Рішення № 33489175, 13.08.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.08.2013р. Справа № 917/1494/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Агро", вул. Леніна 49, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37340

про стягнення 113 425,08 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. від 27.08.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 113 425,08 грн. за договором № БВП-19 від 20.11.2012 року "на збирання сільськогосподарських культур", із яких основний борг - 52960,00 грн., пеня - 4592,28 грн., проценти за користування чужими коштами - 55872,80 грн.

05.08.2013 року за вхідним № 10913(канцелярії суду) позивач ОСОБА_1 подав додаткові документи, а саме: світлокопії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; платіжного доручення № 60 від 19 липня 2013 року сплати судового збору; чека про відправлення ТОВ "Стандарт-Агро" позовної заяви про стягнення заборгованості; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтва платника єдиного податку; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; договору № БВП-19 на збирання сільськогосподарських культур від 20 листопада 2012 р.; Акту приймання-передачі виконаних робіт № 21 від 01 грудня 2012 р.; рахунка на оплату № 34 від 01 грудня 2012 р.; розрахунок стягуваної суми основної заборгованості з урахуванням пені та процентів за користування чужими грошовими коштами станом на 19.07.2013 р.; податкової накладної № 1 від 01 грудня 2012 р.; податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) за грудень 2012 р.; довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) за грудень 2012 р.; розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за грудень 2012 р.; взаєморозрахунок з Замовниками по послугах за грудень 2012 р. - липень 2013р.; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення поштового відправлення ТОВ "Стандарт-Агро" позовної заяви про стягнення заборгованості - див.а.с.18-56. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання / повідомлений належним чином - пов.ф-119 від 24.04.13р. вручене 30.07.13р. а. с. 16 /, відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 23.07.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів / в матеріалах справи - а.с. 3-14; 18-57/ для її розгляду по суті, а тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих позивачем додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

20 листопада 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1(надалі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Агро" в особі директора Подорожного Володимира Михайловича (надалі-Відповідач) було укладено договір № БВП-19 "на збирання сільськогосподарських культур" (надалі - "Договір") - а.с.11-12; 25-29.

Пунктом 1,1.1-2.1.10 договору сторони узгодили, що виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по збиранню с/г технічних культур зернозбиральним комбайном CLASS LEXION 480 на площах, наданих замовником, в порядку та на умовах, передбачених даним договором , а саме : обмолот кукурудзи на зерно площею 600 га /п.1.1/ - а. с. 11. Права та обов'язки сторін визначені сторонами (п.п. 2.1.1-2.1.10; 2.2.1- 2.4.2) - а. с. 12.

Пунктами 3.1.1-3.1.3 розділу 3 договору " Вартість робіт та порядок розрахунків '' передбачено, що Замовник проводить оплату за виконані Виконавцем роботи по обмолоту кукурудзи по ціні 320,00 грн. за 1-н га, в тому числі ПДВ 20% - 53,33 грн..

Розрахунок за виконані роботи по збиранню врожаю Замовника проводить відповідно до актів передачі-приймання виконаних робіт не пізніше 20 (двадцяти) днів після їх складання, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця.

Загальна вартість договору визначається актами передачі-приймання виконаних робіт, складеними та підписаними обома сторонами.

Свої договірні зобов'язання Виконавець (позивач у справі) виконав в повному обсязі, і виконані послуги (роботи) своєчасно були передані Замовнику, претензій щодо якості виконаних послуг (робіт) від Замовника заявлено не було.

В якості доказу належного виконаних робіт позивачем було подано суду Акт приймання-передачі в тексті якого вказано, що станом на 01 грудня 2012 року Позивачем фактично виконані роботи згідно договору № БВП-19 "на збирання сільськогосподарських культур" від 20 листопада 2012 року по обмолоту кукурудзи на зерно на площі 165,5 (сто шістдесят п'ять гектар п'ятдесят соток) на суму 52960,00 (П'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) грн. в тому числі ПДВ 20% - 8826,67 грн. (а.с.13,30).

Відповідач не виконав договірні зобов'язання в частині розрахунків і виконані за виконані послуги з обмолоту кукурудзи на зерно на площі 165,5 га з Позивачем не розрахувався. На момент розгляду справи по суті основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Агро" перед Фізичною особою -- підприємцем ОСОБА_1 становить 52960,00 (П'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) грн.

Враховуючи ту обставину, що позивач без поважних причин наданими йому процесуальними правами не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, і відповідно до змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку не надав суду контррозрахунку, щодо штрафних санкцій господарський суд на підставі вищенаведеного та матеріалів справи і поданих позивачем додаткових доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Приписами статей 626,627,628 ЦК України визначено поняття та види договору, свобода договору і його зміст.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пункти 4.1 та 4.2 договору № БВП-19 від 20 листопада 2012 року сторонами не оспорювались і судові рішення по ним не приймались.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно приписів статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника/, а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до приписів статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або-інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня характеризується такими ознаками: застосування виключно у грошових зобов'язаннях; можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. / із змінами та доповненнями / визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А стаття 3 цього ж Закону звертається увага на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 4.1- 4.5 розділу 4 договору '' відповідальність сторін '' сторони передба- чили, що за порушення термінів розрахунків замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від неоплаченої суми.

З дня, коли послуги замовником повинні бути оплачені, виконавець має право затребувати від замовника,а замовник повинен виплатити проценти за користування чужими грошовими коштами до дня повної оплати послуг (ст. 536, п.3 ст. 692 ЦК України). Проценти вартості послуг по акту приймання-передачі виконаних робіт за кожний календарний день, відколи послуги повинні бути оплачені замовником до дня повної оплати послуг.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків повному обсязі.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 692 ЦК України передбачено у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2012 року,а в частині розрахунків до повного виконання (п. 6.1договору) - а. с. 12.

01 грудня 2012 року позивач виставив рахунок № 34 для оплати замовнику(відповідачу у справі) на суму 52 960,00 грн. в. ч. ПДВ 20% - 8 826,67 грн. /а.с. 14,31/.

Актом звірки взаєморозрахунків від 31.07.2013 року відповідач визнав суму основного боргу 52 960,00 грн. в. ч. ПДВ 20% - 8 826,67 грн. /а.с. 56/, але й після 01 серпня 2013 року борг не погасив.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 4.1. - 4.2 договору суд встановив, що в порушення приписів ч.6 статті 232 Господарського Кодексу України позивач нарахував штрафні санкції за сім місяців ( сума пені становить: (7,5 х 2 х 211 день) / (365дні х 100) х 52960,00 грн. = 4592,28 грн., а відсотки /проценти/ за користування чужими грошовими коштами становлять (52960,00 грн. х 0,5% х 211 день = 55872,80 грн.), тоді як нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через ш і с т ь місяців від д н я, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 3.1.1-3.1.3 розділу 3 договору " Вартість робіт та порядок розрахунків '' передбачено, що Замовник проводить оплату за виконані Виконавцем роботи по обмолоту кукурудзи по ціні 320,00 грн. за 1-н га, в тому числі ПДВ 20% - 53,33 грн. відповідно до актів передачі-приймання виконаних робіт не пізніше 20 (двадцяти) днів після їх складання, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця.

Загальна вартість договору визначається актами передачі-приймання виконаних робіт, складеними та підписаними обома сторонами.

В акті № 21 приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 13,30) вказано, що станом на 01 грудня 2012 року фактично виконані роботи по обмолоту кукурудзи на зерно на площі - 165,5 га всього на суму 52960 грн. в т.ч. ПДВ 20% 8826,67 грн. Рахунок на оплату № 34 від 01 грудня 2012 року суму 52960 грн. в т.ч. ПДВ 20% 8826,67 грн./а.с. 14, 31/.

Таким чином датою перерахування грошових коштів замовником повинне було здійснено не пізніше 22 грудня 2012 грудня.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у вих.. № 02/08/13 від 12 серпня 2013 року / Розрахунок стягуваної суми станом на 19.07.2013 року / а. с. 32 вказує, що заборгованість становить 211 днів і не визначає самого періоду її виникнення.

Тоді як період 6/шість/ місяців буде складати з 22 грудня 2012 року по 22 червня 2013 року, а не 19.07.2013 року.

Господарський суд відповідно до приписів статей 83 ГПК України, 551 ЦК України та статей 232, 233 (ч.6) Господарського кодексу України здійснив перерахунок розміру штрафних санкцій і зменшує їх, а саме: в частині пені з суми 4592,28 грн. до суми 3982, 88 грн. (4592,28 грн. - 3982, 88 грн. = 609, 40 грн.) та в частині процентів за користування чужими грошовими коштами з суми 55872,80 грн. до суми 48458,40 грн. (55872,80 грн. - 48458,40 грн. = 7414,40 грн.) та відмовляє в стягненні пені в розмірі 609,40 грн. і процентів за користування чужими грошовими коштами сумі 7414,40 грн. за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.

Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду..

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що Позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази ( у матеріалах справи - а. с.11-14,28-56 ) на підставі яких довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволені позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд приходить до висновку про стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2268,50 грн. з відповідача.

Відповідач відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України не використав надані йому процесуальні права та обов'язки, не забезпечив явку свого представника в судовий процес, не повідом суд про поважність причин неявки його в засідання, не подав витребуваних судом доказів та документів і не спростував доводів позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог, та на підставі статті 614 ЦК України не довів відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Агро" код ЄДРПОУ 33268530 (вул. Леніна 49, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37340; р/р 2600000111695 в ПАТ КБ "Фінансова Ініціатива", МФО 380054) на користь Фізичної особи -- підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в філії "ПРУ ВАТ "Банк"Фінанси та кредит", МФО 331832) основний борг - 52960,00 грн., пеню - 3982, 88 грн., проценти за користування чужими коштами - 48458,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2268,50 грн.

Відмовити у стягненні пені в сумі 609, 40 грн. та в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 7414,40 грн. за необґрунтованістю та безпідставністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позов задоволено частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49,75,77, 811, 82, 821 , 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Агро" код ЄДРПОУ 33268530 (вул. Леніна 49, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37340; р/р 2600000111695 в ПАТ КБ "Фінансова Ініціатива", МФО 380054) на користь Фізичної особи -- підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в філії "ПРУ ВАТ "Банк"Фінанси та кредит", МФО 331832) основний борг - 52960,00 грн., пеню 3982, 88 грн., проценти за користування чужими коштами - 48458,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2268,50 грн.

3. Відмовити у стягненні пені в сумі 609, 40 грн. та в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 7414,40 грн. за необґрунтованістю та безпідставністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 20.08.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.