Рішення № 33480242, 10.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р.Справа № 924/918/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 1 299 580, 75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Слюсар М.О. за довіреністю

від відповідача - Семенов С.В. за довіреністю

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася через неналежне виконання договору № 06 / 10 - 1264 ТЕ - 34 від 14 жовтня 2010 року, а саме - несвоєчасну оплату поставленого газу. Розмір заборгованості - 1 299 580, 75 грн., до складу якої входять: 642 601, 64 грн. пеня, 143 574, 55 грн. 3 проценти річних 513 404, 56 грн. інфляційних.

Підставою стягнення пені, як вказує позивач є наявність відповідної умови договору про її застосування. Стягнення річних та інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві заперечують проти позовних вимог в частині стягнення пені. Зокрема зазначають, що вимоги в цій частині заявлені з порушенням строків позовної давності, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України (спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки - 1 рік). Так, позивач звернувся із позовом 20 липня 2013 року, проте, за договором, кінцева дата виникнення зобов'язання виникає у жовтні - грудні 2010 року. Також, повний розрахунок за газ проведено 30 червня 2011 року.

Поряд з цим представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру пені. Обгрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначає таке.

1. Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій судом береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи повний розрахунок за отриманий від позивача природний газ відповідач здійснив 30 червня 2011 року, шляхом укладення договору № 35/503 від 02.06.2011 року про організацію взаєморозрахунків між Головним управлінням Державного казначейства в Хмельницькій області, Головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації, КП „Міськтепловоденергія", ДК „Газ України", НАК „Нафтогаз України" та подальшим перерахуванням 30 червня 2011 року коштів отриманих від Головного фінансового управлінням Хмельницької облдержадміністрації безпосередньо позивачу.

Зі змісту п.4.1 договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 року вбачається, що кінцевою датою виконання зобов'язання по оплаті за поставлений природний газ було 20-те січня 2011 року.

Невиконання КП „Міськтепловоденергія" рішення суду в частині оплати 8 866 411, 85 гривень, після закінчення останнього строку на його виконання, сталось з об'єктивних причин, на які КП „Міськтепловоденергія" не могло вплинути, оскільки зазначена заборгованість утворилась через не відшкодування останньому різниці в тарифах з Державного бюджету, обов'язок по відшкодуванню якої, відповідно до законодавства, взяла на себе Держава.

Згідно статті 34 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2011 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМУ від 11 травня 2011 р. N 503, перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

Відповідно до зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України № 503 від 11 травня 2011 року КП „Міськтепловоденергія" отримало субвенції з Державного бюджету на відшкодування різниці в тарифах, якою була погашена заборгованість за спожитий природній газ, що утворилась на 1 січня 2011 року.

Відповідно до Постанови № 503 та укладеного договору, КП „Міськтепловоденергія" платіжним дорученням від 30.06.2011 року здійснено оплату заборгованості за природний газ в сумі 8 866 411, 85 грн.

Данні обставини вказують на факт повного виконання зобов'язання на час звернення позивача з даним позовом, а також на факт незначного затримання оплати коштів за поставлений природний газ з причин які не залежали від відповідача.

2. Відповідач просить врахувати, що позивач внаслідок заборгованості не зазнав збитків, а сам відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується наступним. Згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 1 серпня 2013 року обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає 40 690 916 грн. 88 копійок, що на 2 335 392 гривні 36 копійок більше ніж за відповідний період липня 2013 року.

До того ж відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахункам 631, 361, за сім місяців 2013 року підприємство зазнало збитків на 16 490 069 грн. 03 копійки, збитковість підприємства за попередні роки складає 13 280 710 гривень 25 копійок. Таким чином загальна збитковість станом на 1 серпня 2013 року складає 29 770 779 гривень 28 копійок. Заборгованість підприємства перед іншими кредиторами станом на 1 серпня 2013 року складає 36 548 152 гривні 63 копійки. Заборгованість по сплаті податків, зборів та заробітної плати 5 812 726 гривень 98 копійок.

