Ухвала суду № 33493890, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/8255/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Яманко В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Артемвугілля" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 р. у справі № 805/8255/13-а (головуючий І інстанції Ткаченко Т.С.) за позовом Державного підприємства "Артемвугілля" до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівка Донецької області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 4778/32270533 від 30.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 4778/32270533 від 30.11.2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, не погодившись рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Зокрема, вказав на неврахування судом першої інстанції положень Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державним підприємством «Артемвугілля» самостійно нараховано зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за базовий період, проте не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за ставкою 33,2 %, що підтверджується даними особового рахунку позивача з єдиного внеску.

У зв'язку з вказаним порушенням до Державного підприємства «Артемвугілля» застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % від несплаченої суми зобов'язань та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу

30.11.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області прийнято рішення № 4778/32270533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Державного підприємства «Артемвугілля» застосовано штраф у розмірі 10 % у розмірі 30500,83 грн. та нарахована пеня у розмірі 0.1 % у розмірі 7592,06 грн. за період з 20.04.2012 року по 15.05.2012 року.

Спірне рішення було оскаржене позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17.12.2012 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення залишено без змін.

Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу від 24.01.2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області.

28.03.2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення № 7956/09-10 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Частиною 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (Закон №2464) зокрема встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати,обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 4 ст.8 вказаного Закону визначено,що порядок нарахування,обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Порядок нарахування,обчислення і сплати єдиного внеску,розмір єдиного внеску врегульовано розділом III Закону №2464..

Частинами 2 та 3 ст.9 вказаного Закону визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів,відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок,нарахований за відповідний базовий звітний період,не пізніше 20 числа місяця,що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 ст.9 Закону України №2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналізуючи зазначені норми Закону 2464 колегія суддів зазначає, що органи Пенсійного фонду України зобов'язані направити платіж на погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з вимогами ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Вказаний порядок детально відображено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5.

Відповідно до пп. 7.2.2 п. 7 розділу VII Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Положень, які б звільняли платника єдиного внеску від застосування до нього фінансових санкцій за порушення наведених норм в залежності від тих чи інших обставин, законодавство не містить.

Затримка сплати єдиного внеску підтверджена картками особового рахунку страхувальника.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Через несвоєчасну сплату за спірний період єдиного внеску суб'єктом владних повноважень правомірно до страхувальника застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Стосовно посилання апелянта на те, що рішення прийнято без погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та з порушенням строку його прийняття, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 Пенсійним фондом було прийнято вищезазначену Інструкцію №21-5 за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, за приписами зазначеної Інструкції, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно, строків в які приймається рішення щодо застосування штрафу та пені зазначеною Інструкцією не визначається.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 7.13 якої визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Колегія суддів зазначає, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частини 13 та 14 ст. 25 Закону). Тобто, відповідно до зазначених норм вимога стосовно погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики стосується порядку нарахування пені та застосування штрафів встановленому Пенсійним фондом, який і вимагає таке погодження до його застосування.

На підставі викладеного та беручи до уваги те, що відповідно до матеріалів справи сума боргу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивача мала місце, про що не заперечувалось позивачем по справі, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем за вказані періоди правомірно були нараховані фінансові санкції та пеня.

Колегія суддів зазначає що в даному випадку суб'єктом владних повноважень доведено, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Артемвугілля" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 р. у справі № 805/8255/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 р. у справі № 805/8255/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: І.А.Васильєва

В.Г.Яманко