Рішення № 33480281, 10.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р.Справа №924/884/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь" ДМ, с. Цвітоха Славутський район

про стягнення 88 557,31 грн., з яких 73 155,72 грн. сума основного боргу, 13 387,49 грн. пеня, 2 014,10 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Врадій О.О. - за довіреністю № 130Д-139/2013 від 27.08.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 10.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 88 557,31 грн., з яких 73 155,72 грн. основного боргу, 13 387,49 грн. пені та 2 014,10 грн. 3% річних, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

В обгрунтування позову посилається на те, що відповідно до договору №А-ХМ-4/12 від 18.05.2012р. позивач зобов'язаний був надати послуги із перевезення вантажу транспортними засобами на території України, а відповідач - провести оплату вартості таких послуг.

Вказує, що позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджено актами приймання-передачі робіт (послуг), які підписані представниками сторін, скріплені печатками, а саме: від 16.07.2012р. на суму 4 121,17 грн., від 16.07.2012р. на суму 10 519,48 грн., від 16.07.2012р. на суму 6 526,33 грн., від 17.07.2012р. на суму 33 296,13 грн., від 17.07.2012р. на суму 4 196,55 грн., від 17.07.2012р. на суму 3 275,19 грн., від 17.07.2012р. на суму 423,15 грн., від 31.07.2012р. на суму 70 922,97 грн., від 01.08.2012р. на суму 2 232,75 грн.

Відповідач частково розрахувався із позивачем, проте по актах передачі-приймання від 31.07.2012р. та від 01.08.2012р. на суму 73 155,72 грн. заборгованість не сплатив. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 13 387,49 грн. та 3% річних в сумі 2 014,10 грн.

Представник позивача в засідання суду 10.09.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Представник відповідача в засіданні суду 10.09.2013р. не прибув витребуваного судом письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про розгляд справи був належним чином повідомлений згідно поштового повідомлення про вручення 22.07.2013р. ухвали відповідачу .

Із врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", м. Київ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою статистики №631518 серія АА.

18.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ МТС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь-ДМ" (замовник) укладено договір №А-ХМ-4/12 про надання послуг із перевезення вантажів, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надавати послуги з перевезення вантажів (зернові, олійні, культури та продукти їх переробки та інші вантажі за домовленістю сторін) транспортними засобами на території України на умовах, передбачених цим договором. (п.п.1.1 договору).

Згідно п.п.2.1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати технічно справні та обладнані відповідно до передбачених законодавством вимог транспортні засоби. Надавати транспортні засоби в строк та на умовах згідно із заявками замовника (додаток №1), погодженими виконавцем. Забезпечити збереження вантажу під час перевезень. Своєчасно проводити звірку обсягу наданих послуг та підписувати акти приймання-передачі наданих послуг, інші необхідні документи.

П.п.2.2 вказаного договору передбачено, що замовник зобов'язується не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до початку надання послуг надавати виконавцю заявку на перевезення згідно з формою, що міститься у Додатку №91. Надання заявки допускається по факсу та (або) електронною поштою (з наступним обміном оригіналами). Забезпечувати своєчасне завантаження та розвантаження транспортних засобів. Здійснювати повне завантаження транспортних засобів згідно з заявкою (Додаток №1). У випадку неповного завантаження оплату проводити як за повне завантаження. На кожну поїздку (завантаження) транспортних засобів, належним чином оформляти та надавати виконавцю два примірники товарно-транспортної накладної, інші необхідні супроводжувальні документи на перевезення вантажів. Утримувати під'їзні шляхи в пунктах завантаження і розвантаження у оправному стані, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух і вільне маневрування рухомого складу для здійснення перевезень: мати пристрої для освітлення робочих місць і під'їзних шляхів до них при роботі у вечірній і нічний час, а також необхідні для завантаження/розвантаження вантажів пристосування.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 зазначеного договору передбачено, що вартість послуг із перевезення наведена в Додатку №2 - тариф на послуги із перевезення. Замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги протягом 3 (трьох) робочих днів від дати підписання сторонами (представниками сторін) кожного акту приймання-передачі наданих послуг. Оплата здійснюється в безготівковій формі на підставі актів приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Вказаним договором сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з законодавством України. У разі порушення строків оплати наданих послуг, передбачених п.3.2. договору, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Виконавець несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачу вантажу відповідно до законодавства України. При цьому сторони погодилися, що замовник не вправі пред'являти виконавцю претензії щодо недостачі вантажу у місці його розвантаження, якщо ваги в місці відвантаження та розвантаження вантажу належним чином не сертифіковані та не опломбовані. (п.4.1, 4.2, 4.3 договору).

