Вирок № 33499496, 01.08.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/3563/13-к

1-КП/415/311/13

01.08.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.,

за участю:

секретаря Литвиненко Л.О.,

прокурора Дергачова М.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Андіжан Узбекістан, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, судимого:

1) 10.03.1994 р. Жовтневим районним судом міста Луганська за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 208 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 07.09.1995 р. звільнений з місця позбавлення волі згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 07.09.1995 р. із заміною покарання на виправні роботи на невідбутий строк 11 місяців 6 днів;

2) 26.03.1996 р. Жовтневим районним судом міста Луганська за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст. 43 КК України до призначеного покарання приєднано невідбутий строк покарання по вироку Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.03.1994 р. та остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 29.08.1998 р. звільнений з місця позбавлення волі, згідно постанови Брянківського міського суду Луганської області від 28.08.1998 р.;

3) 29.09.1999 р. Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 196-1 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.07.2002 р. звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

4)19.04.2004 р. Жовтневим районним судом міста Луганська за ч. 2 ст. 185 КК України (2001 р.) до 2 років позбавлення волі, 01.11.2005 р. звільнений з місця позбавлення волі, згідно постанови Брянківського міського суду Луганської області від 27.10.2005 р. по декриміналізації;

5) 14.04.2009 р. Ленінським районним судом міста Луганська за ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 135, ч. 2 ст. 309 КК України (2001 р.) до 7 років позбавлення волі, 18.01.2013 р. звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2013 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в районі кафе «Застава» на вулиці Червоній міста Лисичанська, під виглядом здійснення дзвінка, приховуючи свій злочинний умисел, повторно заволодів мобільним телефоном «LG GB190», вартістю 150 гривень, в яком знаходились карта пам'яті типу microSD на 4 Gb, вартістю 70 гривень та сім-карта оператору мобільного зв'язку «МТС», варістю 10 гривень, на рахунку якої було 18 гривень, які належать ОСОБА_1, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 248 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину за ч. 2 ст. 190 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Він їх підтверджує. Матеріальну шкоду потерпілому зобов'язався відшкодувати. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном шляхом обману (щахрайстві), вчиненому повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушення середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання має опосередковану характеристику, разом з тим вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжуює покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 190 КК України, разом з тим, враховуючи ряд обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи.

Речових доказів по кримінальному провадженню немає.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк П'ЯТЬ років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави:

342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок за проведення товарознавчої експертизи:

(№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В.Горбатенко