Рішення № 33485417, 02.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17362/13-ц

Провадження №2/761/6521/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 вересня 2013 року м.Київ

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Подмазко О.Д.

за участі представника позивача Прокопенко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №821-Ф від 03.07.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.07.2008р. між Акціонерним банком «Таврика», перейменованим у Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено договір про кредитну лінію №821-Ф (далі - Кредитний договір)., на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 100000,00 доларів США терміном користування з 03.07.2008р. до 02.07.2009р. включно, із сплатою 17,50 відсотків річних. Однак, у зв'язку з тим, що відповідачем вказані зобов'язання за кредитним договором не виконуються належним чином, станом на 03.12.2012р. заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі складає 72773,40 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 581677,79грн., позивач звернувся з позовом за стягненням заборгованості в судовому порядку.

Крім цього, позивач зазначав, що у зв'язку з тим, що 20.12.2012р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №33 Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне Акціонерне Товариство «Банк «Таврика» - позивача звільнено від сплати судового збору.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач до судового засідання не з'явився, сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, повністю та всебічно розглянувши усі фактичні обставини справи, оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.07.2008р. між Акціонерним банком «Таврика» та ОСОБА_2 було укладено договір про кредитну лінію №821-Ф, на підставі якого позивач відкрив Позичальнику (відповідачу у справі) відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом 100000,00 доларів США строком користування з 03.07.2008р. до 02.07.2009р. включно із сплатою 17,50 відсотків річних від суми наданого кредиту в доларах США на споживчі цілі. Кредитні кошти, які надалі разом іменуються «Кредити», а кожний окремо «Кредит», надаються згідно письмових заявок Позичальника (а.с.7).

Відповідно до п.2.1.,2.1.1.,2.1.2 Кредитного договору, Банк (позивач у справі) зобов'язався, відповідно до вимог Інструкції НБУ №492 від 12.11.2003р. (із змінами) «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті», відкрити позичковий рахунок для отримання кредитів та надавати кредитні кошти з позичкового рахунку НОМЕР_2 в АБ «Таврика», МФО 300788, шляхом видачі готівки з каси банку або безготівковим перерахуванням, за реквізитами, наданими Позичальником, протягом терміну, вказаного в п.1.1 Кредитного договору.

Виконання позивачем умов договору щодо надання кредиту у вказаній сумі підтверджується заявами про видачу готівки, а саме: заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 16000 доларів США від 03.07.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 3000 доларів США від 07.07.2008р. заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 3000 доларів США від 21.07.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 4500 доларів США від 23.07.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 8300 доларів США від 30.07.2008р., заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 7000 доларів США від 20.08.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 4200 доларів США від 28.08.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 33000 доларів США від 15.09.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 4000 доларів США від 23.09.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 6000 доларів США від 29.09.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 6500 доларів США від 30.09.2008р.; заява на видачу траншу в рахунок кредитної лінії в сумі 7800 доларів США від 09.10.2008р (а.с.11-22).

Відповідно до п.3.1.3 Кредитного договору, Позичальник (відповідач у справі) повинен забезпечити повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредиту згідно розділу 4 Кредитного договору.

Згідно з п.5.1. Кредитного договору, забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливої пені та штрафів, що витікають з цього договору, є іпотека нерухомого майна, яким є: машиномісця у підземному паркінгу НОМЕР_4- загальною площею 39,10 кв.м., НОМЕР_5-загальною площею 15,00 кв.м., НОМЕР_6-загальною площею 20,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Кредит, наданий Банком, забезпечується усім майном та коштами Позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.5.2. Кредитного договору).

Згідно з п.2.2.5. Кредитного договору, у разі порушення відповідачем будь-яких умов Кредитного договору, зокрема при одноразовому простроченні сплати відсотків, позивач має право дострокового стягнення з відповідача, в т.ч. шляхом звернення стягнення на предмет застави, за умови наявності такої, суми заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до п.6.2. Кредитного договору, за несвоєчасне повернення заборгованості за договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Однак, відповідач умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

З пояснень представника позивача вбачається, що відповідачем зобов'язання по Кредитному договору виконано частково, шляхом реалізації заставного майна майнового поручителя, що підтверджується протоколами проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_3, №1011260/6, №1011260/5, №1011260/4.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.25), станом на 03.12.2012р., з урахуванням сплати реалізації арештованого нерухомого майна, заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі складає 72773,40 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 581677,79грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 70605,89 доларів США (564352,88грн.), заборгованість по сплаті пені по простроченим відсоткам - 2167,51 доларів США (17324,91грн.

Крім того, позивачем 23.12.2008р. (Вих.№04/5163 від 23.12.2008р.) та 15.10.2009р. (Вих.№05/2824 від 15.10.2009р.) відповідачу було направлені повідомлення про погашення заборгованості (а.с.23-24). Проте, заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.5 п.3 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 №4452-VI із змінами, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.5 п.22 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI із змінами, від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №33 від 20.12.2012р. про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.12.2012р. №548 «Про віднесення Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»(код ЄДРПОУ 19454139, МФО 300788, місцезнаходження:м.Київ, вул. Дмитрівська, 92-94) з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 21.12.2012р. по 20.03.2012р. та призначена уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика» Соловйову Наталію Анатоліївну, начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.5).

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №821-Ф від 03.07.2008р. в загальному розмірі в сумі 581677,79грн., а також, на підставі ч.1 ст.5 п.22 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 3441,00грн.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88,179, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 224, 294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (код ЄДРПОУ - 19454139) заборгованість за кредитним договором №821-Ф від 03.07.2008р. в загальному розмірі в сумі 581677,79 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

повний текст рішення виготовлений 09.09.2013р.