Постанова № 33480357, 05.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 926/597/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Поларт-Інвест" від 06.08.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 року

у справі № 926/597/13

за позовом: ТзОВ "Поларт-Інвест", м. Луцьк

до відповідача-1: Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка", м. Чернівці

до відповідача-2: ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ

про визнання недійсним договору іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: Биць І.А. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Оборський Я.В. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року змінено склад колегії, замість судді Давид Л.Л., в склад колегії введено суддю Данко Л.С..

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 року у справі № 926/597/13 (суддя Ніколаєв М.І.) у задоволенні позову ТОВ «Поларт-Інвест» до АТЗВ ВТКФ «Буковинка» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки від 16.07.2007 року в частині договору № 1 від 13.07.2009р. про внесення змін до договору іпотеки - відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що станом на момент укладення оспорюваного правочину, власником нерухомого майна - предмета іпотеки, розташованого за адресою м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13 було АТЗВ ВТКФ "Буковинка"; ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд» набуло право власності на це нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2009р. лише з моменту набрання 23.10.2009 року законної сили рішенням господарського суду Рівненської області у справі №15/159 від 12.10.2009р. про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Станом на момент укладення оспорюваного договору права та законні інтереси позивача порушено не було, оскільки на той час позивач не був власником предмета іпотеки.

Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що імовірним наслідком задоволення позовних вимог та визнання оспорюваного договору недійсним може стати непогашення заборгованості АТЗВ ВТКФ "Буковинка" перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитними договорами на суму понад 19 000 000 грн.

Не погодившись із даним рішенням, ТОВ «Поларт-Інвест» оскаржило його в апеляційному порядку, вказуючи на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права. З урахуванням пояснень до апеляційної скарги, скаржник вважає, що на момент укладення оспорюваного договору, АТЗВ ВТКФ "Буковинка" не було власником нерухомого майна - предмета іпотеки, а тому, не мало права укладати оспорюваний договір від імені іпотекодавця; на момент укладення оспорюваного договору право власності на предмет іпотеки належало ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд», яке набуло його на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2009р., визнаного дійсним за рішенням суду.

Також, апелянт зазначає, що про оскаржуваний правочин, позивач довідався 06.06.2013 року при поданні ПАТ «Райффайзен банк Аваль» у справі № 5004/1658/11 господарського суду Волинської області, копії оспорюваного договору, а тому вважає, що ним не пропущено позовну давність, по заявлених позовних вимогах.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу № 140-0-0-0-0/8/1728 від 04.09.2013 року та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін. Зокрема, відповідач-2 зазначає, що незважаючи на те, що договір купівлі-продажу майна, яке є предметом іпотеки, укладено 30.01.09р. між ТОВ «Торговий дім «Полард Трейд» та АТЗВ "ВТКФ "Буковинка", тобто до дати укладення договору №1 від 13.07.09 р. про внесення змін до договору іпотеки, набрання законної сили договором купівлі-продажу, відбулося після 23.10.09 року - набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним.

Також, відповідач-2 вказує, що державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований в м.Чернівці, вул.Ковальчука, 13, було проведено Чернівецьким комунальним БТІ 31.12.2009 року. Тобто, право власності на предмет іпотеки виникло у ТзОВ «Торговий дім «Полард-Трейд» після укладення договору іпотеки від 16.07.2007 р. та договору № 1 від 13.07.2009 р. про внесення змін до договору іпотеки, а станом на дату укладення оспорюваного договору іпотеки, законним власником предмету іпотеки було АТЗВ "ВТКФ "Буковинка", яке і виступило іпотекодавцем.

Відповідач-1 в судове засідання явку уповноважено представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Окрім цього, рекомендована кореспонденція, направлена на адресу відповідача-1 - АТЗВ "ВТКФ "Буковинка" повернулась на адресу апеляційного господарського суду 30.08.2013 року в поміткою поштамту «за адресою не значиться».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. (із змінами і доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач-1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та розгляд апеляційної скарги можливо здійснити за відсутності представника відповідача-1.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи представника позивача та відповідача-2, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід скасувати, виходячи з наступного:

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, між АТЗВ ВТКФ "Буковинка" та ТОВ «Новітні крохмальні технології» було укладено договір комісії від 03.07.2007р., за яким комісіонер - ТОВ «Новітні крохмальні технології» зобов`язувався за дорученням АТЗВ ВТКФ "Буковинка" (комітента) укласти від свого імені та за рахунок останнього один або кілька договорів купівлі-продажу майна. Об'єктом продажу визначено: адміністративний корпус літ. «А» площею 914 кв.м., виробничий корпус літ. «Б», площею 9257,10 кв.м., їдальня літ. «В», площею 1394,50 кв.м, майстерня літ. «Г», площею 1737,00 кв.м., склад літ. «Д» площею 871,70 кв.м., компресорна літ. «Е» площею 64,00 кв.м., насосна станція літ. «Ж» площею 234,30 кв.м., столярний цех літ. «З» площею 197,20 кв.м., котельня літ. «І» площею 923,20 кв.м., трансформаторна літ. «К» площею 55,10 кв.м., насосна станція літ. «Л» площею 12,20 кв.м., мазутна літ. «М» площею 65,80 кв.м., склад літ. «П» площею 930,00 кв.м., склад літ. «С», площею 297,70 кв.м., склад літ. «Т» площею 461,20 кв.м., прохідна літ. «У» площею 12,40 кв.м., магазин літ. «Ф» площею 90,70 кв.м., вагова літ. «Х» площею 84,80 кв.м., гараж літ. «Ц» площею 174,30 кв.м., адміністративно - побутова будівля літ. «Ш» площею 2608,30 кв.м., навіс літ. «Г'» навіс літ. «Б'», склад літ. «Д'», навіс літ. «Д''», склад літ. «С'», градирня літ. «О», навіс літ. «П'», трансформаторна підстанція літ. «Р», навіс літ. «Р'», склад літ. «Ю», склад літ. «Ю'», навіс літ. «Я», огорожа №1-11, металева сітка, бак І, насоси -ІІ, бомбосховище ІІІ, бак ІV, димова труба - V, пожежна ємкість - VІ, заправна колонка - VІІ, зливна естакада - VІІІ, резервуар мазутний ІX, підпірна стіна X, XI, XII. Дане майно знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Ковальчука, 13.

Згодом, між відповідачами укладено договір іпотеки від 16.07.2007р. за умовами якого це ж нерухоме майно передано в іпотеку. Строк дії договору іпотеки встановлено до 10.06.2010р.

На виконання договору комісії, ТзОВ «Новітні крохмальні технології», як продавець, уклало з ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд», як покупцем, договір купівлі - продажу від 30.01.2009 року, за яким було продано предмет іпотеки. Даний договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчено, проте, визнано дійсним рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2009 року у справі №15/159. Судове рішення набрало законної сили та є чинним на момент вирішення даного судового спору.

Після вчинення договору купівлі-продажу від 30.01.2009р., відповідачі уклали оспорюваний договір №1 від 13.07.2009р. про внесення змін до договору іпотеки, виключивши із договору іпотеки приписи щодо визначення строку іпотеки календарною датою.

При вирішенні спору судом першої інстанції було застосовано до спірних правовідносин приписи частини 3 статті 334 ЦК України в редакції Закону України від 11.02.2010 р. № 1878-VI, згідно з якою право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Проте, місцевим господарським судом не враховано, що пунктом 4.1 договору купівлі-продажу від 30.01.2009р. спеціально врегулювано момент переходу права власності на майно, та визначено, що право власності виникає у покупця з моменту підписання даного договору. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, не порушуючи при цьому чинне законодавство України. Згідно приписів статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Обставини щодо укладення договору купівлі-продажу від 30.01.2009р. та щодо відповідності його умов чинному законодавству України досліджувались господарським судом Рівненської області при винесенні рішення від 12.10.2009р. справі №15/159. Даним рішенням договір купівлі-продажу від 30.01.2009р. визнано дійсними. В силу приписів ст. 124 Конституції України дане рішення є обов'язковим на всій території України.

Не застосувавши положення пункту 4.1 договору купівлі-продажу від 30.01.2009р. при правовій оцінці правовідносин сторін, місцевий господарський суд припустився невірного застосування вказаних норм матеріального права та дійшов хибного висновку, що момент виникнення у покупця за договором купівлі-продажу від 30.01.2009р. права власності на нерухоме майно слід визначати із застосуванням загальних норм, встановлених у частині 3 статті 334 ЦК України.

З огляду на наведені приписи судова колегія дійшла висновку про те, що ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд», як покупець за договором купівлі-продажу від 30.01.2009р., набуло право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, з моменту підписання цього договору - з 30.01.2009р. У цей же час предмет іпотеки вибув із власності АТЗВ ВТКФ "Буковинка".

