Рішення № 33489253, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13929/13 16.09.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас

Північний»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (надалі ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (надалі ПАТ «Страхова компанія «Інкомстрах», відповідач) страхового відшкодування в порядку регресу за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/7798086 у розмірі 50000 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» на підставі договору страхування № 219859 від 06.04.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mazda, державний номер АН 8038 НО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi, державний номер АН 3619 СК, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 50000 грн. в судовому порядку.

Позивач на розгляд справи не з'явився, на виконання вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі отримані документи згідно з супровідним листом за вих. № 1070 від 31.07.2013р., а згідно з клопотанням за вих. № 1080 від 02.08.2013р. позивач просив перенести розгляд справи у зв'язку з відпусткою у цей період представника компанії.

Клопотання позивача судом враховано, однак вказане не є перешкодою для розгляду справи в даному судовому засіданні. При вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками, які не враховують періоди відпустки окремих представників, а зазначені причини неявки в судове засідання представника позивача не є поважними, учасником судового процесу є юридична особа, а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Заяв щодо відмови від позову судом не отримувалось, у позовній заяві викладені підстави з яких позивач звернувся до суду з даним позовом, які суду є зрозумілими і не потребують додаткового роз'яснення особисто представником, а враховуючи вчинення судом всіх необхідних дій щодо забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні, наявні в матеріалах справи докази, дозволяють прийняти рішення у справі.

Заперечення відповідача викладені письмово у відзиві на позов та обґрунтовані безпідставністю заявлених позивачем вимог в частині неврахування франшизи у розмірі 1000 грн. передбаченої полісом № АА/7798086, згідно з яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування № 219859 від 06.04.2011р. у ПАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», застраховано автомобіль Mazda, державний номер АН 8038 НО, страхувальником по договору є Беляєв В'ячеслав Олексійович.

Довідкою № 8980840 засвідченою Відділом УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області підтверджено настання 17.03.2012р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів Mitsubishi, державний номер АН 3619 СК, яким керував Грішун Альберт Віталійович та Mazda, державний номер АН 8038 НО, під керуванням Беляєва В'ячеслава Олексійовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Грушуном А.В. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, на якого накладено адміністративне стягнення постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 09.04.2012р., провадження по справі 3/532/705/2012.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Mazda, державний номер АН 8038 НО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження автомототранспортного засобу № 006, складеного 10.04.2012р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Сіриком І.А. (сертифікат ФДМУ № 12036/11 суб'єкта оціночної діяльності від 10.06.2011р.) складає 63640, 40 грн..

За страховим випадком - ДТП що сталась 17.03.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 496/12 від 17.04.2012р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 63640, 40 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 435 від 23.04.2012р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Mitsubishi, державний номер АН 3619 СК підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 09.04.2012р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi, державний номер АН 3619 СК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mazda, державний номер АН 8038 НО, взято на страхування ПАТ «ПАТ «СК «Інкомстрах» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/7798086.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mazda, державний номер АН 8038 НО відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК АСКО-Донбас Північний» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 219859 від 06.04.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «СК «Інкомстрах» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mazda, державний номер АН 8038 НО.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Положення закону (ст. 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування») передбачають обмеження по розміру збитків, право на вимогу яких переходить до страховика і такий розмір обмежується фактичними витратами страхової компанії, тобто саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу - автомобілю Mazda, державний номер АН 8038 НО у ДТП 17.03.2012р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № 006 від 10.04.2012р..

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/7798086) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 49 000 грн. (50 000 грн. ліміт відповідальності страховика - 1000 грн. розмір франшизи за полісом АА/7798086), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 17.03.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява на сплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. 510 від 05.03.2013р. міститься в матеріалах справи, отримана відповідачем 11.03.2013р. (підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення) та враховуючи нездійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1686, 09 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська 72, ідент. код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна 37, ідент. код 13494943) 49000 грн. (сорок дев'ять тисяч гривень) страхової виплати в порядку регресу, 1686, 09 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят шість гривень 09 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 16.09.2013

Суддя Р.І. Самсін