Ухвала суду № 33499858, 10.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3004/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Байди О.В.

представника відповідача: Волчецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" (далі - ТОВ "Технобазальт-Інвест", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - Славутська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Технобазальт - Інвест" бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку в сумі 156064 гривень, відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2013 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 15.03.2013 року за №9013370162.

За результатами перевірки складено акт №250/15/34323267 від 01.04.2013 року.

В ході проведеної перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 п.200.1 п.200.3, абз. "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, шляхом завищення позивачем суми бюджетне відшкодування за січень 2013 року на 35607 гривень; п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 п.200.1 п.200.3, ст.200 Податкового кодексу України - позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту січня 2013 року на 27395 гривень.

22.04.2013 року, на підставі акту перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000671502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 35607 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 8902 грн. та №0001772307, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 27395 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Технобазальт - Інвест", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваних рішень слугував висновок відповідача про неможливість формування податкової звітності з ПДВ в грудні 2013 року та січні 2013 року на підставі податкових накладних, виданих ПАТ «Хмельницькгаз», оскільки датою виникнення податкових зобов'язань з надання послуг з постачання та розподілу природного газу є дата попередньої оплати за надані послуги. Таким чином, ТОВ "Технобазальт - Інвест" отримало податкові накладні з порушеннями заповнення, але оплатило послуги, мало право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до податкового кредиту, а тому товариство не використало своє право на формування податкового кредиту у грудні 2012 року та січні 2013 року

Судом встановлено, що на підставі договорів №2012-ПП-(13)-(179) від 01.01.2012 року і №2013/ТП-ПР-130179 від 01.01.2013 року, ПАТ «Хмельницькгаз» надавало послуги з постачання та розподілу природного газу, а позивач проводив попередню оплату за надані послуги 03.12.2012 р., 18.12.2012 р., 19.12.2012 р., 24.12.2012 р., 27.12.2012 р., 10.01.2013 р., 16.01.2013 р., 18.01.2013 р., 22.01.2013 р., 25.01.2013 р., 31.01.2013 р.

На підставі вказаних операцій ПАТ «Хмельницькгаз» оформлені та надані позивачу податкові накладні №99/013 від 31.12.2012 року та №97/013 від 31.01.2013 року.

Реальність вказаних операцій та правильність оформлення податкових накладних не оспорюється сторонами.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів\послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р., у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Наведені обставини свідчать про правомірність формування податкового кредиту позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від ПАТ «Хмельницькгаз», та про необґрунтованість висновків податкового органу в цій частині, що, як наслідок, вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 вересня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.