Вирок № 33501953, 16.09.2013, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/895/13-к

Провадження № 1-кп/378/71/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2013 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.,

за участю секретаря: Яременко І.Ю.,

прокурора: Козаченка І.О.,

потерпілої: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, раніше судимого за вироками Ставищенського районного суду Київської області від 18 червня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком 7 років, від 12 серпня 2010 року за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців та звільненого з місць позбавлення волі 15 серпня 2012 року умовно достроково з не відбутою частиною покарання 5 місяців 28 днів, за ч.3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 01 серпня 2013 року, близько 14 години, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, шляхом пошкодження вікна, таємно від оточуючих проник до будинку ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_2. При цьому, ОСОБА_3 на місці скоєння кримінального правопорушення застала господарка будинку - ОСОБА_1, а ОСОБА_3, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи свою перевагу у фізичній силі та застосовуючи фізичне насильство, яке потерпіла ОСОБА_1 сприймала як небезпечне для життя та здоров'я, вчинив на неї напад та, вимагаючи грошові кошти, схопив останню за шию та повалив її на підлогу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді помірного набряку м'яких тканин на шиї та забитої рани на фоні набряку м'яких тканин в області правого передпліччя по передній поверхні в нижній третині, які, згідно висновку судово-медичного експерта № 79 від 02.08.2013 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 також погрожував ОСОБА_1, у разі ненадання йому грошей, застосуванням сокири, яку знайшов у будинку, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої. ОСОБА_1, усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоров'я віддала ОСОБА_3 свої грошові кошти в сумі 100 (сто) гривень, заволодівши якими ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 187 КК України не визнав, суду показав, що 01.08.2013 року він через вікно заліз до будинку потерпілої, якої на той час дома не було, в будинку знайшов продукти харчування, а саме сало та батон, які з'їв. В цей час до будинку зайшла потерпіла ОСОБА_1, яка помітила його та запитала, чому він знову заліз до її будинку, на що відповів, що прийшов просити грошові кошти на лікування і вона сказала, що гроші знаходяться в холодильнику біля якого стояла сокира. Він подумав, що вона хоче вдарити його сокирою і відштовхнув її, а потім відкинув вбік сокиру. Після чого ОСОБА_1 дала йому грошові кошти в сумі 100 гривень дві купюри по 50 гривень і він пішов з її будинку. Потім він цими грошима віддав борг ОСОБА_4

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 не визнає своєї вини у вчиненому злочині, факт скоєння вказаного правопорушення також підтверджується:

- показами свідка ОСОБА_4, який суду показав, що 01 серпня 2013 року, близько 15 години, він знаходився за місцем свого проживання, в той час до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_3, щоб повернути борг в сумі 90 гривень. Зайшовши на територію домогосподарства ОСОБА_3 повідомив, що хоче повернути борг та вийняв з кишені одягу дві грошові купюри номінальною вартістю по 50 гривень кожна та передав їх мені. В свою чергу я віддав ОСОБА_3 решту, а саме грошові кошти в сумі 10 гривень. На запитання де взяв кошти, ОСОБА_3 сказав, що заробив. Після цього, ОСОБА_3 пішов в невідомому мені напрямку .

- показами свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що про те, що в будинок потерпілої ОСОБА_1 проник ОСОБА_3 вона дізналась від потерпілої, яка також їй сказала, що ОСОБА_3 душив її та забрав грошові кошти. Окрім того вона декілька раз забивала вікна в будинку потерпілої, оскільки декілька разів підсудній проникав до будинку;

- показами свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що про те, що в будинок потерпілої ОСОБА_1 проник ОСОБА_3 вона дізналась від потерпілої, яка також їй сказала, що ОСОБА_3 душив її та забрав у неї грошові кошти.

- показами свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що чуло від потерпілої, що її співмешканець ОСОБА_3 проник до її будинку та забрав у неї гроші і душив потерпілу.

- показами допитаного в якості потерпілої ОСОБА_1, яка суду показала, що у серпні 2013 року точного числа не пам'ятає, вона повернулась додому та відчинивши вхідні двері до будинку, помітила, що в будинку знаходиться ОСОБА_3 який насипав уже собі два відра цукру та не встиг утекти до її приходу. Потерпіла запитала, у ОСОБА_3 чого він прийшов, на що він сказав що зараз покаже чого він прийшов, підійшов до неї схватив за горло кинув на підлогу та душив її, вона почала просити ОСОБА_3 щоб не душив її тоді він попустив та сказав щоб давала гроші і вона погодилася іх дати та пішла до старого холодильника де лежали гроші, а ОСОБА_3 взяв сокиру в дві руки держав над її головою і казав зарубаю зараз або давай гроші. Потерпіла просилася у ОСОБА_3 щоб не робив того, а потім взяла гроші, скільки не знає але там було більше ста гривень і віддала ОСОБА_3, він сказав що як заявлю в міліцію то спалить хату і пішов з будинку.

