Рішення № 33493252, 10.09.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16981/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Литвина О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення заробітної плати, сум та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами до відповідача КП «Кіровгеологія» про стягнення не виплаченої заробітної плати за період з 01.12.2012 р. по 01.04.2013 р. у розмірі 5890,47 грн., коригування заробітної плати з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної заробітної плати за 2012-2013 рр. у розмірі 6010,55 грн., заробітну плату за відпрацьовані у 2013 р. понад нормове число робочих годин у розмірі 493,50 грн., моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах - працювала сторожем в Центральній геолого-пошуковій експедиції КП «Кіровгеологія», була звільнена з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників 01.04.2013 р.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила задовольнити.

Представник відповідача КП «Кіровгеологія» у судовому засіданні проти вимог позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснив, що заборгованість по заробітній платі у розмірі 5890,57 грн. була погашена підприємством добровільно, зазначив, що у разі здійснення перерахунку, з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної зарплати, до сплати ОСОБА_1 підлягає - 5 108,97 грн., щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення доплати за понаднормове число робочих годин вважає безпідставними та необгрунтованими.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача ОСОБА_1, 17.09.2010 р. позивач працювала сторожем в Центральній геолого-пошуковій експедиції КП «Кіровгеологія», 01.04.2013 р. її було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 7-8).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що відповідачем позивачу у день звільнення 01.04.2013 р. не була виплачена заробітна плата за грудень 2012 р. - квітень 2013 р. у розмірі 5890,47 грн.

У судовому засіданні було з'ясовано, що відповідач добровільно погасив заборгованість по заробітній платі позивачу 20.08.2013 р. у розмірі 5890,57 грн.

Зазначене підтверджується долученою до матеріалів справи копією видаткового касового ордеру від 20.08.2013 р. (а. с. 34).

Враховуючи це, вимога про стягнення 5890,57 грн. заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Так, відповідно до п. 4.2.11 Галузевої угоди між Державною службою геології та надр України і Центральним комітетом профспілки працівників геології, геодезії та картографії України на 2011-2013 рр., встановлено, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, підприємства проводять перерахунок тарифних ставок і посадових окладів працюючих (а. с. 17.)

Крім того, таке положення передбачено і в п. 3.1.2 Колективного договору Казенного підприємства «Кіровгеологія» на 2012-2013 рр., прийнятого Конференцією трудового колективу КП «Кіровгеологія» 24.04.2012 р. та зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації 18 червня 2012 р. за № 225.

У судовому засіданні з'ясовано, що відповідачем не здійснювався перерахунок тарифних ставок і посадових окладів працюючих у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.04.2012 р. становить 1 094 гривні.

Посадовий оклад позивача в період з 01.01.2012 р. по день звільнення 01.04.2013 р. становив 1444,00 грн., про що свідчить штатний розпис на 2012 р. та на 2013 р. (а. с. 15-16).

З розрахунку коригування заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної заробітної плати, здійсненого позивачем сума заробітної плати, що підлягає додатковому нарахуванню внаслідок індексації на підвищення мінімальної заробітної плати становить за період січень 2012 р. - квітень 2013 р. станоить 6010,55 коп. (а.с. 20).

Вказаний розрахунок представник відповідача в судовому засіданні оспорив, зазначив, що розрахунок здійснено не вірно, оскільки з даної суми позивачем не було вираховано податку з доходу фізичних осіб в розмірі 15 %, який сплачує підприємство.

Враховуючи дані обставини, скоригована сума заробіної плати з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної заробітної плати за 2012-2013 рр. становить 5108,97 грн., що на 901,58 грн. менше від розрахунку позивача.

З урахуванням наведеного, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню скоригована сума заробіної плати з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної заробітної плати за 2012-2013 рр. у розмірі 5108,97 грн.

Відповідно до ст. 61 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Згідно ст. 58 КЗпП України, при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працювала змінами з режимом чергування з 8 годин ранку до 8 години ранку наступного дня., тому підприємство здійснило нарахування позивачу заробітної плати відповідно до фактично відпрацьованого часу.

З урахуванням цього, вимога про стягнення доплати за відпрацювання понаднормоване число робочих годин у розмірі 493,50 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд дійшов до висновку про часткове задоволення цієї позовної вимоги, з урахуванням наступного.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд враховує, що відповідач порушив трудові права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю та виплатив заборгованість після звернення ОСОБА_1 до суду, також, що позивач є людиною похилого віку, потребує придбання ліків, інших речей першої необхідності, сплати комунальних платежів, а тому переживання за подальше своє матеріальне становище, психологічний стан викликало нервове напруження.

З огляду на вказане суд вважає, що розмір компенсації завданої моральної шкоди в розмірі 500,00 грн. буде відповідати вимогами розумності та справедливості у даній конкретній справі.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Казенного підприємства «Кіровгеологія» (код ЄДРПОУ 14308279) про стягнення заробітної плати, сум та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь ОСОБА_1 коригування заробітної плати з урахуванням індексації посадового окладу на зміни мінімальної заробітної плати за 2012-2013 роки у розмірі 5108,97 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

В решті задоволення вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С.В.Вовк