Постанова № 33492177, 09.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 р. Справа №805/12245/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Музиканта В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до державного науково-виробничого підприємства

«Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного

та технологічного устаткування соляної промисловості»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника

податків, за податковим боргом з земельного податку та податку

на додану вартість у загальній сумі 61991,60 гривень

за участі:

представника позивача: Козіної Ю.Є., за дов. від 11 липня 2013 року,

представника відповідача: не з'явився,

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку та податку на додану вартість у загальній сумі 61991,60 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» перебуває на податковому обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 16 квітня 1994 року. Відповідачем подана податкова декларація з плати за землю на 2013 рік, згідно з якою підприємством самостійно визначено місячний платіж земельного податку у розмірі 4356,90 гривень, але узгоджене податкове зобов'язання за березень-червень 2013 року не сплачено у загальному розмірі 17427,60 гривень. Крім того, відповідачем подані до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та червень 2013 року на загальну суму 44564,00 гривень, однак не сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу з податку на додану вартість. Станом на 19 серпня 2013 року загальна сума податкового боргу складає 61991,60 гривень. Борг виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, чим порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з орендної плати за землю та податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 058203465, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7, 9, 10), перебуває на обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 16 квітня 1994 року за № 4, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 06 листопада 2006 року № 376/29-014-3 (а.с. 8).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, Артемівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

07 лютого 2013 року відповідачем подано до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області декларацію з земельного податку за звітний податковий період - 2013 рік, якою було визначено річну суму - 52282,81 гривень, щомісячну суму з січня по листопад 2013 року - 4356,90 гривень та у грудні 2013 року 4356,91 гривень (а.с. 12-13).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Наявною в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 12-13) підтверджено визначення відповідачем зобов'язань з земельного податку в сумі 17427,60 гривень за звітний період березень-червень 2013 року. Зазначене зобов'язання не було сплачене у встановлені Податковим кодексом України строки.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 17427,60 гривень (а.с. 26).

18 квітня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 6927,00 гривень (а.с. 14-15).

20 травня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 16193,00 гривень (а.с. 16-17).

19 червня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 6738,00 гривень (а.с. 18-19).

19 липня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 14706,00 гривень (а.с. 20-21).

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість в сумі 44564,00 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість (а.с. 25).

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

05 жовтня 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/33 (а.с. 22), яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 16 жовтня 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

14 листопада 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/189 (а.с. 23), яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 24 листопада 2001 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Наявною в матеріалах справи довідкою від 15 серпня 2013 року № 818 (а.с. 24) підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з земельного податку та податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку та податку на додану вартість у загальній сумі 61991,60 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» (код ЄДРПО 058203465) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку та податку на додану вартість у загальній сумі 61991 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 60 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 09 вересня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.