Ухвала суду № 33494560, 09.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6133/13

Справа № 642/5130/13 Головуючий 1 -ї

Категорія: "договірні" інстанції: Скляренко С.О.

Доповідач: Бурлака І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» вересня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 25.07.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/1800/74/101798 на суму 602910,00 доларів США із сплатою 13,5 % річних строком до 25.07.2028 року для придбання земельної ділянки загальною площею 0,0652 га та житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 322,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та іпотечний договір № 014/1800/74/101798/2, предметом якого являється належна ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1. Взятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 не виконував, у зв'язку з чим станом на 06.06.2013 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 3892630, 20 доларів США. Просив в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на суму 31113793, 19 грн. звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1; надати банку право на продаж предмета іпотеки будь - якій особі покупцеві на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; надати банку право на проведення усіх дій, пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення копій правовстановлюючих документів та технічної документації на квартиру АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_2 на користь банку судові витрати в сумі 3441,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року позов задоволено; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за № 014/1800/74/101798 від 25.07.2008 року на суму в розмірі 31113793, 19 грн. звернено стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції, а саме на квартиру АДРЕСА_1; надано Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції право на продаж предмета іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 будь - якій особі покупцеві на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; надано Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції право на проведення усіх дій, пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення копій правовстановлюючих документів та технічної документації на квартиру АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції судові витрати в сумі 3441,00 грн.

Не погодився з таким рішенням суду ОСОБА_2 та через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та закрити провадження у справі. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 не погашено заборгованість за кредитним договором № 014/1800/74/101798, банк має право в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на його нерухоме майно.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 25.07.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/1800/74/101798 на суму 602910,00 доларів США із сплатою 13,5 % річних строком до 25.07.2028 року для придбання земельної ділянки загальною площею 0,0652 га та житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 322,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та іпотечний договір № 014/1800/74/101798/2, предметом якого являється належна ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку за вказаним кредитним договором 5387196, 24 грн.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що на виконанні у відділі виконавчої служби знаходиться виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 5387196, 24 грн. за вказаним кредитним договором, тому справу необхідно провадженням закрити, судовою колегією не приймаються, оскільки статтею 205 ЦПК України передбачено підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Як вбачається з змісту позову предмет та підстави інші, ніж ті, які були предметом розгляду в суді першої інстанції 17.05.2011 року, тому підстав для закриття провадження у справі не вбачається.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 пояснила, що на теперішній час заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 не погасив.

З додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, виходячи з вимог ст. ст. 7, 12, ч.1 ст. 35, ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 дійшов обґрунтованого висновку щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1.ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: