Постанова № 33492606, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2013 року № 826/10138/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної виконавчої служби України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Укратоменергобуд", Зкрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» провизнання протиправною та скасування постанову ЗВП №36363275 від 17.06.2013 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Еенргоатом» звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови від 17.06.2013 про арешт коштів боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Так вказує, що позивача внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», отже, на строк до 01.01.2014 (термін дії процедури погашення заборгованості) у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, що виникла до 01.01.2013, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказує, що оскаржуваною постановою накладено арешт на спеціальні рахунки, відкриті відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на які надходять кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та які в силу вимог названого закону не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів.

Відповідач - Державна виконавча служба України - заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на виконавчі перебуває зведене виконавче провадження, судове рішення не виконано, у зв'язку з чим накладено арешт коштів боржника (позивача). Також, представник відповідача зазначила, що оскаржувана постанова містить застереження щодо накладення арешту на рахунки захищені відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Уратоменергобуд» - заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що заборгованість позивача у спірному виконавчому провадженні не пов'язана із розрахунками за енергоносії, а тому дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не поширюється на дані правовідносини.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - ЗАТ «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» - в судовому засіданні підтримали правову позицію відповідача та заперечували проти задоволення позовних вимог.

21.08.2013 в судове засідання третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» явку уповноваженого представника не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що третя особа без самостійних вимог на предмет спору належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибула, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04 лютого 2013 року об'єднано у зведене виконавче провадження № 36363275 наступні виконавчі документи:

- наказ Господарського суду м. Києва від 01 серпня 2012 року № 23/527-25/58 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ЗАТ "Укратоменергобуд" заборгованості у загальному розмірі 84 226 542,62 грн. (виконавче провадження № 33989183);

- наказ Господарського суду м. Києва від 08.02.2012 №18/113-53/81 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ЗАТ "СП "Укрелектроват" заборгованості у загальному розмірі 127 308 689,27 грн. (виконавче провадження № 34029225);

- наказ Господарського суду Львівської області від 25 липня 2012 року № 5015/1645/12 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "ВГЦ "Піраміда" заборгованості загальному розмірі 42 936 984,51 грн. (виконавче провадження № 34709508);

- постанова державного виконавця від 27 листопада 2012 року № 33989183 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" виконавчого збору у розмірі 8 422 654,26 грн.;

- постанова державного виконавця від 04 лютого 2013 року № 34029225 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" виконавчого збору у розмірі 12 730 868,93 грн.;

- постанова державного виконавця від 24 січня 2013 року № 34709508 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" виконавчого збору у розмірі 4 293 698,45 грн.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначаються статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Досліджуючи питання підсудності адміністративної справи, суд зазначає, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Враховуючи, що зведеному виконавчому провадженні № 36363275 об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень Господарського суду міста Києва, Господарського суду Львівської області, та постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, адміністративна справа належать до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Судом встановлено, що постановою від 17.06.2013 накладено арешт на кошти ДП «НАЕК «Енергоатом» у межах суми 220 071 230,0 грн., що містяться на рахунках згідно з переліком.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, крім іншого, накладає арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до пункту 4 вказаної статті Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У відповідності до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

У відповідності до частини 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно з ч. 3-5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Отже, державний виконавець в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» наділений правом накладати решт на кошти боржника з метою забезпечення виконання рішення.

Щодо посилання позивача на порушення позивачем вимог п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» суд зазначає наступне.

Як вбачаться з матеріалів справи, а саме виписки Розрахункового центру ДП «Енергоринок» від 17.06.2013 №1/17, ДП «НАЕК «Енергоатом» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вказаного вище закону.

Відповідно до п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» термін дії процедури погашення заборгованості підприємствами ПЕК встановлено до 01.01.2014.

Проте, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 у справі №1-26/2012 за конституційним зверненням ТОВ «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положенням ч. 1 ст 41, ч. 5 ст 124, п. 9 ч. 3 ст 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, п. 1.3, 1.4 ст.1, ч. 2 ст. 2, абз 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії та щодо учасників розрахунків визначених Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Судом встановлено, що заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом», що стягується в межах ЗВП №36363275 не пов'язана з розрахунками за енергоносії , а тому дія Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не поширюється на правовідносини, що виникли в межах ЗВП №36363275, а відтак суд вважає безпідставним твердження позивача про порушення відповідачем оскаржуваною постановою п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Щодо твердження позивача, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» оскаржуваною постановою накладено арешт на рахунки відкриті згідно згадуваної статті Закону суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Як вбачаться зі змісті оскаржуваної постанови, державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки відкриті боржником (позивачем) в установах банків, окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» та належать боржнику (відкриті боржником через відокремлені підрозділи).

Враховуючи викладене, твердження позивача про порушення відповідачем вимог ст. 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та накладення арешту на захищені рахунки позивача є безпідставним.

Судом встановлено, що на час вирішення справи боржник (позивач) самостійно судові рішення не виконав, враховуючи, що державний виконавець в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» наділений правом накладати решт на кошти боржника з метою забезпечення виконання рішення, судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства України під час прийняття оскаржуваної постанов, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій при винесенні рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в строк і в порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур