Постанова № 33480368, 12.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р.Справа № 915/726/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С.,

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.,

за участю представника від позивача - Усова О.С., довіреність № 23, дата видачі: 12.09.13р.;

/ відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений 21.08.13р. належним чином (див. - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.08.13р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Украни"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 року

по справі № 915/726/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Південні ресурси", м.Одеса

до скаржника

про стягнення 167164, 15 грн.,

встановив:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю /далі по тексту -ТОВ/ "ВКФ "Південні ресурси" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" /далі- ДП "Миколаївський облавтодор"/ про стягнення 167164,15грн., з яких 146346,10грн. основний борг за поставлену за договором № 2012-03/02 від 03.02.12р. щебневу продукцію, 17341,83грн. пеня, нарахована за неналежне виконання умов договору за період з 27.03.12р. по 18.02.13р. , та 3476,22грн. - 3 відсотки річних, нарахованих за той же період за ст.625 ЦК України..

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.13р. (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково та стягнуто на користь позивача 146346,10 грн. основного боргу, 1166,87 грн. пені , 259,52грн. 3% річних та 2955,46грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову /16174,13грн. пені та 3216,70грн. річних відсотків/ відмовлено.Судом

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ДП „Миколаївський облавтодор" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення 146346,10 грн. - основного боргу; 259,52 грн. - 3 % річних; 1 166,87 грн. - пені та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ТОВ „ВКФ „Південні ресурси" в повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь скаржника сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 1477,25грн..

Скаржник вважає, що судом першої інстанції рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки його обов'язок по оплаті поставленого товару виник лише за першою накладною, а щодо решти 13 поставок він не отримував рахунків позивача, а опис вкладення до листа №4 від 20.12.12р., на який послався суд, не є належним доказом їх надсилання, оскільки не містить переліку рахунків.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, у судовому засіданні представник позивача спростовував доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 03.02.12р. ТОВ "ВКФ "Південні ресурси" /постачальник/ та ДП "Миколаївський облавтодор" уклали договір № 2012-03/02, що діє до повного виконання всіх зобов'язань, що випливають з нього /п.8.4/.

Відповідно до умов цього Договору ТОВ "ВКФ "Південні ресурси" було зобов'язано поставити щебеневу продукцію узгодженими партіями, а ДП "Миколаївський облавтодор" зобов'язувалось прийняти та оплатити поставлений товар /п. 1.1/. Датою поставки вважається та одночасного надання постачальником покупцю рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, товарно-транспортної накладної (за потреби) /п.3.5, 5.2/.

Згідно до п.4.3 договору покупець здійснює оплату товару відповідно виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 40-ка календарних днів після отримання товару та виконання п.5.2 договору. Підставою для оплати є рахунок- фактура від постачальника. При затримці виконання п.5.2 договору, відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.

Відповідно до п.5.3 договору за прострочення терміну оплати, вказаного в п.4.3, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення поставки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 178346,10 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та довіренностями на отримання товару, копії яких містяться у матеріалах справи, а саме:

- видаткова накладна № 11 від 08.02.2012р. на суму 35 834, 40 грн. (а. с. 91);

- видаткова накладна № 43 від 02.03.2012 р. на суму 787, 20 грн. (а.с. 93);

- видаткова накладна № 44 від 05.03.2012 р. на суму 746, 40 грн. (а.с. 94);

- видаткова накладна № 45 від 06.03.2012 року на суму 993, 60 грн. (а.с. 95);

- видаткова накладна № 48 від 07.03.2012 року на суму 748, 80 грн. (а.с. 96);

- видаткова накладна № 56 від 13.03.2012 року на суму 775, 20 грн. (а.с. 97);

- видаткова накладна № 57 від 14.03.2012 року на суму 760, 80 грн. (а.с. 98);

- видаткова накладна № 72 від 19.03.2012 року на суму 40 399, 20 грн. (а.с. 99);

- видаткова накладна № 67 від 20.03.2012 року на суму 12 235, 20 грн. (а.с. 100);

- видаткова накладна № 68 від 21.03.2012 року на суму 36 257, 40 грн. (а.с. 101);

- видаткова накладна № 69 від 22.03.2012 року на суму 21 027, 00 грн. (а.с. 102);

- видаткова накладна № 70 від 23.03.2012 року на суму 22 294, 50 грн. (а.с. 103);

- видаткова накладна № 73 від 26.03.2012 року на суму 2 872, 80 грн. (а.с. 104);

- видаткова накладна № 74 від 27.03.2012 року на суму 2 613, 60 грн. (а.с. 105);

- довіреність №061 від 30.03.2012р. /а.с.25-26/;

-довіреність №027 від 29.02.2012р. /а.с.27-28/.

Обов'язок зі сплати вартості отриманого товару відповідачем виконано частково в розмірі 32000 грн., отже неоплаченим залишився товар на суму 146346,10 грн..

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем і отримання покупцем 25.12.12р. рахунків за всіма поставками /а.с.29-31, 76-89/. Твердження відповідача, що він отримав лише лист без рахунків спростовується описом вкладення до цінного листа, в якому зазначено кількість рахунків, а оскільки їх додано до листа про заборгованість в сумі 146346,10грн., у суду відсутні підстави вважати факт отримання рахунків відповідачем не доведеним. Крім того відповідач отримав податкові накладні на кожну поставку товару, що підтверджується наявними копіями податкових накладних та довідкою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області № 1245/9/10-00 від 26.06.2013 року (арк. справи 122), з якої вбачається, що покупцем ДП "Миколаївський облавтодор" в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий та березень 2012 року відображені відповідні податкові накладні, що були отримані від продавця ТОВ "ВКФ "Південні ресурси" та ДП "Миколаївський облавтодор" включено суми ПДВ по вищевказаним податковим накладним до податкового кредиту за лютий 2012 року та за березень 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов правомірного висновку про виконання позивачем покладеного на нього п. 5.2 договору обов'язку щодо надання відповідачу податкових накладних та рахунків на оплату поставленого товару і винекнення зобов'язання відповідача з оплати поставок у повному обсязі, відповідно і рішення суду в цій частині грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та річних відсотків, то слід зазначити наступне.

Господарським судом першої інстанції на підставі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та вимог ст. 232 ГК України здійснено перерахунок розміру пені та з урахуванням 40-денного відтермінування платежу вірно визначено перід нарахування та суми пені та 3 відсотків річних в розмірі 1166, 87 грн. та 259, 52 грн..

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2013 р. по справі № 915/726/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Миколаївський облавтодор" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2013р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов