Ухвала суду № 33492434, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №805/10433/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Братченко О.В.,

За участі представника відповідача Лисенкова Д.М. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 805/10433/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 09 квітня 2013 року № 0000431517/9653/10/15-17-3 на суму 28889,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" від 09 квітня 2013 року № 0000431517/9653/10/15-17-3 на суму 28889,55 грн.(а.с. 5-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" задоволений повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 09 квітня 2013 року № 0000431517/9653/10/15-17-3 на суму 28889,55 грн (а.с. 99-101).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 102-104).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до абз.1 п.198.6 ст.198 ПКУ суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст..201 ПК) не відносяться до податкового кредиту. Тому, на його думку, правило абз.3 п.198.6 ст.198 ПКУ щодо права на включення до податкового періоду суму податку на додану вартість на протязі 365 днів, на цього платника податків не розповсюджується.

Також, апелянт зазначив, що сума ПДВ, вказана в податковій накладній, яка заповнена з порушенням або не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинна бути відображена у складі податкового кредиту платника податку - покупця у звітному періоді виписки такої податкової накладної. У зв'язку з тим, що право на включення до податкового кредиту по вказаній накладній (по даті її виписку) виникло раніше ніж звітний період, у ТОВ «ДТЕК Трейдінг» відсутнє право на подання заяви із скаргою на такого постачальника у січні 2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ТОВ "Дтек Трейдінг", є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 36511938, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №832168 та діє на підставі статуту (а.с.8-9, 10-45).

Відповідач - Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38769166 та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів,установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів (а.с.73).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" обліковується у державній податковій службі України як платник податків на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 365119305625.

22 березня 2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року ТОВ "Дтек Трейдінг" .

За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів складений акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22 березня 2013 року № 231/15-17-3-36511938 (надалі - Акт перевірки) (а.с. 46-51).

Згідно висновків, відображених в Акті перевірки, позивачем допущено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що позивач, до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2013 року, включив податкову накладну № 137 від 31 грудня 2012 на суму ПДВ 23111,64 грн., надану ПАТ «Дтек Шахта Комсомолець Донбасу».

Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0000431517/9653/10/15-17-3, яким позивачу визначено 28889,55 грн., податкового зобов'язання з податку на додану вартість в тому числі 23111,64 грн., за основним зобов'язанням та 5777,91 грн. за штрафними санкціями (а.с. 52).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом,на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. п. 14.1.181.п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено з акту прийому-передачі вугільної продукції від 07 січня 2013 року та рахунку - фактури від 07 січня 2013 року № 90038599 покупець - ТОВ "ДТЕК Трейдінг" придбав продукцію (вугілля) на загальну суму 183669,83 грн., в тому числі ПДВ 23111,64 грн. (а.с. 59-60).

Судова колегія погоджується з висновокм суду першої інстанції що право на віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 23111,64 грн. у позивача виникло з 07 січня 2013 року - з моменту отримання позивачем товару та моменту списання коштів з банківського рахунку.

Той факт, що податкова накладна була виписана 31 грудня 2012 року сам по собі не тягне за собою ніяких правових наслідків, тому що ця накладна була виписана до дати отримання товару позивачем, а саме з датою отримання платником податку товарів/послуг закон пов'язує виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто податкову декларацію за січень 2013 року разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) на підставі податкової накладної № 137, дата виписки 31 грудня 2012 року, позивач був повинен надати до органів податкової служби до кінця лютого 2013 року.

Податкова декларація з податку на додану вартість за 01 місяць 2013 року разом із додатком 8 надана позивачем до органів державної податкової служби України 18 лютого 2013 року, що не суперечить вимогам ст. 202 Податкового Кодексу України (а.с. 53-57).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0000431517/9653/10/15-17-3 від 09 квітня 2013 року на суму 28889,55 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 805/10433/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 805/10433/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 вересня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв