Ухвала суду № 33498646, 12.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/3018/2012

Провадження № 22ц/779/2209/2013

Категорія 46

Головуючий у І інстанції - Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Меленко О.Є., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: позивачки ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя за апеляційними скаргами ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

у лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в шлюбі з відповідачем ними придбано транспортні засоби. Просила провести поділ цього рухомого майна наступним чином: визнати за нею право власності на автомобіль NISSAN Primera, реєстраційний номер НОМЕР_1; відповідачу залишити у власності автомобілі AUDI 100, реєстраційний номер НОМЕР_2, ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_3; визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_4 та стягнути з відповідача грошову компенсацію за 1/2 частину його вартості в сумі 25 000 грн., а також різницю за транспортні засоби в сумі 1 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 11 000 грн. за 1/2 частину вартості транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 110 грн. витрат по оплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на незаконність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час шлюбу з позивачкою придбано тільки автомобіль AUDI 100, інші транспортні засоби не є об'єктами спільної сумісної власності подружжя. Судом не враховано, що зазначена позивачкою вартість цього автомобіля в сумі 22 000 грн. нічим не підтверджена і не відповідає його ринковій вартості, а між ними не вирішувалося питання щодо його використання. Він не має бажання залишати цей автомобіль у своєму користуванні та сплачувати частину його вартості позивачці. Стягнувши з нього половину вартості автомобіля AUDI 100 на користь позивачки, суд вийшов за межі позовних вимог. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. В решті позову ОСОБА_2 відмовити.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення суд не врахував, що хоча автомобіль NISSAN Primera зареєстрований на відповідача після розірвання шлюбу, на його придбання у 2007 році було отримано кредит в сумі 14 442 доларів США, оформлений на сестру відповідача ОСОБА_6, однак кошти на повернення кредиту повністю сплачувалися особисто позивачкою, що підтвердили в судовому засіданні свідки. Автомобіль ЗИЛ-131, придбаний в 2007 році у ОСОБА_7 згідно генерального доручення, не оформлений на жодну із сторін, проте свідок ОСОБА_8 підтвердив, що цей автомобіль постійно знаходився у відповідача і сторони придбали його у попереднього власника. Автомобіль AUDI А6 придбаний сторонами у 2008 році за спільні кошти, хоча зареєстрований за ОСОБА_9, однак знаходиться у володінні та користуванні ОСОБА_5 Тому просила оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 щодо поділу майна подружжя та визнання за нею права власності на автомобіль AUDI А6.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав, доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 заперечив, ОСОБА_2 та її представник свою апеляційну скарги підтримали, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 21.09.1985 року по 13.05.2010 року, який розірвано згідно рішення суду, що набрало законної сили 25.05.2010 року. Автомобілі NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, ЗИЛ-131, 1982 року випуску, AUDI А6, 1996 року випуску, не були зареєстровані ні за позивачем, ні за відповідачем на час перебування їх у шлюбі. Автомобіль AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, набутий сторонами під час шлюбу, його вартість становить 22 000 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про поділ автомобіля AUDI 100 1,8 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2 та про виплату половини його вартості позивачці в розмірі 11 000 грн. Відмовляючи в решті позову, суд обгрунтовано виходив із відсутності належних правових підстав для визнання автомобілів NISSAN Primera, ЗИЛ-131, AUDI А6 об'єктами права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому суд правильно керувався положеннями статей 60, 68, 70, 71 СК України щодо правового режиму, способів та порядку поділу майна, належного подружжю на праві спільної сумісної власності.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про порушення судом принципу диспозитивності цивільного судочинства та ухвалення нового рішення про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину автомобіля AUDI 100, не ґрунтуються на вимогах закону.

ОСОБА_2, звернувшись відповідно до вимог ст. ст. 69, 71 СК України з позовом про поділ майна подружжя, обрала певний спосіб захисту свого права. Вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля AUDI 100 позивачка не заявляла.

Суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 71 СК України, правильно стягнув з відповідача на користь позивачки половину вартості автомобіля AUDI 100 в сумі 11 000 грн., оскільки сторони не домовилися про порядок поділу майна, а неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. При цьому суд не вийшов за межі позовних вимог, а відповідач інших обгрунтованих доказів щодо вартості цього майна не подав.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про те, що хоча автомобілі NISSAN Primera, ЗИЛ-131, AUDI А6 не зареєстровані за жодною із сторін, вони придбані за спільні кошти подружжя та підлягають поділу.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя визначені у статті 60 Сімейного кодексу України.

Сторони перебували в шлюбі з 21.09.1985 року, шлюб між ними розірвано згідно рішення суду, що набрало законної сили 25.05.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні автомобілі NISSAN Primera, ЗИЛ-131, AUDI А6 в період перебування сторін у шлюбі не були зареєстровані за жодним із подружжя, а перебували у власності інших осіб (а. с. 32, 43, 45).

Суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні цих автомобілів об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, правильно керуючись вимогами п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України щодо необхідності вчинення правочинів між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, у письмовій формі; постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", яка також передбачає письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів. Відповідно до пункту 4 зазначеної постанови перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, судом всебічно, повно й об'єктивно з'ясовано обставини справи та надана їм належна правова оцінка.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційні скарги ОСОБА_5 та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Меленко О.Є.

Соколовський В.М.