Ухвала суду № 33499554, 16.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

16 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

з участю: ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського міського суду від 04 червня 2013 року про забезпечення позову в справі за позовом публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Рівненського міського суду від 04 червня 2013 року забезпечено позов у даній справі шляхом накладення арешту на все (рухоме, нерухоме) майно та грошові кошти в межах суми стягнення (три мільйони п'ятсот шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 18 коп.), належні ОСОБА_4.

У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_4 покликався на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що заява позивача про забезпечення позову не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а викладені в ній доводи ґрунтуються лише на припущеннях позивача, що не підтверджені жодним належним доказом.

Доводив, що вказаний позов забезпечений самим іпотечним договором №072/08/1 від 18.06.2008 року, відповідно до якого він передав в іпотеку банку земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0930 га та частку 95/100 незавершеного будівництва на ній офісного центру.

Зазначав, що йому належить 37/100 частки будівництва офісного центру вартістю 3022900 грн., оскільки після укладення іпотечного договору частина незавершеного будівництва була реалізована різним фізичним та юридичним особам, а тому оскаржувана ухвала може призвести до порушення прав та інтересів третіх осіб.

Стверджував, що накладення арешту на його рахунки порушує права інших осіб, які є його найманими працівниками, а також завдає шкоди його господарській діяльності та створює значний ризик її припинення.

Вказував, що у нього на утриманні перебуває малолітня дитина, а неможливість розрахунку з контрагентами, оплати праці, податків може призвести не тільки до припинення його господарської діяльності, а й залишити його без засобів до існування.

Просив ухвалу Рівненського міського суду від 04 червня 2013 року скасувати.

В запереченні на апеляційну скаргу представник ПАТ „Імексбанк" зазначив, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Представник відповідач ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники третіх осіб ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_5- ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник ПАТ „Імексбанк" встановленому законом порядку, завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився і причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

_________________

Справа №1715/22576/12 Головуючий в суді І інст. - Діонісьєва Н.М.

Провадження № 22-ц /787/1693/2013р. Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.

Забезпечуючи позов, місцевий суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України за заявою осіб, що беруть участь у справі, суд може забезпечити позов на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідна мотивована заява від представника ПАТ „Імексбанк" 3 червня 2013 року надійшла на адресу місцевого суду та зареєстрована за № 23523 (а.с.83).

Згідно п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав суду докази на підтвердження своїх позовних вимог та невиконання зобов'язань за договором кредиту відповідачем, який в свою чергу не надав суду доказів неможливості користуватися та розпоряджатися власним майном, а також повноважень від третіх осіб (на яких посилається апелянт) на представництво їх інтересів та порушень їх прав обраним обтяженням.

Зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть та розмір заявлених позовних вимог, довготриваючий строк невиконання умов кредитного договору, суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, на переконання колегії суддів, прийшов до вірного висновку про задоволення даного клопотання, про що постановив ухвалу, згідно з правилами ст. ст. 152, 153 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_4 на забезпеченість договору кредиту іпотечним договором та відсутність підстав для повторного забезпечення, не заслуговує на увагу.

Забезпечення виконання умов кредитного договору, шляхом укладення сторонами договору іпотеки не є перешкодою для ПАТ „Імексбанк", як учасника цивільного процесу та позивача, відповідно до ст.151ЦПК України забезпечити свій позов шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми заявлених позовних вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 в іншому провадженні звернулась до суду з позовом про визнання зазначеного договору іпотеки недійсним (а.с.79).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 04 червня 2013 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: