Постанова № 33496584, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 вересня 2013 року 16 год. 45 хв. № 826/3508/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Держекоінвест" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 березня 2013 року надійшов позов державного підприємства "Держекоінвест" (також далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (також далі - відповідач) про скасування постанови відповідача від 28 лютого 2013 року № 249 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (також далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно та без урахування обставин, які мають значення для її прийняття, а також всупереч положенням законодавства, у зв'язку з чим порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 04 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3508/13-а, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14 червня 2013 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3561/13-а.

Ухвалою суду від 15 серпня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Разом з тим, 23 квітня 2013 року до суду через канцелярію надійшли письмові заперечення законного представника відповідача проти позову, у яких, зокрема, містилося клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Вказані заперечення судом долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 02 вересня 2013 року судом, згідно з ч.ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої 22 лютого 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (також далі - акт перевірки), згідно з яким, у ході перевірки виявлено несвоєчасне подання замовником інформації про зміну відповідальної особи за проведення авторського нагляду з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та зміну відповідальної особи за проведення технічного нагляду з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 відповідно до декларації від 20 вересня 2012 року № ІФ08312170881 про початок виконання будівельних робіт (також далі - декларація), чим порушено абзац 1 п. 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (також далі - КМУ) від 13 квітня 2011 року № 466 (також далі - Порядок № 466).

На підставі акту перевірки, 22 лютого 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано у місячний строк усунути виявлені у ході перевірки порушення шляхом направлення повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації щодо зміни авторського та технічного наглядів.

Крім того, 28 лютого 2013 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою на позивача, винного у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", накладено штраф у розмірі 5735,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Згідно з п. 5 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (також далі - Порядок № 466), у разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів подає до Інспекції повідомлення про такі зміни за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до п.п. 6, 14 Порядку № 466, не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внесених до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт), замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції повідомлення (про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) за формою згідно з додатком 1.

У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів подає до Інспекції, до якої подавалося повідомлення про початок виконання будівельних робіт, повідомлення про такі зміни. Зазначене повідомлення подається з дотриманням вимог абзацу 2 цього пункту.

У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник протягом трьох робочих днів звертається до Інспекції, яка зареєструвала декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації за формою згідно з додатком 3.

Тобто, про передачу об'єкта іншому замовнику або зміну осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, замовник повинен повідомити відповідну інспекцію за три дні до вчинення зазначених дій.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що 01 лютого 2013 року відповідачу надійшло письмове повідомлення приватного підприємства "Ампір Плюс" про закінчення угоди, укладеної між вказаним підприємством та позивачем, на проведення технічного нагляду за капітальним ремонтом із проханням виключити з декларації інформацію про ОСОБА_3 як відповідальну особу за проведення технічного нагляду.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що зміна відповідальних осіб за проведення авторського і технічного нагляду відбулась 18 лютого 2013 року (накази від 18 лютого 2013 року № 87 та № 2-к), у зв'язку з чим 19 лютого 2013 року позивач направив відповідачу через засоби факсимільного зв'язку повідомлення № ІФ103130570512 про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується копією вказаного повідомлення, на якому проставлено штамп відповідача про отримання.

Натомість, як вбачається зі змісту п. 6 Порядку № 466, про зміни відповідальних осіб за проведення авторського і технічного нагляду позивач повинен був повідомити відповідача за три дні до їх здійснення.

Однак, повідомлення про таку зміну за три дні до її здійснення, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, позивачем до відповідача не подавалось, що також підтверджується відповіддю відповідача на судовий запит від 16 травня 2013 року № 7/9/05-3/848 та копіями сторінок журналу вхідної кореспонденції.

Доказів, які б спростували викладену обставину представниками позивача суду не надано, хоча про необхідність їх надання судом зазначалось у ході судового розгляджу справи.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно з п.п. 2, 4, 7, 9, 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995 року № 244, Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

У постанові зазначається розмір штрафу.

Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення або надіслання постанови про накладення штрафу.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається у триденний строк з дня сплати інспекції, що його наклала.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

При цьому, неправильне зазначення в оскаржуваній постанові найменування позивача, а саме помилка у назві організаційно-правової форми позивача, за переконанням суду, не є підставою для її скасування, оскільки допущення такої помилки не впливає на суть виявленого порушення та не звільняє позивача від відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а законний представник відповідача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державного підприємства "Держекоінвест" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов державного підприємства "Держекоінвест" залишити без задоволення.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин