Ухвала суду № 33494821, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19430/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС), в якому просив визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2011 року №0001592360, яким ТОВ "Ространснафтопродукт" збільшено суму грошового зобов'язання з податок на прибуток приватних підприємств на 68 698,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Ространснафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт від 16.11.2011р. №534/1-23-60-35234346, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 68 698,00 грн.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за II квартал 2011р. на 68 698,00 грн. по причині включення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010р. у розмірі 298 686,00 грн. до валових витрат за І квартал 2011р. та перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р. (з урахуванням 2010р.) до витрат за ІІ квартал 2011р.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0001592360, яким ТОВ "Ространснафтопродукт" збільшено суму грошового зобов'язання з податок на прибуток приватних підприємств на 68 698,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

Позивач заперечує правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та обґрунтовує свої доводи тим, що ним правомірно було включено до складу валових витрат у І кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року в загальній сумі 298 686,00 грн., що на його думку повністю узгоджується з нормами чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (Закон втратив чинність з 1 січня 2013 року (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону, де зазначалося, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, вказаними нормами права встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кварталі 2011року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем до витрат декларації з податку на прибу ток приватних підприємств за І квартал 2011р. (р. 04.9) було включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами 2010р. у розмірі 298 686,00 грн., що повністю узгоджується з вимогами п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010р. позивачем було розра ховано об'єкт оподаткування податком на прибуток І кварталу 2011р., який мав від'ємне зна чення і склав 3 439 882,00 грн. (р. 08).

Загальна сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за під сумками І кварталу 2011р. (-3 439 882,00 грн.), була включена позивачем до рядка « 06.6» - Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р. декларації з податку на прибуток приватних підприємств за II квартал 2011р. та врахована при визначенні об'єкта оподатку вання цього звітного податкового періоду +405525 грн. (р. 07), що відповідає вимогам п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

Так пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року саме від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у І кварталі 2011 року. При цьому, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року і відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ПК України не містить.

В свою чергу, порядок розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток закріплений у формі податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПА України № 114 від 28 лютого 2011 року.

Згідно рядка 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють сумі значень рядків 05 та 06, а значення рядка 06 дорівнює сумі рядків 06.1-06.6. У рядку 06.6 зазначається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст. 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками попереднього звітного періоду без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу другого кварталу 2011 року з 2010 року".

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню саме від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Крім того, колегія суддів зважає на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1052 від 18.10.2011 року, в якому зазначається: «… пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року, а сааме: включив до складу витрат цих періодів від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, який в свою чергу було сформовано за підсумками 2010 рік, як це і передбачено чинним законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 року по справі № К/9991/32014/12.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. ПетрикПовний текст ухвали виготовлено - 09.09.13р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.