Постанова № 33489927, 04.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 927/537/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_2,

від відповідача -Рожко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" №09/07 від 09.07.2013

на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013

у справі № 927/537/13

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Чернігів

до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Чернігівського регіонального управління" публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про розірвання договору, зобов'язання закрити банківські рахунки та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 (суддя Мурашко І.Г.) розірвано договір банківського руху № CNOINJ від 14.03.2008р. укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "КБ "Приватбанк" в особі Чернігівського РУ Приватбанку, оскільки банком не дотримано умов договору щодо виконання платіжного доручення №1 від 18.10.2012.

Зобов"язано ПАТ "КБ "Приватбанк" в особі Філії "Чернігівське регіональне управління" ПАТ "КБ "Приватбанк" закрити банківські рахунки ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, а залишки коштів на цих рахунках перерахувати ФОП ОСОБА_4 на рахунок № НОМЕР_4 в АТ "Ерсте Банк", м. Київ, МФО 380009, код НОМЕР_1.

Витребувано у ПАТ "КБ "Приватбанк" в особі Філії "Чернігівське регіональне управління" ПАТ "КБ "Приватбанк" платіжне доручення № 1 від 18.10.2012р. та зобов"язано повернути його ФОП ОСОБА_4.

При цьому судом відстрочено виконання рішення суду в частині зобов"язання позивача закрити банківський рахунок № НОМЕР_2 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк", який належить ФОП ОСОБА_4, а залишки коштів на цьому рахунку перерахувати ФОП ОСОБА_4 на рахунок №НОМЕР_4 в АТ "Ерсте Банк" - до скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які належать ФОП ОСОБА_4 та обліковуються на рахунку № НОМЕР_2 в Чернігівському РУ ПАТ КБ „Приватбанк", вжитих ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2013р. у справі № 175/146/13-ц.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Чернігівського регіонального управління" ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою в якій просило його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначив, що справу розглянуто судом з порушенням територіальної підсудності. Стверджує скаржник і про те, що судом зроблено висновки, які не відповідають матеріалам справи та про відсутність підстав розірвання договору в судовому порядку, оскільки відповідач не міг виконати платіжне доручення позивача в зв'язку з необхідністю надання позивачкою документів для проведення ідентифікації як клієнта банку, що нею зроблено не було та в зв'язку з тим, що чоловік позивачки протиправно вилучив в керівника банку всі три примірки платіжного доручення. Також, банк зазначає, про неможливість розірвання договору банківського вкладу до моменту зняття арешту з коштів на рахунку та здійснення завершальних операцій за цим рахунком та його закриття. Крім того, вважає відповідач, що судом протиправно визнано платіжне доручення рухомим майном та воно не може бути витребувано у відповідача, оскільки знаходиться у позивачки, так як її чоловік забрав всі примірники платіжних доручень.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Позивач звернувся з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Чернігівського регіонального управління" ПАТ КБ "Приватбанк", з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про розірвання договору банківського рахунку № СNOINJ від 14.03.2008р.; зобов'язання відповідача закрити банківські рахунки позивача №НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, а залишки коштів на цих рахунках перерахувати на рахунок позивача рах. № НОМЕР_4 в АТ "Ерсте Банк" та витребувати у відповідача рухоме майно - невиконане платіжне доручення № 1 від 18.10.2012р.

Як вбачається з вищевказаного рішення господарського суду Чернігівської області позовні вимоги задоволено частково.

Розглянувши наявні матеріали справи апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа -передачі за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області з наступних підстав.

Загальні правила територіальної підсудності справ господарському суду встановлені ст.15 ГПК України. Відповідно до ч. 2 названої статті, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Так, відповідно до п.п. 20.1., 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Cлід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Як зазначалось вище позивачем подано позов до ПАТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Чернігівського регіонального управління" ПАТ КБ "Приватбанк".

При цьому відповідно до п. 1.4, п.п. 3.1.5, п.3.1 Положення про філію "Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ "Приватбанк", затвердженого рішенням правління протокол №11 від 17.03.2011, філія є відокремленим структурним підрозділом ПАТ КБ "Приватбанк", не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені банку в межах повноважень наданих їй банком та закріплених в цьому положенні. Філія має право від імені банку звертатися з позовами і заявами до суду та не має права бути відповідачем від імені банку.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №054809, довідкою з Єдиного державного реєстру установ і організацій місцезнаходженням ПАТ КБ "Приватбанк" є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

Отже, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ГПК України даний спір підлягає розгляду господарським судом Дніпропетровської області - за місцезнаходженням юридичної особи відповідача.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про надіслання матеріалів справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області господарський суд Чернігівської області дійшов висновку про підсудність даного спору господарському суду Чернігівської області, на підставі того, що платіжне доручення № 1 від 18.10.2012р., витребування у відповідача якого є предметом спору, відповідає всім ознакам рухомого індивідуально визначеного майна, а статтею 16 ГПК України встановлена виключна підсудність при розгляді справ у спорах про витребування майна з чужого незаконного володіння, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Проте, апеляційний господарський суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки предметом позову фактично є розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків, а не витребування майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, платіжне доручення є розрахунковим документом, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.03 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", тоді як ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст. 139 ГК України майном у цьому кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу (п 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України).

Враховуючи викладені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа -передачі за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 3 п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013 року у справі № 927/537/13 скасувати.

2. Матеріали справи № 927/537/13 повернути до господарського суду Чернігівської області для направлення матеріалів за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Шевченко Е.О.