Постанова № 33492279, 13.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Справа № 803/1830/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Шепталової А.П.,

за участю представника позивача Бойко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ПрАТ «Любомльське РТП», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції у Волинській області (далі - ВДВС Любомльського РУЮ, відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, повернути виконавчий лист в оригіналі № 405/13 від 20.05.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 30.05.2013 року на адресу ПрАТ «Любомльське РТП» надійшла постанова державного виконавця ВДВС Любомльського РУЮ Сарапін В.І. про відмову у відкриті виконавчого провадження № 38211457 від 27.05.2013 року, на виконавчий лист № 405/13 від 20.05.2013 року виданий Волинським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано ВДВС Любомльського РУЮ повернути заявнику реалізоване майно при виконані судового рішення приміщення столової загальною площею 311,9 м,кВ. Боржник - ВДВС Любомльське РУЮ, стягувач - ПрАТ «Любомльське РТП». Документ вступив в силу 19.03.2013 року. Не погоджуючись з даним рішенням позивачем подано скаргу, однак ніякої відповіді від відповідача не отримали.

Позивач зазначає, що виконавчий лист суду № 405/13 від 20.05.13 року, який був поданий в оригіналі при скарзі № 54 від 05.06.2013 року, яка була подана нарочно через канцелярію ВДВС та отриману головним спеціалістом Оліщук І.Ю. товариству не повернуто з невідомих причин, що унеможливлює подання виконавчого листа до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції v Волинській області.

Просить суд визнати неправомірним дії ВДВС щодо не розгляду поданої скарги та неповернення оригіналу виконавчого листа та зобов'язати відповідача повернути виконавчий лист № 405/13 від 20.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позов.

В судове засідання відповідач не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності його представника. Позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд проводить розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Згідно ст. 17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Частиною 1 ст. 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що 23.05.2013 року позивачем для примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду подано до ВДВС Любомльського РУЮ виконавчий лист № 405/13 від 20.05.2013 року.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі Закон України № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

27.05.2013 року державним виконавцем ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіним В.І. прийнято постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження № 38211457, оскільки пред'явлений виконавчий документ, поданий не за підвідомчістю та повинен бути поданий до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції v Волинській області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України № 606-XIV на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно п.4 ч.1, ч.3 та ч.4 ст. 26 Закону України № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що копія постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження № 38211457 та виконавчий лист № 405/13 від 20.05.2013 року направлені позивачу рекомендованим листом 29.05.2013 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції Укрпошта.

Отже, державним виконавцем виконано вимоги вищевказаної статті закону та повернуто позивачу виконавчий лист № 405/13 від 20.05.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України № 606-XIV рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, позивачем 05.06.2013 року за вих. 54 подано скаргу до начальника ВДВС Любомльського РУЮ з вимогою скасувати постанову № 38211457 від 27.05.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження винесену заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіним В.І., та зобов'язати державного виконавця, провести виконавчі дії в порядку встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 8 ст. 82 Закону України № 606-XIV скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Суд не приймає до уваги посилання позивача не те, що жодної відповіді на вищезазначену скаргу товариство не отримало. Виконавчий лист Волинського обласного адміністративного суду № 405/13 від 20.05.13 року, який був поданий в оригіналі при скарзі № 54 від 05.06.2013 року, яка була подана нарочно через канцелярію ВДВС товариству не повернуто з невідомих причин, з наступних підстав.

З листа ВДВС Любомльського РУЮ № 4334/03-20/2 від 01.07.2013 року вбачається, що начальник ВДВС Любомльського РУЮ Кушнір С.М. повідомив ПрАТ «Любомльське РТП» про розгляд вищевказаної скарги та відсутність підстав для скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.05.2013 року.

Додатком до вищевказаного листа додано виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду Волинської області № 405/13 від 20.05.13 року.

01.07.2013 року вищевказаний лист разом з виконавчим листом було повернуто ПрАТ «Любомильське РТП», що підтверджується копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції розпочатого 02.01.2013 року. В якому за номером 4334 зазначено: дата відправлення 01.07.2013 року відповідь на скаргу ПрАТ «РТП», виконавець Сарапін.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що дану відповідь на його скаргу державний виконавець повинен був направити рекомендованим листом, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Що стосується вимоги видати судом дублікат виконавчого листа в разі його втрати, то суд зазначає, що жодних доказів того, що виконавчий лист № 405/13 від 20.05.13 року втрачено відповідачем чи позивачем, в матеріалах справи відсутні. Таким чином позивач просить суд захистити права, які ще не порушені, тобто вчинити дію на майбутнє.

Крім того суд звертає увагу на те, що питання про видачу дублікату виконавчого листа визначено ст. 260 КАС України, згідно якої видачу дублікату виконавчого листа вирішується за заявою стягувача або поданням державного виконавця. Суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та осіб, які беруть участь у справі. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви (подання) про видачу дубліката виконавчого листа може бути оскаржено в загальному порядку. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви (подання) про видачу дубліката виконавчого листа може бути оскаржено в загальному порядку.

Таким чином. питання про видачу дублікату виконавчого листа вирішується в іншому не позовному провадженні.

Згідно ст. 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав суду докази, щодо доведеності правомірності дій ВДВС по розгляду скарги позивача і надання на неї відповіді та поверненню позивачу виконавчого листа № 405/13 від 20.05.13 року.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,94,160,162,163,181,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 1,11,21,26 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Любомильське ремонтно-транспортне підприємство» до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський