Ухвала суду № 33504665, 05.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Атлас" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "АТЛАС", звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000031705, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання TOB «ФК «АТЛАС» з податку на доходи фізичних осіб на 4 486 515 грн. 83 коп., у тому числі за основним платежем - 3 589 212,83 грн., за штрафними санкціями - 897 303,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 04 січня 2013 року №0000031705.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 19 листопада 2012 р. по 14 грудня 2012 р. ДПІ у Печерському районі м. Київа ДПС було проведено планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «АТЛАС» правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, державного мита, судового збору, податку з власників транспортних засобів та збору за першу реєстрацію транспортного засобу за період з 31.05.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої 21.12.2012р. було складено Акт про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, державного мита, судового збору, податку з власників транспортних засобів та збору за першу реєстрацію транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «АТЛАС», код за ЄДРПОУ 35197671, за період з 31.05.2010 р. по 30.09.2012 р. за № 1216/22-05/35197671.

У висновку Акту перевірки зазначено, що TOB «ФК «АТЛАС» було порушено пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 589 212,83 грн., у тому числі: 2 кв. 2012р. - 3 589 212,83 грн.

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 0000031705 від 04.01.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання TOB «ФК «АТЛАС» з податку на доходи фізичних осіб на 4 486 515 грн. 83 коп., у тому числі за основним платежем - 3 589 212,83 грн., за штрафними санкціями - 897 303,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Фондова компанія "АТЛАС", як податковий агент, виконало податковий обов'язок, а саме сплатило податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений строк - під час виплати оподатковуваного доходу, а тому висновки Акта перевірки про порушення підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпунктів 168.4.2, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України та не сплату податку на доходи фізичних осіб є помилковими, відповідно, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 486 515,83 грн. є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 04 січня 2013 року №000031705 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Згідно із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Так, судом першої інстанції встановлено, що протягом перевіреного періоду ТОВ "Фондова компанія "АТЛАС", як професійний торговець цінними паперами, купувало у фізичних осіб прості іменні акції ПАТ "Відрадненське" згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів, при цьому нараховувало, утримувало та сплачувало за рахунок доходів, виплачених фізичним особам - продавцям, відповідні суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем проживання таких фізичних осіб, всього у розмірі 3 589 212,83 грн.

Згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3 589 212,83 грн. позивач перерахував до бюджету на рахунки підрозділів державної казначейської служби у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, у Жовтневому районі міста Дніпропетровська та Нововодолазького району Харківської області.

Відповідно до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що у межах спірних правовідносин позивач виконував роль податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ПКУ об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 1.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р. з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до п. 45.1. ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Наведені норми Податкового кодексу України визначають, що на податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб покладено обов'язок по нараховуванню, утриманню та сплати податку до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, під час виплати оподатковуваного доходу; при цьому зарахування утриманого податку відбувається згідно Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пп. в) пп. 168.4.5. п. 168.4. ст. 168 ПКУ фізична особа, яка не є податковим агентом та відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за її податковою адресою.

Відповідно до абз. 4 пп. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПКУ запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продаж: інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

Виходячи з викладеного у межах спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначальним є виконання ТОВ "Фондова компанія "АТЛАС" обов'язку по нарахуванню, утриманню та сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У свою чергу обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, визнається податковим обов'язком.

Відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не заперечувалась та обставина, що позивачем сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі та у строки встановлені законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З аналізу вказаних правових норм суд першої інстанції правомірно зазначає, що обов'язок платника податку, зокрема податкового агента, зі сплати відповідного податку вважається виконаним з моменту сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань та у встановлений строк.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в Акті перевірки не встановлено порушень щодо сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб не в повному обсязі або з порушенням встановленого строку; не зазначав відповідач про такі порушення й під час розгляду справи у суді; тому, позивач є таким, що сплатив податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений строк, тобто виконав податковий обов'язок.

Підставою ж для висновку про не сплату податку на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних санкцій відповідач вважає сплату позивачем такого податку до бюджету за місцем проживання фізичних осіб, посилаючись на норми статті 64 Бюджетного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що такі висновки податкового органу є передчасними, оскільки Податковий кодекс України не пов'язує виконання податкового обов'язку зі сплатою податку до конкретного бюджету та не встановлює обов'язку для податкового агента сплачувати суми податку на доходи фізичних осіб за своєю податковою адресою.

Згідно частини другої статті 64 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі, однак зазначає, що за правилами частини п'ятої статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного і місцевого бюджетів визнаються зарахованими до відповідного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до розділу І Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року №122, єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Згідно пункту 2.1 вказаного Положення 2.1. єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів; тому сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів за місцем проживання фізичних осіб, а не за своєю податковою адресою, не вплинула на обставини зарахування такого податку та виконання податкового обов'язку щодо сплати податку своєчасно та у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Фондова компанія "АТЛАС", як податковий агент, виконало податковий обов'язок, а саме сплатило податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений строк - під час виплати оподатковуваного доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 10 вересня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.