Рішення № 33500837, 11.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 915/1440/13

м. Миколаїв

за позовом: Прокурор Заводського району м. Миколаєва /54009, м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14/ в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради /54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

/54002, АДРЕСА_1/

про стягнення 12321,71 грн., розірвання договору оренди від 15.09.2008р.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Цехоцький І.А., від 19.03.2013р. № 562/10.01-10Від відповідача:не з'явився Прокурор:Коршунова О.О.Прокурор в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 321,71 грн., в тому числі: 11681,32 грн. - заборгованість по орендній платі, 640,40 грн. - пеня та про розірвання договору оренди від 15.09.2008р.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 16.08.2013р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача (54002, АДРЕСА_1), таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвал господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

15.09.2008р. Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення площею 45,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2

Згідно умов п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

15.09.2011р. між сторонами у справі було укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності № 6681.

З врахуванням змін, пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, п. 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 21.04.2011 № 5/28 і становить без ПДВ за перший місяць оренди 864,58 грн. (п . 3.1 договору).

За умовами договору, за актом від 15.09.2008р. позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 45 кв.м.

Разом з тим, в порушення умов договору відповідач не сплачував орендну плату вчасно та у повному обсязі, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01.08.2012р. по 30.06.2013р. в сумі 11681,32 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до п. 3.6 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час нарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.

За розрахунком позивача, відповідачу цілком обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в сумі 640,40 грн.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути розірвано достроково за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позовну заяву було подано прокурором та позивачем, які звільнені від сплати державного мита, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди нерухомого майна № 6681 від 15.09.2008р., укладений між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради /54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ГУДКСУ в Миколаївській області, ЄДРПОУ 23626096/ та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 /54002, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1/.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /54002, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1/ на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради /54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р 34225999002002, код ЄДРПОУ 23626096/ 11681,32 грн. заборгованості по орендній платі, 640,40 грн. пені.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /54002, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1/ до Державного бюджету України /ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу судовий збір ДСА Укр., 050/судовий збір в сумі 2867,50 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Васильєва Л.І.

повний текст рішення складено та підписано 16.09.2013р.