Рішення № 33507154, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16481/13 16.09.13

За позовом Конотопського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі

Відділу освіти Конотопської міської ради

До Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад

«Міжрегіональна академія управління персоналом»

про стягнення 4 594,29 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури не з'явився

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Конотопського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти Конотопської міської ради про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» 4 594,29 грн.

заборгованості по орендній платі та комунальним послугам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013р. порушено провадження у справі №910/16481/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013р.

Через відділ діловодство господарського суду м. Києва від прокуратури надійшла заява про припинення провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПУ України у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем суми основного боргу.

Представник прокуратури, позивача та відповідача в засідання не з»явилися. Про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням и про вручення поштового рекомендованого відправлення.

В судовому засіданні 16.09.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.07.2003 між Фондом комунального майна Конотопської міської ради та Конотопським відділенням Міжрегіональної академії управління персоналом укладено Договір оренди нежитлового приміщення рег. №ф- 2003/02-79. Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 227,4м2, розміщене за адресою: м.Конотоп, пр. Леніна, 15, що знаходиться на балансі управління освіти Конотопської міської ради.

Додатковою угодою до Договору №ф-2008/02-118 Сторонами узгоджено передачу в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 532,1м , розташовані на першому поверсі будівлі загальноосвітньої школи №4 - пам'ятки архітектури місцевого значення за адресою: м. Конотоп, пр. Леніна, 15 для використання у навчальних цілях.

Додатковою угодою №2013/02-68 до Договору №ф-2008/02-118 сторонами продовжено термін дії Договору на 10 (десять) років, з 01.07.2013 до 01.07.2023 включно.

Відповідно до п. 3.7 Договору відділ Освіти Конотопської міської ради та Конотопська філія Міжрегіональної академії управління персоналом уклали договір про відшкодування витрат по комунальних послугах та податку на землю Балансоутримувача від 17.02.2012 №62 щодо забезпечення обслуговування, експлуатації та ремонту споруди спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №2, загальною площею 532,1 м2, розташованої за адресою: м. Конотоп, просп. Леніна, 15, а також утримання території біля неї.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата повинна перераховуватись орендарем щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку прокуратури, відповідач в порушення умов договору, не виконав обов'язку орендаря, орендну плату, відшкодування витрат по комунальним послугам та податку на землю не сплатив в повному обсязі за період дії договору, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого розрахунку, складає 4 594, 29 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

При розгляді справи судом встановлено, що на час звернення прокурора за позовом сума боргу в розмірі 797, 59 грн. була сплачена відповідачем 12.08.2013р., а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

В іншій частині провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки суму боргу в розмірі 3 756, 70 грн. відповідач сплатив платіжним дорученням віжд03.09.2013р., тобто після порушення провадження у справі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення основного боргу в сумі 3 796 грн. 70 коп. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний номер 00127522) судовий збір в розмірі 1 421 грн. 82 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.