На виконання вказаного договору позивачем надані послуги із перевезення вантажів відповідача на загальну суму 135 513,72 грн., що підтверджено актами здачі-приймання-робіт №1066 від 16.07.2012р. на суму 4 121,17 грн., №1129 від 16.07.2012р. на суму 10 519,48 грн., №1128 від 16.07.2012р. на суму 6 526,33 грн., №1263 від 17.07.2012р. на суму 33 296,13 грн., №1264 від 17.07.2012р. на суму 4 196,55 грн., №1266 від 17.07.2012р. на суму 3 275,19 грн., №1308 від 17.07.2012р. на суму 423,15 грн., №1626 від 31.07.2012р. на суму 70 922,97 грн., №1670 від 01.08.2012р. на суму 2 232,75 грн. Вказані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) підписані представниками сторін, скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 62 358,00 грн. Натомість заборгованість по актах передачі-приймання №1626 від 31.07.2012р. на суму 70 922,97 грн. та №1670 від 01.08.2012р. на суму 2 232,75 грн., на загальну суму 73 155,72 грн. залишилась непогашеною.

Докази про оплату коштів в сумі 73 155,72 грн. відповідно до умов договору від 18.05.2012р. №А-ХМ-4/12 в матеріалах справи відсутні.

Оскільки борг в сумі 73 155,72 грн. відповідачем не сплачений, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 88 557,31 грн., з яких 73 155,72 грн. основного боргу, 13 387,49 грн. пені та 2 014,10 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.3 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність" передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України „Про транспорт", Про зовнішньоекономічну діяльність", „Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них; якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. (ч.1 ст.930 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано договір від 18.05.2012р. №А-ХМ-4/12, предметом якого сторони визначили надання послуг із перевезення вантажів, який за правовою природою є договором про надання послуг з елементами договору транспортного експедирування.

При цьому, відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок з позивачем за надані послуги, проте зобов'язань по оплаті не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 73 155,72 грн. (по актах передачі-приймання №1626 від 31.07.2012р., №1670 від 01.08.2012р.)

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість в сумі 73 155,72 грн. відповідає фактичним обставинам та підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тому є правомірною та підлягає стягненню із відповідача.

Натомість, доказів про погашення вказаної суми боргу відповідачем суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення також пеню в сумі 13 387,49 грн. та 2 014,10 грн. 3% річних за період прострочення оплати боргу актах передачі-приймання №1626 від 31.07.2012р. та №1670 від 01.08.2012р.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 13 387,49 грн. пені, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст.546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Згідно п.п.4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку суми пені вбачається, що при обрахуванні пені позивачем не застосовано вимоги ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження суми пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, суд вважає, що пеня, яка обрахована виходячи з розміру 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, є значно більшою, ніж встановлена законом, тому безпідставною.

Натомість, судом самостійно проведено перерахування пені за наступними розрахунками:

акт передачі приймання сума боргу період прострочення пеня №1626 від 31.07.2012р.70 922,97 грн.з 06.08.2012р. по 04.02.2013р. 5 322,09 грн. №1670 від 01.08.2012р. 2 232,75 грн. з 07.08.2012р. по 05.02.2013р. 167,55 грн.

Із врахуванням вищенаведеного, правомірною суд вважає пеню в сумі 5 489,64 грн., яка підлягає стягненню із відповідача. Відтак, у стягненні пені в сумі 7 897,85 грн. суд вважає за доцільне відмовити із вищевикладених підстав.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення також 3% річних в сумі 2 014,10 грн. згідно поданих розрахунків. Проте, при обрахуванні сум 3% річних по кожному акту передачі-приймання позивачем було помилково взято до уваги більшу кількість днів, за яке відбулось прострочення, а саме: період прострочення по акту №1626 від 31.07.2012р. становить 333 днів з 06.08.2012р. по 05.07.2013р., а по акту №1670 від 01.08.2012р. період прострочення становить 332 дні з 07.08.2012р. по 05.07.2013р.

Тому, правомірним суд вважає такі розрахунки:

- по акту передачі приймання №1626 від 31.07.2012р. за період прострочення з 06.08.2012р. по

05.07.2013р. із суми боргу 70 922,97 грн. сума 3% річних становить 1 938,81 грн.

- по акту приймання-передачі №1670 від 01.08.2012р. за період прострочення з 07.08.2012р. по 05.07.2013р. із суми боргу 2 232,75 грн. сума 3% річних становить 60,85 грн.

Загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню із відповідача, становить 1 999,66 грн., в решті 14,44 грн. 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню в сумі 73 155,72 грн. основного боргу, 5 489,64 грн. пені та 1 999,66 грн. 3% річних, всього в сумі 80 645,02 грн. В решті позовних вимог про стягнення із відповідача 7 897,85 грн. пені та 14,44 грн. 3% річних необхідно відмовити із підстав, викладених вище.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь" ДМ, с. Цвітоха Славутський район про стягнення 88 557,31 грн., з яких 73 155,72 грн. сума основного боргу, 13 387,49 грн. пеня, 2 014,10 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь" ДМ, с. Цвітоха Славутський район (код ЄДРПОУ 36334988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС", м. Київ, вул. Саксаганського, 1 (код ЄДРПОУ 37702357) 73 155,72 грн. (сімдесят три тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 72 коп.) основного боргу, 5 489,64 грн. (п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 64 коп.) пені, 1 999,66 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 66 коп.) 3% річних, 1612,90 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять гривень 90 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 7 897,85 грн. пені та 14,44 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 13.09.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1-до матеріалів справи

2 - відповідачу ТОВ „Русь" ДМ (с. Цвітоха, Славутський р-н, Хмельницька обл., 30014) - проста коресп.;