3. Відповідач також, звертає увагу на той факт, що від прийняття рішення про стягнення надміру великого розміру штрафних санкцій будуть порушені інтереси третіх осіб, зокрема споживачів КП „Міськтепловоденергія", що обґрунтовується наступним.

Відповідач є особливим споживачем природного газу, оскільки він є єдиною теплопостачальною та водопостачальною організацією в місті Кам'янець-Подільському, а відтак його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для міста. У складі споживачів теплової енергії основну частку складає населення, а також бюджетні організації (навчальні заклади, державні установи, інше). Як наголошувалось вище, основною причиною несвоєчасного розрахунку - є невідшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органом місцевого самоврядування. Крім того, нараховані санкції є значними в порівнянні із завданими позивачу збитками. Стягнення з відповідача пені в повному обсязі матиме наслідком можливих перебоїв в теплопостачанні, централізованому водопостачанні та водовідведенні на території міста Кам'янця-Подільського.

4. Окремо відповідач звертає увагу на необхідності застосування положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Протоколу І Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном.

У контексті даної справи встановлення обов'язку сплати штрафних санкцій розглядається як позбавлення власності. Відповідно, воно повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Одним з принципів міжнародного права, який застосовується при перевірці відповідності стягнення коштів, зборів інших платежів вимогам ст. 1 Протоколу № 1, є принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання „Справедливого балансу „ між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання.

„Справедливий баланс" не може вважатися дотриманим у даній справі, якщо розмір стягнення пені залишиться незмінним враховуючи повний розрахунок відповідача перед позивачем, відсутність збитків позивача заподіяних несвоєчасним виконанням свого зобов'язання. Так само не може вважатися дотриманим „Справедливий баланс" у випадку відсутності у боржника механізмів забезпечення своєчасності погашення різниці в тарифах з боку Держави з метою своєчасного відшкодування позивачу коштів за поставлений природний газ.

Проти вимог щодо стягнення річних та інфляційних відповідач не заперечував.

З наданих матеріалів вбачається.

14 жовтня 2010 року між сторонами укладено договір № 06 / 10 - 1264 ТЕ - 34 згідно якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 11700, 0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: жовтень - 2170 тис. куб. м., листопад - 4080 тис. куб. м., грудень - 5450 тис. куб. м. Разом 11700 тис. куб. м.

Ціна за 1000 куб. м. газу становить 840, 196 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу , крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; - ПДВ - 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234 грн., крім того, ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб. м. газу - 1091 грн., крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309, 20 грн. (п. 3.1.).

Загальна вартість договору на дату його укладення, відповідно до п. 3.1. становить 15317640 грн.

За розділом 4 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки;

- остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів прийому - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- за наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу.

За п. 6.1.1. покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

У разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору (строки оплати), покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3.1).

Пункт 9.3. обумовлює, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з початку опалювального періоду і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2010 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

14 жовтня 2010 року сторони погодили також додаток № 1 до договору в якому встановили додаткові умови поставки газу, права та обов'язки, порядок прийому - передачі газу.

Про поставку газу позивачем та прийом його відповідачем на суму 16 233 324, 60 грн. свідчать додані до справи акти прийому - передачі за жовтень - грудень 2010 року, а саме: акт від 31 жовтня 2010 року на суму 4 597 092, 16 грн., акт від 30 листопада 2010 року на суму 3 986 448, 54 грн. та акт від 31 грудня 2010 року на суму 7 649 783, 90 грн.

Акти підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Також до справи подано: копію рішення Кам'янець - Подільської міської ради № 4 про визнання відповідача виконавцем послуг з централізованого водо та теплопостачання; розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення що надана населенню КП „Міськтепловоденергія"; оборотно - сальдові відомості „Міськтепловоденергія".

