Рішення № 33495119, 01.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/24305/12

Провадження № 2/752/1245/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді Калініченко Л.С.

при секретарі Колесник В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.07.2006 року між ним та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір №ML-002/577/2006, відповідно до якого йому надано кредит в розмірі 70 000 доларів США, а 05.09.2007 року був укладений кредитний договір №ML-002/930/2007, відповідно до якого йому надано кредит в розмірі 50000 доларів США.

На забезпечення виконання умов кредитних договорів укладено договори іпотеки №PML-002/622/2006 від 12.07.2006 року та №PML-002/930/2007 від 05 вересня 2007 року, відповідно до яких було передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

В подальшому позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчі написи №12435 та №12449 від 21.12.2009 року на договорах іпотеки, відповідно до яких запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

24.09.2010 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження №21532853 та № 21523556.

Крім того, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2010 року з нього було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 542 817 грн. 71 коп., яке в апеляційній інстанції було скасовано та залишено позов без розгляду АТ «ОТП Банк», що також підтверджує спірність сум, зазначених у виконавчих написах.

З наведених підстав та враховуючи спір щодо суми боргу просить визнати виконавчі написи №12435 та №12449, вчинені 21.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 такими, що не підлягають виконанню.

Позивач в судове засідання не з»явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглядати справу за його відсутності, також зазначив в заяві, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк» в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, процесуальним правом надати заперечення по суті предмету спору скористався, надіславши відповідні письмові заперечення, якими позов не визнав, вказавши, що виконавчі написи були видані у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належних документів, які підтверджували безспірність розміру боргу позивача по справі.

Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до суду не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності, процесуальним правом надати заперечення по суті предмету спору не скористався.

Відповідно до вимог ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 12.07.2006 року між АКБ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №PML-002/577/2006, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від відповідача споживчий кредит у розмірі 80 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14,0 % річних зі строком повернення до 12 липня 2016 року (а.с. 40-48).

05.09.2007 року між АКБ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №PML-002/930/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від відповідача споживчий кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 13,99% річних зі строком повернення до 05 вересня 2017 року (а.с. 49-57).

На забезпечення виконання умов кредитних договорів між ОСОБА_1 та АКБ «ОТП Банк» укладено договори іпотеки №PML-002/622/2006 від 12.07.2006 року та №PML-002/930/2007 від 05 вересня 2007 року, відповідно до яких було передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-26).

ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконував, що позивачем не заперечується.

Відповідно до п.6.2. Договору іпотеки та Договору наступної іпотеки іпотекодержатель, АКБ «ОТП Банк», має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

25.08.2009 року відповідач надіслав на адресу позивача за вих. №22-2/100909 повідомлення про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором №ML-002/577/2006 від 12.07.2006 р. В зазначеному повідомленні містилася вимога погашення заборгованості за кредитом - 189, 12 доларів США; суму відсотків за користування кредитом - 147, 53 доларів США (а.с. 10).

09.11.2009 року відповідач надіслав на адресу позивача за вих. №22-2/18885 АТ «ОТП Банк» досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-002/930/2007 від 05.09.2007 р., в якій містилася вимога достроково виконати зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме перерахувати на користь АТ «ОТП Банк»: залишок заборгованості за кредитом - 46 223, 12 доларів США; суму відсотків за користування кредитом - 2 575, 71 доларів США; суму пені за прострочення виконання зобов'язань - 6 680, 29 грн.; суму штрафів - 75, 00 грн. (а.с. 11).

Суд зазначає про різницю розміру боргу за досудовою вимогою та виконавчим написом №12449, де було запропоновано задовольнити наступні вимоги АТ «ОТП Банк»: залишок заборгованості за кредитом - 46 223, 12 доларів США; суму відсотків за користування кредитом у період з 07.09.2009 року по 13.11.2009 року - 2 647, 56 доларів США; суму пені за прострочення виконання зобов'язань у період з 07.09.2009 року по 13.11.2009 року - 7 468, 58 грн.; суму штрафів - 100, 00 грн.

01.10.2009 року відповідач надіслав на адресу позивача за вих. №22-2/107803 АТ «ОТП Банк» надіслало досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-002/577/2006 від 12.07.2006р., в якій містилася вимога достроково виконати зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме перерахувати на користь АТ «ОТП Банк»: залишок заборгованості за кредитом - 59 999,90 доларів США; суму відсотків за користування кредитом - 1313,31 доларів США; суму пені за прострочення виконання зобов'язань - 3398,55 грн.; суму штрафів - 75,00 грн. (а.с. 58).

Суд звертає увагу на різницю розміру боргу за досудовою вимогою та виконавчим написом №12435, де було запропоновано задовольнити наступні вимоги АТ «ОТП Банк»: залишок заборгованості за кредитом - 59 999, 90 доларів США; суму відсотків за користування кредитом у період з 12.08.2009 року по 13.11.2009 року - 2 316, 65 доларів США; суму пені за прострочення виконання зобов'язань у період з 12.08.2009 року по 13.11.2009 року - 11 450, 00 грн.; суму штрафів - 150,00 грн.

Так, 21.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчі написи №12449 та №12435 на договорах іпотеки, відповідно до яких запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 398 767, 89 та 509 962, 90 грн. відповідно (а.с. 8-9).

Отже, судом встановлено, що сума вимоги АТ «ОТП Банк» до позивача викладена в досудових вимогах була меншою від суми, яку відповідач вказав у відповідній заяві до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису.

В подальшому 24.09.2010 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих написів (а.с. 6-7).

Заслуговує на увагу аналіз положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку», де передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого тридцяти денного строку іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодаржатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

Так, текст досудової вимоги №22-2/107803 від 01.10.2009 р. та №22-2-2/18885 від 09.11.2009р. надісланих позивачу не містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього, в матеріалах справи відсутнє письмове повідомлення, яке у відповідності до ч. 4 п. 283 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 № 20/5 (далі - Інструкція) нотаріусом мало бути надіслано боржнику.

Також, матеріали справи не містять даних про те, які саме документи були подані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, що в свою чергу унеможливлює визначення основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені в прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.

У Договорі іпотеки та Договорі наступної іпотеки прямо зазначені вимоги кредитора-іпотекодержателя і зобов'язання позичальника-іпотекодавця, які цим договором забезпечуються, разом з тим, неможливо з'ясувати чи вказані дані наданих відповідачем нотаріусу документах конкретні, встановлені договором зобов'язання, за якими саме виникла заборгованість, а отже не можливо вважати, що виконавчий напис зроблено відносно зобов'язань, передбачених кредитними договорами.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до Інструкції, зокрема п. 282 встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постановою КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року (далі - Постанова), а саме переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, встановлює, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, згідно положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п. 282 Інструкції для стягнення грошових сум, або витребування від Боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено Кабінетом міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути також первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відтак, згідно положень ч. 1 даної статті, - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть бути складені зведені облікові документи. А частиною 2 цієї статті передбачено також ведення даних документів в електронних носіях за умови наявності ряду реквізитів, які були наявні у всіх наданих нотаріусу документа первинної бухгалтерської документації (в тому числі і в розрахунках заборгованості).

Матеріали справи не містять доказів того, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріусом були отримані від відповідача АТ «ОТП Банк» документи первинної бухгалтерської документації на паперових носіях та розрахунки заборгованості (зведені облікові документи вчинені на підставі первинної бухгалтерської документації яка міститься на машинних носіях в електронних база Банку), та містять всі реквізити, що передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому у нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованостей позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчих написах, є безспірними.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, оскільки позов задовольняється, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі в розмірі 113 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-218, 224 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчі написи №12435 та №12449 вчинені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 24 вересня 2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, такими, що не підлягають виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 113 грн. 40 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Голосіївський суд м. Києва.

Суддя