Рішення № 33489237, 10.09.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 рокуСправа № 912/1197/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1197/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", м. Київ

до відповідача: фермерського господарства "Хлібороб-Р", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське

про стягнення 217 891,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Сушицький В.М., довіреність № б/н від 10.07.13;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" подано позовну заяву з вимогами стягнути з фермерського господарства "Хлібороб-Р" 224 542,65 грн., що складається з суми неустойки: 40 236,39 грн. пені та 184 306,26 грн. штрафу.

В обґрунтування підстав позову позивач вказав про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати у встановлений строк вартості товару, отриманого згідно договору № 03.04.12-БЄ/2 поставки насіння цукрових буряків від 03.04.2012 р.

Заявою від 10.09.2013 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 33 585,47 грн. пені і 184 306,26 грн. штрафу.

В судовому засіданні 10.09.2013 р., призначеному у даній справі, представник позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 585,47 грн. пені і 184 306,26 грн. штрафу підтримав.

Відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду на забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних документів не подав, наявності поважних причин вказаного суду не повідомив.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання є правом сторін, якими останні зобов'язанні користуватися добросовісно.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 36), однак своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, приймаючи до уваги відсутність будь-яких обґрунтованих клопотань з приводу необхідності відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 10.09.2013 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви позивача від 10.09.2013 р. про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 03.04.2012 р. договору №03.04.12-БЄ/2 між сторонами виникли господарські зобов'язання, в силу яких ТОВ "АГРОСЕМ" (Постачальник) зобов'язався продати, а фермерське господарство "Хлібороб-Р" (Покупець) - прийняти й оплатити насіння цукрових буряків (Товар) (а.с. 22-25).

В договорі поставки сторонами узгоджено, що ціна Товару, його кількість, асортимент, строки поставки та порядок і строки оплати узгоджуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

03 та 04 квітня 2012 р. між сторонами підписано специфікації №1 і № 2 до Договору на поставку Товару загальною вартістю 921 531,32 грн. зі строком поставки:

до 06.04.2012 р. - Товар вартістю 663 855,00 грн. (специфікація №1);

до 13.04.2012 р. - Товар вартістю 257 676,32 грн. (специфікація №2);

та строком оплати:

30% загальної вартості Товару - до 06.04.2012 р. (специфікація № 1) та до 13.04.2012 р. (Специфікація №2);

70% загальної вартості Товару - до 01.11.2012 р. (Специфікації № 1 і № 2) (а.с. 26, 27).

В силу положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення статті 266 Господарського кодексу України визначають, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Строки і порядок поставки встановлюються сторонами в договорі (ст. 267 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно положень Цивільного кодексу України про купівлю-продаж (ст. ст. 662-663, 689, 691-692), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк; покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.

Отже, договір поставки є двостороннім та оплатним, за яким в однієї сторони існує обов'язок поставити товар, а в іншої - прийняти такий товар та оплатити його ціну у встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору поставки №03.04.12-БЄ/2 від 03.04.2012 р. передано відповідачеві в установлений в специфікаціях строк та у відповідній кількості й асортименті Товар вартістю:

663 855,00 грн. - за видатковою накладною №АГ-05/04-4 від 05.04.2012 р. (а.с. 28);

257 676,32 грн. - за видатковою накладною №АГ-12/04-8 від 12.04.2012 р. (а.с. 30).

Вказаний Товар загальною вартістю 921 531,32 грн. отримано відповідачем, про що свідчить підпис отримувача і печатка на видаткових накладних та оформлення довіреностей для отримання Товару (а.с. 28-31).

Однак, відповідач за отриманий Товар розрахувався з порушенням строків оплати, встановлених у специфікаціях. Так, згідно розрахунку позивача, підтвердженого матеріалами справи, оплата вартості отриманого Товару здійснена фермерським господарством "Хлібороб-Р" наступним чином:

27.02.2012 р. - зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 277 052,50 грн. згідно угоди від 27.04.2012 р. (а.с. 32);

сплачено шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок позивача:

06.12.2012 р. - 60 000,00 грн.;

24.12.2012 р. - 55 000,00 грн.;

08.02.2012 р. - 170 000,00 грн.;

27.02.2013 р. - 50 000,00 грн.;

01.03.2013 р. - 100 000,00 грн.;

04.03.2013 р. - 100 000,00 грн.;

21.03.2013 р. - 50 000,00 грн.;

26.03.2013 р. - 59 478,82 грн.

За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій ст. 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначають порушенням зобов'язання як його невиконання, так і виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Господарський кодекс України встановлює відповідальність учасників господарських відносин за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законам та договором ( ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.

Отже, сторони законодавчо наділені правом встановлювати в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій за порушення стороною договору свого зобов'язання.

Сторонами в пункті 9.2. договору №03.04.12-БЄ/2 від 03.04.2012 р. встановлено відповідальність Покупця товару, яким є відповідач, за порушення термінів або умов оплати Товару у вигляді пені від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Вказані умови договору і передбачена ними відповідальність - пеня за порушення грошового зобов'язання та її розмір, відповідають, зокрема, положенням частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України та статтям 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, в пункті 9.4. договору встановлено штраф за порушення Покупцем строків оплати Товару у розмірі 20% від суми загальної вартості Товару за договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На підставі викладеного, нарахування позивачем за порушення відповідачем строків оплати вартості Товару штрафу в розмірі 184 306,26 грн., що складає 20% від суми загальної вартості Товару за договором, та пені в загальному розмірі 33 585,47 грн. , є правомірним.

При розрахунку пені позивачем враховано частково здійснені відповідачем оплати та при зменшені розміру пені виправлено допущені в розрахунку пені помилки щодо фактичної кількості днів прострочення.

На підставі викладеного, позовні вимоги ТОВ "АГРОСЕМ" про стягнення з фермерського господарства "Хлібороб-Р" 33 585,47 грн. пені та 184 306,26 грн. штрафу за порушення зобов'язань за договором № 03.04.12-БЄ/2 поставки насіння цукрових буряків від 03.04.2012 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. cт. 32, 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Хлібороб-Р" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, 23, код ЄДРПОУ 06686338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, адміністративний корпус 1-А, кімната 414, код ЄДРПОУ 30967207) - 33 585,47 грн. пені, 184 306,26 грн. штрафу, а також 4 357,83 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити фермерському господарству "Хлібороб - Р за адресою: 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Полинкіна, 23.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська