Рішення № 33507276, 12.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 р. Справа № 914/2591/13

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Колективного підприємства „Ясень", с. Оброшино Пустомитівського району Львівської о області

про стягнення 123 747,95 грн.

Суддя Чорній Л.З.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник

Від відповідача: Покітко Н.П. - представник

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Львів до Колективного підприємства „Ясень", с. Оброшино Пустомитівського району Львівської о області про стягнення 142 487,68 грн.(120 000,00 грн. - основний борг, 3 747,95 грн. 3% річних, 18 739,73 грн. пеня).

Ухвалою суду від 05.07.2013 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 31.07.2013 року. Ухвалою суду від 31.07.13 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 08.08.13 р. Ухвалою судувід 08.08.13 р. у зв'язку з повторною неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12.09.13 р.

12.09.13 р. через канцелярію господарського суду представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, яке суд розглядає як заяву про зменшення позовних вимог, відповіднодо якого позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 123 747,95 грн. заборгованості з яких 120 000,00 грн.- основна сума боргу та 3 747,95 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

03.01.2011 р. між Колективним підприємством „Ясень"(замовник) та Приватним підпиємцем ОСОБА_1 (уповноважений) укладено договір про надання юридичних послуг відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги в галузі права, а саме консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва інтересів замовника та його структурних підрозділів щодо питань господарської діяльності замовника та питань, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури та оформлення права власності на них, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 2.3 договору здавання послуг уповноваженим та приймання їх результатів замовником оформляється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується протягом п'яти робочих днів після його оформлення уповноваженим та направлення замовнику на підпис. Акти приймання-передачі наданих послуг оформляються по мірі їх надання та є підставою для проведення розрахунків. Оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковому порядку протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

Позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав в повному обсязі. Вказане підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг за договором від 03.01.11 р. на суму 120 000,00 грн. Вказаний акт засвідчений підписами та печатками сторін без будь-яких застережень.

Однак, всупереч умов договору про надання юридичних послуг від 03.01.11 р., відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 120 000,00 грн.

У своєму відзиві на позов відповідач вказує, що роботи щодо надання послуг позивачем проведено частково (не вповному обсязі), відповідно, вони не підлягають оплаті. Єдиним доказом виконаних робіт, зазначає відповідач, є акт виконаних робіт, який підписаний директором КП „Ясень" помилково.

Вказані твердження судом до уваги не беруться, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні. Так, факт надання послуг позивачем підтверджується підписаним відповідачем актом виконаних робіт, який відповідно до п.2.3. договору є документом, що підтверджує виконання робіт та є підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до поданого розрахунку позивачем правомірно за період з 15.06.12 р. по 30.06.13 р. нараховано відповідачу 3 747,95 грн. 3 % річних.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем заборгованість на загальну суму 123 747,95 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтованими поданими суду доказами і є такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Крім цього, судом розглянуто подану позивачем заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт в межах суми позову на належний КП „Ясень" (81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшино, вул. Шашкевича, 12,б; код ЄДРПОУ 23951910) поточний рахунок 2600201128822 відкритий в ЦФ ПАТ „Кредобанк", м. Львів та вирішено відмовити у її задоволенні, оскільки така не обгрунтована жодними належними та допустимими доказами та обставини, викладені в заяві, позивачем не підтверджено документально.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 625,901 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Колективного підприємства „Ясень" (81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшино, вул. Шашкевича, 12,б; код ЄДРПОУ 23951910) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) 120 000,00 грн. боргу, 3 747,95 грн. 3 % річних та 2 474,96 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. У задоволенні заяви Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) щодо вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.09.2013р.

Суддя Чорній Л.З.