Рішення № 33485467, 16.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

4

Справа № 344/10350/13-ц

Провадження №22ц/779/2350/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника позивача - Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк»» звернулось в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KP73800063 від 08.07.2006 року, мотивуючи тим, що через неналежне виконання зобов'язань відповідачем утворилась заборгованість в сумі 75399,35 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.08.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «Приват Банк» 34588,06 грн. заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 зводяться до того, що судом безпідставно не застосовано наслідків спливу строку позовної давності, про яку заявляв відповідач, та не відмовлено банку з цих підстав в задоволенні позовних вимог. Так, кредитним договором від 08.07.2006 року встановлено кінцевий строк погашення кредиту 08.07.2009 року, а тому трьохрічна позовна давність для стягнення кредитної заборгованості на час подання позову в липні 2013 року закінчилась.

Суд, застосувавши спеціальний строк позовної давності, визначений Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, не звернув увагу на те, що в тексті даних Умов не міститься жодного підтвердження ознайомлення з ними відповідача. Крім того, кредитний договір не містив жодних посилань на те, що до договору додаються будь-які додатки, які є його невід'ємною частиною. Враховуючи те, що строк позовної давності в даних Умовах тривалістю 50 років не поширюється на дані спірні правовідносини, то до позовних вимог ПАТ «Приват Банк» суд повинен був застосувати наслідки пропуску строку загальної позовної давності.

Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити банку в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника банку, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Частково задовольняючи позов ПАТ КБ «Приват Банк», суд першої інстанції, прийшов до висновку, що через неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань в останнього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. За клопотанням відповідача суд відмовив в задоволенні позовних вимог банку щодо стягнення неустойки та штрафних санкцій.

Такий висновок суду першої інстанції є не правильним, таким, що не відповідає нормам матеріального та процессуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд не звернув увагу на те, що позивач звернувся в суд з позовними вимогами до ОСОБА_3 після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в позові відповідно до ст.267 ЦК України.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 08.07.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір №DNH4KP73800063, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 7993,68 під 25,08% річних з кінцевим терміном повернення 08.07.2009 року для купівлі ноутбуку.

Як вбачається з позовних вимог та розрахунків, наданих позивачем, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань станом на 18.05.2013 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 75399,35 грн., з яких 7453,25 грн. - заборгованість за кредитом, 27134,81 грн. - заборгованість по процентам, 36744,65 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. та 3566,64 грн. - штрафи.

Встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення даної заборгованості 08.07.2013 року, пропустивши при цьому трирічний строк позовної давності, так як кінцевий термін повернення коштів за кредитним договором 08.07.2009 року, а жодних дій щодо визнання свого боргу, які могли б бути підставою для переривання цього строку, ОСОБА_3 не вчинив.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стосовно наслідків спливу позовної давності у частинах 2-5 статті ст.267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Встановлено, що в своєму запереченні ОСОБА_3 просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог банку (а.с.32), а ПАТ КБ «Приват Банк» заяву щодо поновлення пропущенного строку не подавав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд безпідставно не застосував позовну давність за заявою відповідача та у зв'язку з цим не відмовив у задоволенні всіх позовних вимог.

Крім того, як вбачається з кредитного договору, в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів» між сторонами був укладений договір споживчого кредиту. А тому, відповідно до п.7.ч.11 ст.11 зазначеного закону ПАТ КБ «Приват Банк» не в праві вимагати повернення кредитної заборгованості після закінчення строку давності.

Суд не вірно застосував до спірних правовідносин визначений в Умовах та правилах надання банківських послуг спеціальний строк позовної давності тривалістю 50 років, оскільки Умови підписані тільки головою правління банку, однак не підписані відповідачем, в них відсутні реквізити позичальника та дата їх складання, вони не зазначені в кредитному договорі від 08.07.2006 року як додатки до нього. За відсутності жодної ідентифікуючої ознаки зазначених Умов на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника, вони не можуть бути визнані частиною кредитного договору та не є допустимим доказом у справі.

За таких обставин, ухвалене судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк