Рішення № 33499480, 16.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/73276/2012 Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/3973/13 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 24 16.09.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", треті особи - ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» про стягнення коштів за наслідками настання страхового випадку, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь кошти в розмірі 28 636,46 грн. як страхове відшкодування внаслідок настання страхового випадку, що відповідно Договору страхування наземного транспорту № 206-10030-08 та кошти у розмірі 750 грн., сплачені за визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить легковий автомобіль DEAWОО МАТIZ. У червні 2008 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Страхова компанія "Індіго" договір страхування вищезазначеного автомобіля терміном на 6 років, починаючи з 19 червня 2008 року по 18 червня 2014 року. На момент укладення зазначеного договору автомобіль перебував в кредиті. В Договорі сторони зазначили вигодонабувача АКБ «Індустріалбанк". На момент настання страхового випадку кредит по автомобілю позивачем оплачено в повному обсязі. У жовтні 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ОСОБА_1, яким на момент ДТП керував ОСОБА_2 Після цього на виконання вимог Договору страхування наземного транспорту, укладеного між сторонами, позивач поінформувала страхову компанію про настання страхового випадку. У січні 2011 року на її адресу надійшов інформаційний лист від ТзДВ "Страхова компанія "Індіго" про те, що за результатами розгляду наданих ОСОБА_1 документів встановлено, що транспортним засобом на момент настання страхового випадку управляв ОСОБА_2, який мав водійський стаж з 11.06.2010 року. В листі також зазначалося, що страховий випадок настає лише у разі, якщо водієм застрахованого транспортного засобу є будь-яка особа, що керує транспортним засобом на законних підставах, зі стажем керування відповідної категорії не менше одного року та повідомили їй про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався лише на лист страхової компанії і не врахував, що на момент настання ДТП ОСОБА_2 керував автомобілем на законних підставах, оскільки мав при собі посвідчення водія та необхідний стаж керування.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак рішення першої інстанції не в повній мірі відповідає вищезазначеним вимогам з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2008 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" та ОСОБА_1 укладено Договір страхування наземного транспорту № 206-10030-08, відповідно до умов якого ОСОБА_1 застрахувала транспортний засіб DEAWОО МАТIZ 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; термін дії договору з 19.06.2008 року до 18.06.2014 року.

18 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ "СК "Індіго" із заявою про пошкодження застрахованого ТЗ, що сталося 17 жовтня 2010 року та виплату страхового відшкодування.

Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" 23.12.2010 року направлено ОСОБА_1 лист, в якому зазначено, що ОСОБА_2 дозволено керувати ТЗ з 11.06.2010 року, а отже стаж керування легковими автомобілями на момент настання дорожньо-транспортної пригоди складав менше одного року, а тому немає правових підстав для виплати їй страхового відшкодування по даному випадку.

Відповідно до посвідчення водія ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 йому дозволено керувати транспортним засобом категорії «С, С1» з 21.05.2002 року, категорії «В» з 11.06.2010 року.

Згідно Звіту № 396 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 20.04.2011 року, складеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія" вартість матеріального збитку, завданого автомобілю ОСОБА_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 28 636,46 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 був допущений до керування транспортними засобами категорії «В» з 11.06.2010 року і стаж керування легковим автомобілем у нього на час ДТП складав менше одного року, а тому відповідно до п. 4 Договору страхування відсутні правові підстави стягнення коштів за наслідками страхового випадку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страхувальник) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом ЗО днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно подала заяву про виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу.

Відповідач відмовив у виплаті зазначених коштів з тих підстав, що на момент вчинення ДТП за кермом автомобіля перебувала особа, яка не мала відповідного стажу керування транспортним засобом.

Однак, в пункті 4 Договору, укладеного між позивачем і страховою компанією, не зазначено для якої категорії транспортних засобів стаж керування має складати не менше одного року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Оскільки ОСОБА_2 допущений до керування транспортними засобами з 21.05.2002 року, що підтверджується фотокопією посвідчення водія, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 про стягнення коштів за наслідками настання страхового випадку задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індиго" (ЄДРПОУ 33831166, місце знаходження вулиця Хорива, 55-К, місто Київ) на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 28 636,46 грн. як страхове відшкодування внаслідок настання страхового випадку згідно Договору страхування наземного транспорту № 206-10030-08 від 17 червня 2008 року та судові витрати у розмірі 750 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.В. Матвієнко