Рішення № 33507790, 12.09.2013, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 2/356/169/13 Справа № 356/444/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2013 року Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Дудар Т. В.,

при секретарях Настич Н.А. (Волошин Н.А.), Мамей Н.І.

за участю представників позивача Андрійченка В.М., Лудченко О.М.

відповідача ОСОБА_5

прокурорів Динника Т.В., Доготар А.Ю.,

Скибенка О.І., Бабюка С.М., Дерези В.С

представника третьої особи - органу Щерби Т.В.

опіки і піклування

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, за участю Баришівського міжрайонного прокурора та третіх осіб: Служба у справах дітей Березанської міської ради; Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України по обслуговуванню Баришівського району та м. Березань, про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 липня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 120 950 (сто двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2037 року. Для забезпечення виконання умов договору 27 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку Банку належний їй будинок АДРЕСА_1. У зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 90 307 (дев'яносто тисяч триста сім) гривень 56 коп. Тому у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, просив звернути стягнення на предмет іпотеки та земельну ділянку, на якій він розташований, та виселити відповідача із зазначеного будинку та зняти її з реєстраційного обліку.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 01 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року вищевказані судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У попередньому судовому засіданні представником позивача було заявлено про збільшення розміру позовних вимог. Свою заяву представник позивача обґрунтував тим, що справа тривалий час розглядається у суді і станом на 24 квітня 2013 року розмір заборгованості ОСОБА_5 збільшився до 294 911 (двісті дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень. Тому просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 липня 2007 року звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 40,6 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. А також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України. Судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечила. Вказувала, що відповідно до договору, укладеного між нею та позивачем, відсоток за користування кредитом становить 14,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак Банк в односторонньому порядку з жовтня 2008 року підвищив відсоток за користування кредитом до 16,08 % річних, про що її було повідомлено. З таким підвищенням відповідач погодилася і продовжила погашати заборгованість уже із врахуванням нової процентної ставки. У лютому 2009 року позивач в односторонньому порядку підвищив відсоток за користування кредитом до 27,58 % річних, про що її було повідомлено. Однак з таким підвищенням відповідач не погодилася, про що повідомляла Банк. І у зв'язку зі складним матеріальним становищем з вересня 2009 перестала погашати заборгованість за кредитом. Тому просила суд позов не задовольняти, оскільки іншого житла у неї немає.

Прокурор проти задоволення позову заперечував, вказавши, що разом з відповідачем у будинку, який є предметом іпотеки, проживають неповнолітні діти, один з яких, ОСОБА_11, 2002 року народження, і зареєстрований за вказаною адресою. Тому задоволення позову порушить житлові права дітей відповідача.

Представник третьої особа - органу опіки і піклування - проти задоволення позову заперечувала, оскільки звернення стягнення на житло відповідача порушить житлові права її неповнолітніх дітей.

Представник третьої особи - сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб - до суду не з'явився, просив суд розглядати справу за їх відсутності (Т. 2, а.с. 137).

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона є начальником Баришівського відділення Банку і дійсно її підпис стоїть під розрахунком заборгованості за кредитним договором, який міститься у матеріалах справи у Т. 2 на а.с. 44-47.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, прокурора, представника третьої особи, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Частиною 2 статті 39 вказаного Закону передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Судом встановлено, що 27 липня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 120 950 (сто двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2037 року. Для забезпечення виконання умов договору 27 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання передала в іпотеку Банку належний їй будинок АДРЕСА_1. Предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно, а саме - житловий будинок загальною площею 40,60 кв.м., житлова площа 21,60 кв.м. та має наступні підсобні будівлі та споруди: А-1 жилий будинок, Б-2 - сарай, В-3 - л/кухня, в-4 - прибудова, Г-5 - гараж, Д-6 - погріб, Е-7 - погрібник, Ж-8 - вбиральня, К-9 - колодязь, № 12-10 огорожа. Відповідно до п. 35.4 вказаного договору іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку площею 0,250 га, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю. Також сторонами було погоджено, що вартість предмету іпотеки складає 403 166 (чотириста три тисячі сто шістдесят шість) гривень (Т. 1, а.с. 9). Відповідно до чинного на момент укладення договору іпотеки законодавства, цей договір підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У зв'язку з цим сторони уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки 28 листопада 2007 року. Відповідно до цього договору предметом іпотеки є той самий будинок з підсобними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1. Однак земельна ділянка, на якій розташований цей будинок до предмету іпотеки за договором не входила, що й відобразилося на вартості предмета іпотеки, яка була визначена у п. 35.4 договору іпотеки і склала 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень.

