Ухвала суду № 33443468, 12.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Оніпко О.В., Хилевича С.В., Ковальчук Н.М.

секретар Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про зобов'язання ліквідаційної комісії виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та визнання працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського районного суду від 12 серпня 2013 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Рівненський ливарний завод", ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про зобов'язання ліквідаційної комісії виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та про визнання працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України закрито.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Вказує, що судом не враховано того, що на ЗАТ „Рівненський ливарний завод" розпочато ліквідаційну процедуру, а тому неможливим є виконання рішення суду в частині поновленні її на роботі. Судом невірно застосовано норми ст. 240-1 КЗпП України та ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Рівненського районного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського районного суду від 22.01.2013 р. звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України визнано незаконним, її поновлено на роботі на посаді начальника бюро кадрів ЗАТ „Рівненський ливарний завод" з 30.09.2011 р. Стягнуто з ЗАТ „Рівненський ливарний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2011 р. по день винесення рішення в сумі 35 743 грн. 12 коп., в тому числі 2 410 грн.80 коп. середньомісячного заробітку за один місяць, моральну шкоду в сумі 10 000 грн. Вказане рішення вступило в законну силу та 25.01.2013 р. було видано виконавчі листи, які ОСОБА_3 пред'явила до виконання.

_________________

Справа № 570/2401/13-ц Головуючий суддя 1 інстанції: Гнатущенко Ю.В. Провадження № 22-ц787/1589/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

Постановами державного виконавця від 04.02.2013 р. було відкрито виконавче провадження про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 35 743 грн. 12 коп., в тому числі 2 410 грн.80 коп. середньомісячного заробітку за один місяць, моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та про поновлення на роботі.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 р. ЗАТ „Рівненський ливарний завод" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру товариства та призначено ліквідатором Мельник І.А.

У зв'язку з надходженням копії вказаної постанови до держаної виконавчої служби, держаним виконавцем 11.04.2013 р. було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження".

19.04.2013 р. до Господарського суду Рівненської області було направлено постанови про закінчення виконавчого провадження з виконавчими листами від 23.01.2013 р. про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, у т.ч. і помилково направлено виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

05.06.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ЗАТ "Рівненський ливарний завод", ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про зобов'язання ліквідаційної комісії виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 35 743, 12 грн. , моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. та про визнання працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Статтею 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено черговість задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. 5 ст. 19 вказаного Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ЗАТ „Рівненський ливарний завод" середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 35 743 грн. 12 коп., та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. було вирішено рішенням Рівненського районного суду від 22.01.2013 р., питання щодо стягнення на її користь зазначених сум стосується виконання вказаного судового рішення у відповідності до вимог закону. За наведених обставин місцевий суд обґрунтовано закрив провадження у справі в цій частині.

Проте , позовна вимога ОСОБА_1 про визнання її звільненої з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України не була предметом судового розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції про закриття провадження в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню до суду 1-ї інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2013 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Рівненський ливарний завод", ліквідатора ЗАТ "Рівненський ливарний завод" про визнання працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України - скасувати та направити справу в цій частині для розгляду до Рівненського районного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку в частині залишення апеляційним судом без змін ухвали Рівненського районного суду від12.08.2013 р. до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .

Судді :