Судова колегіє відхиляє посиланням відповідача-2 на те, що згідно із приписами частини 4 статті 334 ЦК України право власності на предмет іпотеки виникло у ТзОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд» з моменту його реєстрації Чернівецьким комунальними БТІ, яка відбулась 31.12.2009р.

Згідно із пунктом 1 Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 №671 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням. Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.10.2009р. договір купівлі-продажу від 30.01.2009р. визнано дійсним, незважаючи на неможливість його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Судова колегія позбавлена правових підстав ставити під сумнів законність даного рішення, яке набрало законної сили та не є предметом апеляційного перегляду.

Крім того, реєстрація правочинів (договорів) не входила до компетенції органів БТІ. На підставі пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), органи БТІ проводили лише державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яка полягала у внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Тому, сама по собі державна реєстрація прав власності на нерухоме майно не впливає на момент виникнення, зміни чи припинення таких прав у суб'єкта.

Встановивши, що предмет іпотеки перейшов у власність позивача у зв'язку із внесенням його до статутного капіталу позивача на підставі рішення загальних зборів №3 від 23.11.2009р., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, місцевий господарський суд не застосував до спірних правовідносин приписи статті 23 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. З наведених приписів вбачається, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця за іпотечним договором та набуває всіх прав та обов'язків іпотекодавця у обсязі і на умовах, що існували до набуття права власності на предмет іпотеки. Оспорюваний договір №1 від 13.07.2009р. про внесення змін до договору іпотеки від 16.07.2007р. впливає на суб'єктивні юридичні права та обов'язки ТОВ «Поларт-Інвест», оскільки ним змінено первісно встановлений строк іпотеки. За таких обставин, позивач має юридичну заінтересованість у визнанні недійсним оспорюваного договору і відповідно до статті 215 ЦК України наділений правом на відповідний позов у матеріальному розумінні. Пунктом 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11, позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Згідно з приписами частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. У статті 215 ЦК України недотримання таких вимог визначено підставою визнання правочину недійсним.

За загальним правилом встановленим у частині 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до приписів статтей 5 та 23 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавцем за договором іпотеки є власник предмета іпотеки.

На момент укладення оспорюваного договору №1 від 13.07.2009р. про внесення змін до договору іпотеки, права та обов'язки іпотекодавця перейшли від АТЗВ ВТКФ "Буковинка" до ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд», як до нового власника предмета іпотеки. Тому, оспорюваний договір наведеним приписам закону не відповідає, оскільки укладений від імені іпотекодавця особою, яка вибула зі складу відносин іпотеки та поза волею власника - ТОВ «Торговий дім «Поларт-Трейд».

За правилами встановленими у статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Не приймавши участі в укладенні оспорюваного договору, позивач був позбавлений можливості самостійно дізнатися про його укладення та визначені у ньому умови. У свою чергу, відповідачі про наявність оспорюваного договору позивача не повідомляли. Більше того, звернувшись у 2011 році із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до ТзОВ "Поларт-інвест", як до власника предмета іпотеки, ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про існування оспорюваного договору не вказав, та долучив його до матеріалів справи лише 06.06.2013р. Дана обставина підтверджується ухвалою господарського суду Волинської області від 06.06.2013р. у справі №5004/1658/11.

З огляду на наведене судова колегія відхиляє доводи відповідачів про сплив строку позовної давності по вимогам про визнання недійсним договору №1 від 13.07.2009р. про внесення змін до договору іпотеки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позов ТзОВ "Поларт-інвест" слід задоволити та визнати недійсним Договір № 1 від 13.07.2009 року, укладений між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та Акціонерним товариством закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка", який зареєстрований в реєстрі за № 3504, про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. 16.07.2007 року , за реєстровим № 6487.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Поларт-Інвест» задоволити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2013 року у даній справі - скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Визнати недійсним Договір № 1 від 13.07.2009 року, укладений між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та Акціонерним товариством закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка", який зареєстрований в реєстрі за № 3504, про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. 16.07.2007 року , за реєстровим № 6487.

4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого виду "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" (58005, м. Чернівці, вул.. Ковальчука, 13, код ЄДРПОУ 00382303) на користь ТзОВ «Поларт-Інвест» (43001, м.Луцьк, вул.. Володимирська, 57-А, код ЄДРПОУ 35963631) - 573,50 грн. судового збору за позовом та 286,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ТзОВ «Поларт-Інвест» (43001, м.Луцьк, вул.. Володимирська, 57-А, код ЄДРПОУ 35963631) - 573,50 грн. судового збору за позовом та 286,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.