Таким чином, порівнявши договори іпотеки, укладені сторонами 27 липня 2007 року та 28 листопада 2007 року, суд приходить до висновку, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розташований будинок з підсобними будівлями і спорудами, зумисне не була визначена сторонами як предмет іпотеки, тому вимоги стосовно звернення стягнення на цю земельну ділянку не підлягають задоволенню.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_5 було відомо про збільшення процентної ставки Банком, однак відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 24 квітня 2013 року останній раз виплату по кредиту відповідач здійснила 02 вересня 2009 року, тому на цей час утворилась заборгованість у розмірі 294 911 (двісті дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень, з яких 88 889 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 34 коп. - заборгованість за кредитом, в тому числі 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 11 коп. - прострочене тіло кредиту, 98 673 (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят три) гривні 03 коп. - заборгованість за відсотками, в тому числі 96 850 (дев'яносто шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 81 коп. - прострочені відсотки, 7 638 (сім тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 09 коп. - заборгованість з комісії, 99 710 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот десять) гривень 54 коп. - заборгованість з пені (Т. 2 а.с. 43). Неналежне виконання умов договору відповідач визнала і пояснила це своїм скрутним матеріальним становищем. Однак зазначала, що вона не буде погашати кредит до тих пір, поки Банк не повернеться до ставки 14,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги Банку про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з підсобними будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 - підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 40 Закону та ст. 109 ЖК України встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Судом встановлено, що у ОСОБА_5 на утриманні є двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_13, 1996 року народження, та ОСОБА_11, 2002 року народження (Т. 1 а.с. 26). Однак відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Березанської міської ради № 2852 від 18 вересня 2009 року до складу сім'ї відповідача належить син ОСОБА_11, 2002 року народження (Т. 1 а.с. 64). Також відповідно до будинкової книги у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані двоє осіб - відповідач ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_11 (Т. 1 а.с. 63).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога Банку стосовно зняття з реєстраційного обліку та виселення з будинку АДРЕСА_1 відповідача та її сина - ОСОБА_11, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем були понесені судові витрати в розмірі 903 (дев'ятсот три) гривні і 250 (двісті п'ятдесят) гривень (Т. 1 а.с. 12) та 2046 (дві тисячі сорок шість) гривень (Т. 2 а.с. 45). Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачеві на користь позивача слід сплатити 3 199 (три тисячі сто дев'яносто девять) гривень на відшкодування судових витрат. Суд вважає, що дана сума повинна бути відшкодована позивачеві шляхом стягнення її з відповідача.

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 8, 10, 14, 15, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, за участю Баришівського міжрайонного прокурора та третіх осіб: Служба у справах дітей Березанської міської ради; Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Баришівського РВ ГУ МВС України по обслуговуванню Баришівського району та м. Березань, про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № K3P0GK15006470 від 27 липня 2007 року у розмірі 294 911 (двісті дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень, в тому числі 88 889 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 34 коп. - заборгованість за кредитом, 98 673 (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят три) гривні 03 коп. - заборгованість за відсотками, 7 638 (сім тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 09 коп. - заборгованість з комісії, 99 710 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот десять) гривень 54 коп. - заборгованість з пені, звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законодавством України, встановивши початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі не нижче 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень.

Виселити з будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_5 та ОСОБА_11.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3 199 (три тисячі сто дев'яносто дев'ять) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з моменту його проголошення.

Суддя Т. В. Дудар