Ухвала суду № 3349136, 01.02.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В., Гайдук В. І., Дерев'янко О. Г.,

розглянувши відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «СІМІХ» про відшкодування майнової та моральної шкоди, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «СІМІХ» на рішення Миронівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2004 року, що залишене без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до МПП «СІМІХ» (код ЄДРПОУ 13734717, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область) про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через пошкодження автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_2, який на час пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем, у зв'язку з чим просив стягнути на свою користь відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 гривень та майнової шкоди у сумі 3 683 гривень 52 коп.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2004 року, яке ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2005 року залишене без змін, позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволений частково, і з МПП «СІМІХ» на його користь стягнуто 1 500 гривень, та повністю задоволений позов про відшкодування майнової шкоди зі стягненням з МПП «СІМІХ» на його користь 3 138 гривень 83 коп.3авданих збитків, 350 гривень на проведення товарознавчого дослідження, 194 гривні 69 коп. транспортних та поштових витрат; судові витрати в розмірі 51 гривня 84 коп. віднесені на рахунок відповідача зі стягненням цієї суму у відшкодування позивачу.

У касаційній скарзі МПП «СІМІХ» вказує на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів і з'ясування обставин справи, та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки судами не враховано, що відповідач передав автомобіль третій особі на паві оренди, з огляду на що просить скасувати судові рішення.

Колегія судців, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень місцевого та апеляційного судів та їх скасування відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 16.04.2004 близько 20 год. 10 хв. на вулиці Харківське шосе в м. Києві відповідач, здійснюючи свою діяльність, використовував належний йому на праві власності автомобіль «ГАЗ-53», д/н НОМЕР_1, яким, виконуючи свої трудові обов'язки з трудового договору з відповідачем, керував третя особа, який не врахував інтенсивність руху і зміну дорожньої обстановки та не обрав безпечну швидкість руху, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого не зміг вчасно зупинитися та вимушений був змінити напрямок руху, надавши дороги, і зіткнувся з автомобілем «ВАЗ-21110», д/н НОМЕР_2, належний на праві власності позивачу, збитки останнього від чого склали 3 138 гривень 83 коп., а також у зв'язку з чим позивач витратив 544 гривень 69 коп.

Справа № 33ц-38 кс/08; 6-15592 кс05

Головуючий у першій інстанції: Пархоменко В. М. Категорія: 40

Суддя-доповідач: Віхров В. В.

2

Також встановлено, що позивач у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і пошкодженням його майна пережив душевних хвилювань, відшкодування яких має скласти 1 500 гривень.

Апеляційний суд, залишаючи рішення місцевого суду без змін, серед іншого підтвердив правильність висновків місцевого суду про недоведеність відповідачем того, що на час зіткнення автомобіль третій особі переданий в оренду, відзначивши також, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини у справі, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ЦПК України (1963 року) підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Суд у цій справі за ст. 335 ЦПК України (2004 року) під час її розгляду в касаційному порядку в межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлені фактичні обставини за наслідками оцінки досліджених за розгляду справи зібраних доказів в їх сукупності, які погоджуються між собою і між якими усунені протиріччя, мотиви чого наведені судами, і порушень ст. ст. 30, 62, 202 ЦПК України 1963 року суд касаційної інстанції не вбачає. При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. ст. 27, 46 ЦПК України (1963 року) судом встановляться обставини в тому числі за допомогою письмових доказів. В акті експерта-оцінювача зазначений сертифікат суб'єкта оціночної діяльності з датою та номером його видачі, що виданий ФДМ України, на підставі якого особа здійснює свою діяльність. Тож місцевим та апеляційним судами дотримано вимоги ст. ст. 27, 29, 46, 62 ЦПК України (1963 року).

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що договір оренди транспортного засобу з участю фізичної особи за ст. 799 ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004, підлягає нотаріальному посвідченню, недотримання чого тягне за ст. ст. 215, 220 ЦК України його нікчемність, а тому, оскільки у цій справі у всякому випадку не доведено відповідачем, і не встановлено судами, що автомобіль вибув з його володіння через протиправні дії третьої особи, то за ст. ст. 1187, 1188 ЦК України відповідач має відповідати за заподіяну шкоду на загальних підставах і наявна його вина у її цивільно-правовому значенні ( ст. 614 ЦК України), за якої він є зобов'язаним відшкодувати позивачу завдану шкоду у повному обсязі, як про це відзначив Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови від 27.03.1992 за № 6.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а оскаржувані судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального права, а оскаржувані судові рішення правильні по суті та справедливі і згідно з ст. 337 ЦПК України не можуть бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Наведені ж у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.

Керуючись, ст. ст. 323, 332, 336, 343-345 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «СІМІХ» відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.