Ухвала суду № 33510517, 16.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

У Х В А Л А

16 вересня 2013 р. Справа № 804/12031/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2013 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, в якому позивач просить:

визнати дії з приводу затягування розгляду справи Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу в особах суддів Свистунової О.В. та Сільченка B.Є., вказані в цій позовній заяві, що порушують закон - ст. 157 ЦПКУ, протиправними та незаконними;

визнати дії судді Сільченка В.Є. з приводу окремої оплати клопотання про витребування доказів та окремої оплати клопотання про виклик свідків після п'ятирічного строку подачі позовної заяви протиправними та незаконними (п. «Д» цієї заяви);

визнати відмови головуючого у постанові ухвал після зауважень головуючому позивачем згідно закону - ч.3 ст.160 ЦПКУ протиправними та незаконними, такими, що порушують закон - ч.3 ст.160 ЦПКУ(п. «Є» цієї заяви);

визнати дії Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу протиправними та незаконними про передачу в ручному режимі справи на розгляд тому самому судді, після скасування його ухвал про залишення позову без розгляду апеляційним судом, що порушили ст.ст. 11-1 та 21 ЦПКУ та п. 3.8 Положення про автоматизовану систему документообігу в судах загальної юрисдикції (п. «З» цієї заяви);

визнати дії головуючого судді Сільченка В.Є. протиправними та незаконними з приводу відхилення заяв позивача про відвід судді згідно п.п. 2,4, 5 ч. 1 ст. 20 ЦПКУ, згідно яких словами закону: «Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу», який систематично порушує закони, упереджено і незаконно розглядаючи справу, незаконно призначений до розгляду справи старшим секретарем суду з цивільних справ ОСОБА_2 в ручному режимі після скасування апеляційним судом ухвал цього судді (п. «З» цієї заяви);

визнати суддю Сільченка B.Є., як такого, що грубо порушив ст.55 Конституції України, ст. 55 ЗУ про судоустрій та статус суддів України, систематично і грубо порушуючи закони: ст. 4, ЗУ п СЗ, ст.ст.137, 157 ЦПКУ, що ганьбить звання судді, як такого, що не достойний звання судді (п.п. «А» - «К» цієї заяви);

стягнути з Дзержинського райсуду на користь позивача ОСОБА_1 згідно п. «І» цієї позовної заяви суму 10 353,1 грн., де 353,1грн. - загальна сума витрат на розгляд апеляційним судом апеляційних оскаржень, 10 000 грн. - морально-матеріальна шкода, нанесена незаконними ухвалами про залишення позову без розгляду (п. «І» цієї заяви);

зобов'язати КП ТРК «Рудану» - відповідача по справі № 2 - 557/11/0408 (№ 2-2132/2008 )- № 210/102/13-ц за позовом ОСОБА_1 до КП ТРК «Рудана» про порушення ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» - за адресою: АДРЕСА_1 50 086, ід. код: НОМЕР_1 представити Дзержинському райсуду м. Кривого Рогу список імпортних відеофільмів, які КП ТРК «Рудана» демонструвала у вечірньо-нічний час за період: з вересня 2009 р. по лютий 2011р., список яких згідно телепрограм «Рудани» у ЗМІ я представив суду (арк. спр. 70-73 т.2), так як КП ТРК «Рудана» відмовляється це зробити на мої письмові вимоги: на 6 звернень, дала дві відписки, які я представив суду (арк. спр. 158 і 175 - дод.24, 25), а суд відмовляється витребувати ці списки у «Рудани», відхиляючи мої клопотання, навіть ухвали лінується написати з цього приводу, а обходиться усними відмовками, про що свідчить звукозапис-роздрук (дод.15);

зобов'язати Дзержинський райсуд м. Кривого Рогу передати на розгляд справу № 2 - 557/11/0408 (№ 2-2132/2008)- № 210/102/13-ц за позовом ОСОБА_1 до КП ТРК «Рудана» про порушення ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» на розгляд іншому складу суду згідно ст.ст.11-1, 21 ЦПКУ та згідно ст. 137 ЦПКУ витребувати у КП ТРК «Рудана». список імпортних відеофільмів, які КП ТРК «Рудана» демонструвала у вечірньо-нічний час за період: з вересня 2009 р. по лютий 2011р., список яких згідно телепрограм «Рудани» у ЗМІ я представив суду (арк. спр. 70-73 т.2), так як КП ТРК «Рудана» відмовляється це зробити на мої письмові вимоги: на 6 звернень, дала дві відписки, які я представив суду (арк. спр. 158 і 175 - дод.24; 25), а суд відмовляється витребувати ці списки у «Рудани», відхиляючи мої клопотання, навіть ухвали лінується написати з цього приводу, а обходиться усними відмовками, про що свідчить звукозапис-роздрук (дод.15).

Суд вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

У низці рішень Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях: «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначених вище випадках між позивачами та судами (відповідачами) такі правовідносини не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Так, пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013, № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" визначено, що відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності. Але ж в даному випадку, спірні правовідносини перебувають за межами такої управлінської діяльності, а перебувають в площині здійснення правосуддя у процесуальній формі.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії є вчиненими в межах здійснення правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судами вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом. В даному випадку відсутня обов'язкова ознака, яка визначає юрисдикцію адміністративного суду, це наявність публічно-правового спору, суб'єкт владних повноважень (відповідач) в даному випадку перебуває за межами цих відносин.

Суд вважає, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв'язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду (пункт 12 зазначеної постанови).

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначає, що зміст конкретних судових рішень контролюється насамперед за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку № 3 (2002) згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Згідно з п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 109, 181, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) В.М. ОлійникЗ оригіналом згідно. Суддя Ухвала не набрала законної сили 16 вересня 2013 року. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник