Постанова № 33501189, 05.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10006/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчер" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчер" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арчер" (далі - ТОВ "Арчер") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2012 №0000682312.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Арчер" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позо задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арчер» по взаємовідносинам з ТОВ «Техно Концепт», ТОВ «Київ-Енерго», ТОВ «Айрос» за період з 01.01.2009 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 04.01.2012 №6/23-12/36175360.

Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Арчер» пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України при визначенні суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ у розмірі 378 989,10 грн. по періодам: за січень 2010 р. -173683,33 грн.; за березень 2010 р. -192725,77 грн.; за квітень 2011 р. -12580,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 06.02.2012 №0000682312, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 470592,00 грн., з яких за основним платежем 378989,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 91603,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також, статтею 198 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем надано належні первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Київ-Енерго»: договори субпідряду, додатки до них, додаткова угода, податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, акти приймання-передачі матеріалів, акти про витрати переданих матеріалів; та по взаємовідносинах з ТОВ «Айрос»: договір поставки, видаткова, податкова накладна.

Проте, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначені документи не є належним доказом реальності операцій з огляду на те, що постановою Київського районного суду м. Донецька від 07.12.2011 доведено вину ОСОБА_3 як засновника ТОВ «Київ-Енерго» та ТОВ «Айрос» у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно постанови Київського районного суду м. Донецька від 07.12.2011, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 розглядалась відносно нього як директора ТОВ «Техно Концепт», з яким позивач господарсько-фінансових відносин не мав, а ТОВ «Київ-Енерго» та ТОВ «Айрос», контрагентами яких був позивач, зареєстровані іншими вказаними в акті перевірки особами.

Крім того, встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання товару від свого фіктивно створеного контрагента.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Також, підставою для не визнання судом першої інстанції первинних документів як належним доказом реальності операцій було те, що згідно вибіркового дослідження обігу коштів по рахунках ТОВ «Київ-Енерго» та ТОВ «Айрос», відкритих ними в установах банків, встановлено відсутність витрат на виплату заробітної плати або інших пов'язаних із цим витрат, а також витрат на організаційне забезпечення діяльності, що вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт та надання послуг.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки не було доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених договором операцій. При цьому, зазначене стосується лише обставин господарської діяльності контрагентів і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між ТОВ "Арчер" та ТОВ «Київ-Енерго», ТОВ «Айрос», а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 06.02.2012 №0000682312 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Арчер" необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ТОВ "Арчер" задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчер" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчер" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.02.2012 №0000682312.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 10.09.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.