Постанова № 33498504, 09.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р.Справа № 1570/7037/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Лічман О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги малого приватного підприємства «SWIFT» та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства «SWIFT» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року мале приватне підприємство «SWIFT» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2012 року за № 6207/22-1/22480684, та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0006502210.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 01 по 05 жовтня 2012 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку МПП «SWIFT» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «Клин-Маркет» за податковий період вересень 2009 року - лютий 2011 року, ПП «Орвіл-Трейдінг» за податковий період квітень 2010 року та ПП «Оск-Компані» за податковий період березень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 12 жовтня 2012 року за № 6207/22-1/22480684, в якому зазначено про порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 12004 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0006502210, яким МПП «SWIFT» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12004 грн.. На думку позивача, податковою інспекцією позапланову перевірку проведено в порушення ст. 78 Податкового кодексу України. Крім того, висновки акта перевірки щодо порушення МПП «SWIFT» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року позовні вимоги МПП «SWIFT» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08 листопада 2012 року № 0006502210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання МПП «SWIFT» з податку на додану вартість на суму 306 грн.. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник МПП «SWIFT» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 77, 78 та 86 Податкового кодексу України щодо обов'язковості надіслання платнику податку запиту на отримання інформації до призначення та проведення позапланової перевірки, оскільки не виконання положень ст. 78 ПК України позбавляє податковий орган права призначати та проводити будь-яку позапланову перевірку. Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем неодноразово зазначалось, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси запити про надання інформації по контрагенту ПП «Оск-Компані» на адресу МПП «SWIFT» не надсилало, а тому у податкової інспекції відсутні були законні підстави для проведення позапланової перевірки. Крім того, судом першої інстанції не виконано вимоги ст. 71 КАС України щодо покладання обов'язку доказування правомірності рішення на орган державної влади, яким являється ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Так, на думку позивача, відповідач не довів правомірність не тільки прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а і законність призначення перевірки, результати якої стали підставою для прийняття оскарженого рішення. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 198 Податкового кодексу України. Крім того, судом безпідставно не прийнято до уваги висновок податкової міліції щодо фіктивності контрагента позивача - ПП «Оск-Компані». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача в підтримку апеляційної скарги сторони позивача та про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги МПП «SWIFT» та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Судом встановлено, що з 01 по 05 жовтня 2012 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку МПП «SWIFT» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «Клин-Маркет» за податковий період вересень 2009 року - лютий 2011 року, ПП «Орвіл-Трейдінг» за податковий період - квітень 2010 року та ПП «Оск-Компані» за податковий період - березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 жовтня 2012 року за № 6207/22-1/22480684, в якому зазначено про порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 12004 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0006502210, яким МПП «SWIFT» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12004 грн..

Задовольняючи позовні вимоги МПП «SWIFT» в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08 листопада 2012 року № 0006502210 в частині збільшення позивачу податкового зобов'язання на 306 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 306 грн., сплаченого у складі вартості послуг, отриманих позивачем від ПП «Оск-Компані».

Проте, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог МПП «SWIFT» в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08 листопада 2012 року № 0006502210 у повному обсязі.

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за березень 2011 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ПП «Оск-Компані».

При цьому позивачем серед інших господарських операцій протягом перевіреного податковим органом періоду укладено договір поставки з ПП «Оск-Компані» від 01 березня 2011 року б/н, відповідно до якого продавець (ПП «Оск-Компані») постачає, а покупець (позивач) приймає товар (миючи засоби) в асортименті, кількості, та за ціною, зазначеною в накладних (а. с. 42).

Крім того, МПП «SWIFT» 01 березня 2011 року укладено договір з ПП «Оск-Компані» на технічне обслуговування, згідно якого в порядку та на умовах, встановлених Договором, виконавець (ПП «Оск-Компані») зобов'язується виконати за завданням замовника (позивача) комплекс послуг по технічному обслуговуванню обладнання, зазначеного в Додатку № 1, який являється невід'ємною частиною Договору (а. с. 45-46).

Витрати по вказаним вище угодам безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача (прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів, прання та хімічне очищення текстильних і хутряних виробів - а. с. 10) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, пунктом 2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696), чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На підставі п. 5 названого Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як встановлено матеріалами справи, всі розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення була зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами поставки (купівлі - продажу) та технічного обслуговування підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

За таких обставин суми податку на додану вартість за виписаними ПП «Оск-Компані» податковими накладними за вказаними вище угодами на загальну суму 12004 грн. були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 року, що є підставою для задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08 листопада 2012 року № 0006502210 у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги посилання представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на наявність кримінальної справи, порушеної відносно невстановлених осіб по факту організації фіктивного підприємства та навмисного ухилення від сплати податків з використанням ПП «Софітекс Плюс» з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, посилання відповідача на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва та навмисного ухилення від сплати податків невстановленими слідством особами не впливає на правильність оскарженого судового рішення, оскільки податковим органом не надано доказів наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі відносно посадових осіб саме ПП «Оск-Компані».

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, бюджетного відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, висновок суду першої інстанції щодо відмови МПП «SWIFT» у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо проведення документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 12 жовтня 2012 року за № 6207/22-1/22480684, є обґрунтованим.

Так, відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено матеріалами справи, 23 січня 2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було надіслано на адресу МПП «SWIFT» запит про надання інформації та її документального підтвердження з питань фінансово-господарських правовідносин між платником податку та ПП «Клин-Маркет», ПП «Орвіл-Трейдінг», ПП «Оск-Компані».

Позивачем відповіді на запит податкової інспекції не надано, що стало підставою для винесення наказу від 26 вересня 2012 року за № 2163 про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків МПП «SWIFT» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Клин-Маркет», ПП «Орвіл-Трейдінг» та ПП «Оск-Компані».

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС перед початком перевірки було ознайомлено з наказом на проведення перевірки та направленнями на перевірку директора МПП «SWIFT» Тихана Г.В., що підтверджується відповідними підписами директора (а. с. 77).

За таких даних, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо підстав для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, що виключає можливість задоволення позовних вимог МПП «SWIFT» в цій частині.

Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог МПП «SWIFT».

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «SWIFT» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства «SWIFT» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 08 листопада 2012 року № 0006502210.

В іншій частині відмовити малому приватному підприємства «SWIFT» у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді: