Постанова № 33488039, 12.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 821/3086/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Ярового В.Ф.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємтства "Алта" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Алта" (далі - позивач, ПП "Алта") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.04.2013 р. № 0003252200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 262400 грн., з яких за основним платежем на 209920 грн., за штрафними санкціями на 52480 грн., та № 0003262200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 249854 грн., з яких за основним платежем на 199883 грн., за штрафними санкціями на 49971 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі протиправних висновків акту перевірки від 17.04.2013 р. № 2309/22.4/32928821 у зв"язку з визнанням безтоварними операцій з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь". Відповідно до Податкового кодексу України головними умовами для формування валових витрат і податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цією податковою накладною товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування валових витрат та податкового кредиту підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для донарахування грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. Вказує на те, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом, а не актом податкового органу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" підтверджується видатковими та податковими накладними, банківськими виписками. Тому ПП "Алта" правомірно сформувало валові витрати і податковий кредит по відносинам з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь". Визнання правочинів недійсними можливо лише судом, і не входить до повноважень відповідача.

Представник відповідача заперечував проти позову, оскільки в ході проведення перевірки ПП "Алта" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", що стало підставою для нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем не надано документів щодо транспортування товарів, а зазначені контрагенти позивача не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, не знаходяться за юридичною адресою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 11.04.2013 р. по 15.04.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Алта" з питання підтвердження правових відносин з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" за січень, лютий, березень 2012 року, з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" за квітень, травень, червень 2012 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, а також їх відображення в податковій звітності, за результатами якої складено акт від 17.04.2013 р. № 2309/22.4/32928821.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 199883 грн., у тому числі: за січень 2012 року - 11058 грн., за лютий 2012 року - 15712 грн., за березень 2012 року - 56168 грн., за квітень 2012 року - 46988 грн., за травень 2012 року - 60719 грн., за червень 2012 року - 9238 грн.;

2. пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за І півріччя 2012 року у сумі 209920 грн.;

3. перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій у І кварталі 2012 року з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та у ІІ кварталі 2012 року з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

При проведені перевірки відповідачем було використано акти:

- ДПІ у Солом"янському районі м.Києва від 15.03.2013 р. № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Онікс Компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами продавцями та підприємствами покупцями за період листопад-грудень 2011 року та січень 2012 року

- ДПІ у Солом"янському районі м.Києва від 13.11.2012 р. № 7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р.;

- ДПІ у Солом"янському районі м.Києва від 06.03.2013 р. № 1799/7/22.3-08 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р.;

- ДПІ у Солом"янському районі м.Києва від 13.11.2012 р. № 7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.

Цими актами встановлено відсутність у ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

Також ДПІ у м.Херсоні зазначила, що допитані в якості свідків ОСОБА_3 (засновник ТОВ "Константа-Інкорпорейтед"), ОСОБА_4 (засновник ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь") повідомили, що зареєстрували підприємства за грошову винагороду, не мають ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності цих підприємств.

Крім того, ПП "Алта" не надало товарно-транспортні накладні на доставку товару, довіреності на його отримання та договори на здійснення господарської діяльності із цими контрагентами.

На підставі акту перевірки ПП "Алта" від 17.04.2013 р. № 2309/22.4/32928821 ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 29.04.2013 р. № 0003252200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 262400 грн., з яких за основним платежем на 209920 грн., за штрафними санкціями на 52480 грн., та № 0003262200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 249854 грн., з яких за основним платежем на 199883 грн., за штрафними санкціями на 49971 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП "Алта" оскаржило їх до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Херсонській області, рішенням якого від 27.06.2013 р. № 851/10/21-22-10-02-06 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

На вказане рішення позивачем подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України, яку рішенням від 29.07.2013 р. № 7747/6/99-99-10.01-15 залишено без задоволення.

Оцінуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, суд виходить з встановлених фактичних обставин справи та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4. ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Водночас ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 45 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Отже, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Таким чином, поставка товарів/послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд зазначає, що наявність належно складених первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як в силу умов та характеру створення не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Обов'язкове встановлення факту поставки товару як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту та вартості товару без ПДВ до валових витрат, відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема, в постанові від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З метою дослідження реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" судом встановлено наступне.

Так, на підтвердження своїх доводів щодо реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано договори поставок, рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних, платіжних доручень.

Дослідивши зазначені документи, суд вважає, що вони не спростовують доводи відповідача про безтоварність господарських операцій ПП "Алта" з вищевказаними контрагентами.

Так, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що товар від даних контрагентів забирався ПП "Алта" шляхом самовивозу, на підтвердження чого були надані посвідчення про відрядження ОСОБА_5 Між тим вказані посвідчення про відрядження не підтверджують факт перевезення товару, оскільки: по-перше, не відповідають датам поставки товарів від ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь"; по-друге, фіксують витрати посадової особи ПП "Алта", пов"язаної з перебуванням її в м.Києві.

При цьому, позивачем не надано довіреності на отримання товару від ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь", актів приймання-передачі товару.

Тобто, ПП "Алта" не підтверджено фактичного руху товарів від ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" до позивача.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" не могли поставити ПП "Алта" товари у зв"язку з відсутністю транспортних засобів, основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень, обсягів поставок, віддаленістю суб"єктів господарювання один від одного.

Також суд бере до уваги те, що допитані в якості свідків ОСОБА_3 (засновник ТОВ "Константа-Інкорпорейтед"), ОСОБА_4 (засновник ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь") заперечували факт здійснення ними фінансово-господарської діяльності.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, суд вважає, що сам факт наявності у позивача видаткових та податкових накладних не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, за встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

За результатами дослідження наданих позивачем до матеріалів справи перинних документів судом не встановлено реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" щодо поставки товарів позивачу, що є підставою для визнання відсутності прав у позивача для формування податкового кредиту та валових витрат на підставі отриманих від ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" первинних документів, оскільки вони не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зауважує, що позивач, як суб'єкт господарювання при здійсненні своєї підприємницької діяльності на свій ризик, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів, які мають права та можливості щодо поставки товару на постійній основі та поважають ділову репутацію своїх контрагентів шляхом надання для підтвердження своєї добросовісної діяльності рішення судів щодо оскарження дій податкового органу або їх посадових осіб при встановлені неправдивої інформації стосовно їх фінансово-господарської діяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги ПП "Алта" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується відсутності судового рішення про визнання правочину недійсним, то наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнане відповідне зобов'язання недійсним, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємтства "Алта" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 вересня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6