Окрім того вина ОСОБА_3 підтверджується - протоколом огляду від 2 серпня 2013 року, відповідно до якого проведено огляд двох грошових купюр номінальною вартістю по 50 грн. (а.с. 43-44); протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення відповідно до якої ОСОБА_1 повідомила Ставищенський РВ ГУ МВС України в Київській області про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (а.с. 47, 48); Протоколом огляду місця події від 1 серпня 2013 року так фототаблиці до нього (а.с. 49-57), висновком експерта від 27 серпня 2013 року, відповідно до якого сліди №7, № 8 та № 9, що були вилучені під час огляду місця події залишені пальцями правої руки ОСОБА_3 (а.с. 59-66); висновком експерта № 79 від 2 серпня 2013 року, відповідно до якого під час освідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено : помірний набряк м'яких тканин шиї, забита рана на фоні набряку м'яких тканин в області правого передпліччя по передній поверхні в нижній третині та по даним довідки Ставищенської ЦРЛ почервоніння передньої поверхні шиї (а.с. 68-69).

Суд критично сприймає покази обвинуваченого ОСОБА_3 відносно того, що він не вчиняв злочину та не душив потерпілу за горло і не погрожував сокирою та вважає, що таким чином він намагається уникнути відповідальності за вчинений злочин, проте такі його покази спростовуються дослідженими доказами по справі, а саме показами потерпілої, показами свідків та матеріалами експертиз. Так потерпіла прямо вказує, що коли вона зайшла в будинок то ОСОБА_3 душив її і погрожував їй сокирою і при цьому вимагав щоб вона віддала йому гроші і вона реально сприймала небезпеку для свого життя та здоров'я. Свідки по справі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, підтверджують що чули від потерпілої після вчиненого злочину про те що в її будинок проник ОСОБА_3 душив її та вимагав гроші. Висновком судово-дактилоскопічної експертизи підтверджено те, що на шибці вийнятій з вікна будинку залишилося три відбитки пальців рук ОСОБА_3. Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що у ОСОБА_1 виявлено помірний набряк м'яких тканин шиї і ці тілесні ушкодження могли утворитися від дії рук іншої людини. Враховуючи викладене у суду немає сумнівів у правдивості показів потерпілої ОСОБА_1 та суд визнає їх правдивими і такими що відповідають дійсним обставинам вчиненого злочину та підтверджуються показами свідків, заключеннями експертиз та дослідженими документами по справі.

Враховуючи обставини вчиненого злочину та досліджені документи по справі, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_3 при вчиненні ним злочину із ст. 187 ч.3 КК України на ст. 187 ч.2 КК України, оскільки як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 таємно проник до будинку потерпілої, про що свідчить акуратно вийнята шибка у вікні і залишена поряд із вікном, про таємність намірів свідчать і покази потерпілої яка пояснила суду, що коли вона зайшла в будинок то бачила що ОСОБА_3 насипав два відра цукру та не встиг його викрасти так як вона повернулася в будинок. Намір вчинити розбійний напад у ОСОБА_3 виник, коли потерпіла запитала, що ОСОБА_3 робить в її будинку і лише тоді він відповів їй що він зараз покаже їй що він тут робить та вчинив напад з метою заволодіти її майном поєднаний з насильством небезпечним для її життя, оскільки душив її за горло вимагаючи віддати йому гроші та погрожував їй сокирою що зарубає потерпілу, проте ці дії відбувалися вже коли ОСОБА_3 знаходився в будинку, а тому кваліфікуюча ознака як розбій поєднаний з проникненням у житло не може бути вмінений ОСОБА_3 у вину оскільки навіть у обвинуваченні слідчий вказує, що ОСОБА_3 таємно проник до будинку потерпілої.

Також суд не сприймає обтяжуючу вину обставину як рецидив злочину, оскільки ці обставини охоплюються кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 187 КК України, тобто розбій вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, а ОСОБА_3 був засуджений 2004 році за ст. 187 ч.3 КК України і ця судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення доведена повністю, і його дії кваліфікує за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій і він підлягає покаранню за вчинене ним правопорушення.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані які характеризують особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Судом враховується те, що обвинувачуваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, свою вину у вчиненні якого не визнає . Аналіз даних про особу обвинувачуваного вказує на те, що він в даний час не працює, неодружений, по місцю проживання характеризується негативно, раніше судимий за вироками Ставищенського районного суду Київської області від 18 червня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком 7 років, від 12 серпня 2010 року за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців і до цього покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком та звільненого з місць позбавлення волі 15 серпня 2012 року умовно достроково з не відбутою частиною покарання 5 місяців 28 днів.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинувачуваному ОСОБА_3, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані, які характеризують особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Із урахуванням обставин вчинення правопорушення, його тяжкості, даних про обвинуваченого та обставин, що обтяжують та пом'якшують йому покарання, думки потерпілої ОСОБА_1, яка вважає що ОСОБА_3 має нести відповідальність за вчинений злочин передбачену законом, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винними за ч. 2 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду саме така міра покарання може виправити обвинуваченого.

Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, пов'язані із проведенням експертизи, в сумі 489 гривень.

Речові докази по справі - дві грошові купюри номіналом по 50 гривень залишити власнику ОСОБА_1 відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - тримання під вартою в СІЗО м. Києва та Київської області Державного департаменту з питань виконання покарань не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати із 13 серпня 2013 року, до строку відбуття покарання зарахувати строк затримання ОСОБА_3, з 1серпня 2013 року по 3 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, понесені на проведення експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень. Вказані кошти направляти: код 37975298, розрахунковий рахунок № 31111115700008 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, призначення платежу: в дохід держави.

Речові докази по справі - дві грошові купюри номіналом по 50 гривень - залишити власнику ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Ю. М. Галич