивідендівАвансовий внесок із податку на прибуток, що підлягає внесенню за ставкою 21%Податок на прибуток, що має бути сплачений у звітному періоді, не зменшений на суму авансового внеску звітного періоду та без урахування від'ємного значення попереднього періодуСума податку на прибуток фактично сплачена платникомСума недоплати із податку на прибуток (авансового внеску)за наслідками звітного періодуПодаток на прибуток, що має бути сплачений за наслідками звітного періоду, зменшений на суму авансового внеску звітного періоду3 квартал 2012 р.3 000 000 грн.630 000 грн.435 506 грн.435 506 грн.194 494 грн.- 194 494 грн.4 квартал 2012 р.1500000 грн.315 000 грн.1 583 051 грн.1 583 051 грн.0 грн.1 268051 грн.Виходячи з вимог підпункту «а» ч. 3 п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, повинен надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми, що фактично і було зроблено позивачем за наслідками самостійно виявленої помилки, та зазначене підтверджується наявними у справі доказами.

Так, з метою самостійного виправлення помилки, яка вказана вище, платник (позивач) подав відповідачу уточнюючі декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік (вх. № 9087559897 та вх. № 9087561082 від 14.03.2013 року), в яких позивач задекларував суми авансових внесків, самостійно донарахував недоплату, а також сплатив штраф у розмірі 3% від суми недоплати. Зазначене зокрема викладено в таблиці.

Звітний періодДата подання основної деклараціїДата подання уточнюючої деклараціїСамостійно донарахована платником сума (рядок 23 уточнюючої декларації)Дата та номер платіжного доручення на сплату самостійно донарахованої сумиСамостійно нарахований платником штраф в розмірі 3% (рядок 27 уточнюючої декларації)Дата та номер платіжного доручення на сплату самостійно нарахованого штрафу3 квартал 2012 р.07.11.2012 р.14.03.2013 р.194 494 грн.№ 23038 від 14.03.2013 р.5 835 грн.№ 23038 від 14.03.2013 р.4 квартал 2012 р.31.01.2013 р.14.03.2013 р.120 506 грн.№ 23039 від 14.03.2013 р.3615 грн.№ 23039 від 14.03.201 3р.Відповідно до вимог пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені главою 11 Кодексу, не застосовуються.

Однак, відповідач, після отримання від позивача уточнюючих декларацій від 14.03.2013 року за 3 квартали 2012 року та 2012 рік, відмовив позивачу у їх визнанні листом вих.№ 5124/10/42-258 від 19.03.2013 року., та за наслідками зазначеного 19.03.2013 року склав Акт камеральної перевірки № 278/42-20/23512435, в якому вказав про необхідність нарахування позивачу штрафу в розмірі 25%.

При цьому в Акті перевірки відповідачем взагалі не зазначається про надання позивачем 14 березня 2013 року уточнюючих податкових декларацій вх. №9087559897 та вх. №9087561082, якими платник самостійно виправив помилку у звітних деклараціях з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік, яка полягала у не відображенні суми авансового внеску на дивіденди (рядки 20 - 22 декларації за 9 міс. 2012 року та декларації за 2012 рік).

Зважаючи на таке, позивач подав скаргу № 155 від 29.03.2013 року до Міністерства доходів і зборів України на рішення відповідача про відмову у визнанні податкової звітності у формі листа вих. № 5124/10/42-258 від 19.03.2013 року, посилаючись на неправомірність такого рішення.

Згідно п. 56.18 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Так, листом Міністерства доходів і зборів України № 3910/6/99-99-18-06-05-15 від 31.05.2013 року, рішення відповідача у формі листа вих. № 5124/10/42-258 від 19.03.2013 року про відмову у визнанні податкової звітності було скасовано, а скаргу позивача - задоволено.

Таким чином, оскільки позивач самостійно виправив помилки в податковій звітності шляхом подання уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 9 міс. 2012 року та за 2012 рік (вх. № 9087559897 та вх. № 9087561082 від 14.03.2013 року), в яких ІП «ГФК Юкрейн» самостійно донарахувало недоплату та сплатило штраф в розмірі 3%, а також враховуючи лист Міністерства доходів і зборів України № 3910/6/99-99-18-06-05-15 від 31.05.2013 року про скасування рішення відповідача у формі листа вих. № 5124/10/42-258 від 19.03.2013 року щодо відмови у визнанні податкової звітності (уточнюючих декларацій від 14.03.2013 року за 3 квартали 2012 року та 2012 рік), то спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2013 р. № 0000334220 - суперечить підпункту «а» ч. 3 п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума штрафу становить 3 відсотки від суми уточнюючого розрахунку, що було самостійно донараховано та сплачено позивачем до Державного бюджету.

Крім того, відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення помилково керувався п. 127.1 статті 127 глави 11 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Вказана норма п. 127.1 Податкового кодексу України не може бути застосована в даному випадку, оскільки позивач під час виплати дивідендів на користь засновника-нерезидента утримав та сплатив податок на доходи нерезидента, що підтверджується довідками відповідача № 14368/10/42-258 від 16.11.2012 року та № 1789/10/42-258 від 05.02.2013 року. В той же час, відповідальність за несплату авансового внеску з податку на прибуток визначена спеціальною нормою пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що максимальний розмір штрафу за несплату авансових внесків з податку на прибуток становить 20 відсотків.

Крім того, як вже було зазначено вище, Податковий кодекс України містить також спеціальну норму, яка встановлює розмір штрафу за несплату при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань.

Так, відповідно до п. 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені главою 11 Кодексу, не застосовуються.

Згідно із підпунктом «а» ч. 3 п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, сплачує штраф у розмірі 3 відсотків.

Як також було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач такий штраф у розмірі 3 відсотків сплатив у повному обсязі (платіжні доручення № 23038 та № 23039 від 14.03.2013 р.).

Враховуючи зазначене вище, наявні матеріали справи та норми наведеного законодавства, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу, визначеного п. 127.1 статті 127 глави 11 Податкового кодексу України, та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0000334220.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0000334220.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0000334220.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 6 ст. 71 КАС України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач не заявляв позовної вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 08.04.2013 р. № 0000334220.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.09.2013 р.