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

З доданих матеріалів вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли відносини з приводу постачання природного газу на основі договору від 14 жовтня 2010 року № 06/10-1264 ТЕ - 34. Так, позивач, в період з жовтня по грудень 2010 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 16 233 324, 60 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу. Відповідно до договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів прийому - передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки, тобто: за поставку у жовтні 2010 року - до 20 листопада 2010 року, за поставку в листопаді 2010 року - до 20 грудня 2010 року, за поставку у грудні 2010 року - до 20 січня 2011 року.

Таким чином, до 20.11.10р. відповідач мав сплатити 4 597 092, 16 грн., до 20.12.10р. - 3 986 448, 54 грн., до 20.01.11р. - 7 649 783, 90 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи (розрахунок) оплата здійснена з порушення даних термінів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відсутність доказів проведення оплати поставленого газу в наведені строки свідчить про наявність заборгованості, яка існувала у періоди з моменту прострочення до повного погашення - 30.06.11р. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком.

Отже, наявність заборгованості відповідача за поставлений газ за період з 20 листопада 2010 року (за жовтень 2010 року), 20 грудня 2010 року (за жовтень - листопад 2010 року), 20 січня 2011 року (за жовтень - грудень 2010 року) по 30.06.11 року підтверджується матеріалами справи.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені за порушення строків розрахунків сторони передбачили п. 7.3.1.. договору, що свідчить про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення пені.

Умовами п. 9.3. договору сторони визначили, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, що суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України. Проте, як вбачається з поданого розрахунку п. 9.3. договору не був застосований позивачем. Зазначений розрахунок здійснено у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, доводи відповідача щодо порушення позивачем строків позовної давності щодо стягнення пені, до уваги не приймаються. Так, ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України обумовлює, що позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність) застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 ЦК України обумовлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

В силу пункту 9.3. договору сторони встановили, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Таким чином, враховуючи договірне збільшення строку позовної давності щодо нарахування пені (що не суперечить законодавству), а також строки існування заборгованості (період з 21 листопада 2010 року, що є датою прострочення першого платежу, по момент повного погашення) та момент звернення з позовом - 22 липня 2013 року), вимоги про стягнення пені заявлені в межах строків позовної давності (до 21 листопада 2013 року).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи документальне підтвердження існування у відповідача заборгованості за поставлений газ та з огляду на ст. 625 ЦК України, вимоги позивача, в частині стягнення річних та інфляційних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлена до стягнення сума річних 143 574, 55 грн., враховуючи періоди та суми основного боргу за ці періоди, фактично є меншою від максимально можливого розміру нарахування, а тому судом приймається як належна до стягнення.

Сума інфляційних також підтверджується розрахунком.

При вирішенні поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст. 233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність основного боргу відповідача на дату звернення позивача з позовом, зважаючи в тому числі на заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірно значним,. При цьому судом також враховується те, що основна заборгованість відповідачем погашена повністю з незначною затримкою в оплаті, а також доводи відповідача щодо об'єктивних обставин за яких він не мав можливості вчасного проведення розрахунків. Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути її в сумі 321 300, 82 грн. Така ж правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у постанові від 14.08.2012р. по справі № 15/5025/229/12 та у постанові від 11.02.2013 по справі № 11/5025/581/12. Відповідно, у задоволенні позову в частині стягнення пені у решті суми необхідно відмовити.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений поданими доказами та підлягає задоволенню частково. При цьому, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення пені. Така ж правова позиція викладена у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства „Міськтепловоденергія" (Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський", вул. Тімірязєва, 123, рахунок 26001060394709 в ХФ КПВ „Приватбанк", МФО 315405, код 36588183) на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26002007367001, в Київській ФПАТКБ „Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, код 31301827) 321 300, 82 грн. пені, 513 404, 56 грн. інфляційних, 143 574, 55 грн. річних, та 25 992 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст складено 11 вересня 2013 року.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу