Ухвала суду № 33495184, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К-33621/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010

у справі № 2-а- 9371/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора

«Марафон»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що посадовими особами відповідача проводилася планова виїзна перевірка ТОВ «Букмекерська контора «Марафон» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги 13/14, кв. 42 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0995/26/59/23/24598278 від 22.06.2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем частини 1 статті 7 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 98/96-ВР) у зв'язку з порушенням порядку використання торгового патенту.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0008802305 від 08 липня 2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 600,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 98/96-ВР торговий патент це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 98/96-ВР торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання, послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, торговий патент знаходився в приміщенні каси, при цьому копія торгового патенту знаходилась в залі букмекерської контори.

Відповідно до п.1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України від 18.04.06 року №40/374: каса ліцензіата це спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри.

Підпункт 3.10.1 п.3.10 Ліцензійних умов передбачає, що при провадженні букмекерської діяльності ставки приймаються в касах ліцензіата або через телекомунікаційні мережі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджує висновки судів попередніх інстанцій, що приміщення каси відноситься до приміщення грального закладу і враховуючи специфіку букмекерської діяльності, зокрема, той факт, що ставки приймаються та виграші видаються саме через касу контори, розміщення торгового патенту в приміщенні каси є правомірним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 2-а- 9371/09/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 2-а- 9371/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко