Постанова № 33494644, 09.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 вересня 2013 р. № 820/5359/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Грицак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про скасування рішення та стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 від 04.06.2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 5499,73 грн. податку на додану вартість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що декларантом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю було подано до митного оформлення митну декларацію за формою МД-2 №807010001/2013/806129 для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №0408/07 від 04.08.2007 року, але митним органом не було прийнято визначену позивачем митну вартість та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року, що в свою чергу призвело до надмірно сплаченого мита в розмірі 5499,73 грн. Саме цю суму позивач просить стягнути на його користь з Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник першого відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 від 04.06.2013 року є цілком законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства, просив в задоволенні позову відмовити через безпідставність.

Представник другого відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, про причину неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов не надавав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту №0408/07 від 04.08.2007 р., укладеного між Спільним підприємством "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю та Marine Harvest Norway AS, на митну територію України було ввезено товар, а саме лосось (сьомга) охолоджений, з головою, з хвостом, патраний, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду: "SALMO SALAR". Розмір: SUP 4-5, SUP 5-6, SUP; ваговий, виробник: «Marine Harvest Norway AS» (ST 400; №1115), NO. торгова марка відсутня. дата виготовлення: травень 2013 р. 750 коробів (SUP 4-5: 432 короба; SUP 5-6: 318 коробів).

Згідно умов контракту №0408/07 від 04.08.2007 р. одержувачем вищевказаного товару є Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба або у відра, тара не підлягає поверненню та включена у вартість товару (п. 1.3 контракту), також у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, страховка (згідно Інкотермс 2000) і оформлення супровідної документації, маркіровка, податки та збори у країні продавця (п.2.1. контракту). Ціна, вид, кількість, вартість товару, умови оплати та умови поставки товару узгоджуються та фіксуються сторонами у Інвойсах та/ або в Специфікаціях (п.2.2., 6.2., 7.2. контракту). Отже, за умовами контракту (відповідно інвойсів) ціна за 16543,47 кг (нетто) товару становить 122504,28 USD, що у відношенні до гривні за курсом 7,993 дорівнює 979176,71 грн.

Судом встановлено, що у Інвойсах було встановлено умови поставки FCA (Інкотермс 2010), відповідно яких Позивач користувався послугами перевізника за Договором №04/02 від 05.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Гардермоен до п/п Нові Яриловичі становить 15200,0 грн. (без ПДВ) (відповідно до рахунку - фактури №СФ-0000388), відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання Замовником всіх необхідних документів. Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 979176,71 + 15200,0 = 994376,71 грн., з яких сума ПДВ, яка підлягає до сплати у митному режимі імпорту, становить 198875,34 грн., що в свою чергу і було відображено декларантом Позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/806129, у митному оформленні якої було відмовлено.

Декларантом, разом з вищевказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких наведений у графі 44 вантажної митної декларації за формою МД-2 №807010001/2013/806129 (відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20 вересня 2012 року №1011), та як вказано у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 (картка відмови), а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародну автомобільну накладну (CMR), книжку МДП (Carnet TIR), рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок-фактура (інвойс) (2 шт.); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (2 шт.); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; договір (контракт) про перевезення товару; ветеринарні свідоцтва Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; сертифікат відповідності; декларація виробника, підтвердження законності вилучених водних біоресурсів із середовища їх існування або аналогічний документ, підтверджений компетентним органом; інформація про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю; сертифікат про походження товару загальної форм; копія митної декларації країни відправлення. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару не здійснювалося. Весь пакет документів відповідає вимогам передбаченим частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, митний орган не прийняв вищевказані документи та витребував з декларанта додаткові документи, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Після письмових пояснень декларанта про причини не надання додаткових документів митний орган прийняв оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 від 04.06.2013 року.

З метою запобігання псування товару та випуску товару у вільний обіг згідно митного режиму Позивачем було надано до митного органу нову митну декларацію №807010001/2013/806139 з митною вартістю визначеною у відповідності до оскаржуваного Рішення, після митного оформлення якої з Позивача було одержано митним органом суму ПДВ на 5499,73 грн. більшу від суми ПДВ, яка була зазначена Позивачем у вищевказаній декларації в митному оформленні якої було відмовлено митним органом.

Про завершення митного оформлення декларації №807010001/2013/806139, сплати митних платежів (тобто ПДВ), зняття з митного контролю та дозвіл на вільне використання товару свідчить відтиск особистої номерної печатки інспектора митного органу згідно з наказом Державної митної служби України від 17.11.1998 року №723 «Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка».

Статтею 74 Митного Кодексу передбачено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 3 ст.75 Митного кодексу передбачено, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

Позивачем для митного оформлення вказаного товару була визначена митна вартість товару виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5 ст.54 Митного кодексу України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст.54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст.54 Митного кодексу України).

Отже, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі встановлення митним органом доказів, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

За правилами частин 1 - 2 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» під час заповнення графи 33 рішення про коригування митної вартості «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що в Рішенні про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року відсутні зауваження митного органу до отриманих від декларанта (позивача) документів стосовно повноти та/ або достовірності отриманих відомостей про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, не обґрунтована послідовність застосування митним органів методів визначення митної вартості, не вказано конкретних підстав для вимоги додаткових документів, не надано розрахунку при обчисленні митної вартості.

Таким чином, у першого відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту №0408/07 від 04.08.2007 р.

Суд зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару.

Однак, перший відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачами своїх дій до суду не надано. Першим відповідачем не доведено те, що документи, надані позивачем, на підставі яких можна визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною угоди, є недостатніми та такими, що викликають сумнів і дають підстави для застосування методу на основі додавання вартості (обчислена вартість).

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що Харківська митниця Міндоходів прийняла неправомірне і необґрунтоване Рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 від 04.06.2013 року.

Оскільки оскаржуване рішення є неправомірним, сплачене на його підставі мито підлягає поверненню (стягненню) з бюджету підприємству як надмірно сплачене ним.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення коштів - задовольнити.

Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000012/1 від 04.06.2013 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00014 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 5499.73 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 73 копійки) податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30665859) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 149.11 грн. (сто сорок дев'ять гривень 11 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко