Ухвала суду № 33485958, 16.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4089/13-к Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.Провадження № 11-кп/780/377/13 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 34 16.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого судді Орла А.І.,

суддів Шроль В.Р., Костенко І.В.

при секретарі Шуліпа О.О.

з участю прокурора Скрипка І.М.

захисника ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2013 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Грозний, Чеченської Республіки, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого інженером-налаштувальником АК «Сатер», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 37395 грн. матеріальної та 40000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 11488 грн. матеріальної та 40000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_6 - 11180 грн. майнової та 3000 грн. моральної шкоди.

Вироком також вирішене питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Колегія суддів , -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

31.07.2012 року о 7 годині, в світлу пору доби, водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Hyundai Santa Fe» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Чоп 25 км + 165 м в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, грубо порушивши вимоги п. 1.3, п. 1.5, пп. «б» п. 2.3 ПДР під час маневру - розвороту в напрямку м. Житомир, в порушення вимог п. 10.1, п. 10.4 ПДР, не надав перевагу автомобілю «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в напрямку м. Києва, в результаті чого допустив зіткнення лівою боковою частиною керованого ним автомобіля «Hyundai Santa Fe» д/н НОМЕР_1 з передньою частиною автомобіля «ЗАЗ Lanos TF69YO», д/н НОМЕР_2.

Внаслідок порушень ОСОБА_3 ПДР потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, зменшити розмір стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_4 до 5000 грн., на користь ОСОБА_5 - до 3000 грн., у задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити; зменшити розмір стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 до 2 856,08 грн., на користь ОСОБА_5 до 1 197, 85 грн., на користь ОСОБА_8 - до 960,31 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що, при вирішенні цивільних позовів у даному кримінальному провадженні, суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону та стягнув з нього шкоду, не навівши мотивів та підстав її розміру. Розмір шкоди, згідно підтверджуючих документів, значно відрізняється від сум, які підлягають стягненню за вироком. Матеріальна шкода повинна бути відшкодована страховими компаніями, але вони до розгляду справи не були залучені. Апелянт вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди суд не дотримався вимог розумності і справедливості.

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримала подану апеляційну скаргу, потерпілого та представника потерпілого, цивільного відповідача, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, яка не заперечує проти задоволення апеляційної скарги в межах доведеного цивільного позову, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Фактичні обставини, вина ОСОБА_3, кваліфікація його дій та призначена судом міра покарання учасниками кримінального провадження не оскаржуються.

У відповідності до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про задоволення цивільного позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також цивільного позивача ОСОБА_8, в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції суд першої інстанції своїх висновків належним чином не мотивував.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 заподіяна діями ОСОБА_3 матеріальна шкода в сумі 34417 грн. 63 коп., яка документально підтверджена, що складається з витрат на лікування ( підтверджених чеками а.с. 23 - 25 ) в сумі 2580 грн. 63 коп.; вартості пошкодженого автомобіля в сумі 27401 грн. (47000 грн. ( вартість автомобіля ) - 19599 ( сума відшкодована страховою компанією ); послуги по транспортуванню та зберіганню автомобіля в сумі 2436 грн. ( 736 грн. - транспортні послуги та 1700 грн. - оплата зберігання автомобіля на штраф майданчику ); витрати понесенні на юридичні послуги - 2000 грн.. Колегія суддів вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 підлягає стягненню саме в сумі 34417 грн..

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 заподіяна діями ОСОБА_3 матеріальна шкода в сумі 1200 грн. 36 коп., що документально підтверджена чеками ( а.с. 58 - 59 ) і тому саме в такому розмірі підлягає вона підлягає стягненню.

Цивільним позивачем ОСОБА_8 суду надані докази про заподіяння йому діями ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 965 грн. 23 коп. ( а.с. 10 ) і тому саме в такому розмірі позов в частині заподіяння матеріальної шкоди підлягає до задоволення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 в частині необхідності зменшення відшкодування моральної шкоди, колегія суддів знаходить не обгрунтованми.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про заподіяння діями ОСОБА_3 моральної шкоди потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі, визначеним судом першої інстанції - по 40000 грн. кожному. Саме внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілі понесли моральні страждання, що виразилися в ушкодженні їх здоров'я, неможливості ведення звичного для них способу життя протягом тривалого часу.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_8 в розмірі 3000 грн. та вважає, що поскільки діями ОСОБА_3 була заподіяна шкода його здоров'ю та порушений звичайний для нього спосіб життя і вважає, що саме таке відшкодування є спів розмірним заподіяній моральній шкоді.

В зв'язку з вище викладеним колегія суддів знаходить за необхідне вирок суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 змінити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2013 року щодо ОСОБА_3 в частині задоволення цивільних позовів щодо матеріальних витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 34417 грн. 63 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 1200 грн. 36 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 965 грн. 23 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

В решті вирок суду залишити без змін.

С У Д Д І :