Рішення № 33480051, 12.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2013 року Справа № 913/1804/13

Провадження №15/913/1804/13

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства, "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області

до відповідача Комунального підприємства "Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 300 208 грн. 96 коп.

Суддя Марченко Ю.І.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Агафанов П.О., довіреність № 651 від 15.02.2013;

від відповідача - Мальцева О.М., довіреність № 8 від 02.01.2013.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач, Комунальне теплопостачаюче підприємство "Алчевськтеплокомуненерго", звернувся до суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання", про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого теплопостачання № 102/1 від 01.01.2010 у сумі 126 748 грн. 05 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 120 552 грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 52 908 грн. 33 коп.

Ухвалою суду від 03.07.2013 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2013 о 10 год. 20 хв.

На підставі ст. 77 ГПК України у судових засіданнях були оголошені перерви: з 22.07.2013 до 29.07.2013 та з 29.07.2013 до 12.08.2013 - з метою надання сторонам можливості подати додаткові документальні докази.

09.08.2013 у зв'язку з основною щорічною відпусткою судді Смоли С.В. відповідно до приписів ст.21 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду був здійснений повторний розподіл цієї справи, за результатами якої її для подальшого розгляду передано судді господарського суду Луганської області Марченко Ю.І.

Перебіг строку вирішення спору починається спочатку. Аналогічну правову позицію викладено у абз. 4 п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

29.07.2013 позивач, через канцелярію суду, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 26.07.2013 за вих. № 812, згідно якій, посилаючись на чинне законодавство, провів перерахування 3% річних та інфляційних нарахувань від основного боргу та відмовляється від них, а отже просив суд припинити провадження в цій частині позовних вимог, а саме: інфляційних нарахувань в сумі 120552 грн. 58 коп. та 3% річних у сумі 52908грн. 33 коп.; що ж до основного боргу, то до стягнення, на його думку, підлягає сума 124755 грн. 00 коп., суд не прийняв дану заяву до уваги, натомість надав йому можливість визначитись з позовними вимогами.

У судовому засіданні, 12.08.2013, від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог № 868 від 08.08.2013, згідно якої, позивач зазначив про те, що відповідачем були проведені сплати на погашення основного боргу за спірним договором № 102/1 від 01.01.2010, у вигляді заліків взаємних вимог на загальну суму 1905 грн. 31 коп., у зв'язку з чим, просить зменшити суму заборгованості до 122 849 грн. 69 коп., інфляційні нарахування у розмірі 31 494 грн. 96 коп., 3% річних - 35 861 грн. 59 коп.

Заява позивача № 868 від 08.08.2013 про зменшення позовних вимог задоволена судом та долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні, 12.09.2013, позивач звернувся із заявою № 995 від 11.09.2013 про зменшення позовних вимог. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2013 відповідач сплатив у вигляді заліків взаємних вимог 2 506 грн. 42 коп. згідно договору № 102/1 від 01.01.2010. Таким чином, сума основного боргу станом на 11.09.2013 складає 120 343 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Таким чином, новою ціною позову є 187 699 грн. 97 коп.

Позовними вимогами слід вважати: сума заборгованості 120 343 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 35 861 грн. 59 коп., інфляційні витрати сумі 31 494 грн. 96 коп.

У судовому засіданні позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 995 від 11.09.2013, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Комунальне підприємство "Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання", у судовому засіданні, усно пояснив, що позов визнав частково в частині основного боргу, а щодо нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних заперечує, про що зафіксовано у протоколі судового засідання від 12.09.2013 (а.с. 96).

Крім того, у відзиві на позовну заяву від 19.07.2013 № 2040 (а.с. 73-75), відповідач зазначив, що у 2012 році сторони уклали графік розстрочки заборгованості. Укладений графік розстрочки передбачався з фінансових можливостей відповідача, але через тяжке фінансове становище, відповідач був змушений проводити дії на виконання договірних зобов'язань, але позивачем в послідуючому був відхилений.

Також, відповідач, просить розстрочити суму основного боргу в сумі 120 343 грн. 42 коп. з жовтня 2013р. по жовтень 2014р., у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, оскільки у підприємства існує кредиторська заборгованість у сумі 12996200 грн. 00 коп., а станом на 01.09.2013 заборгованість населення за комунальні послуги складає 18722600 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою № 238 від 11.09.213.(а.с. 94).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 102/1 від 01.01.2010 про надання послуг з централізованого теплопостачання з додатками (а.с. 12-15).

Згідно до пп. 1.1., позивач (виконавець) зобов'язується надавати відповідачу (споживач) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач (відповідач у справі) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради № 934 від 13.10.2009., та складають 556 грн. 09 коп. за 1 Гкал - ІІІ група.

Згідно з пп. 1.3. договору усі розрахунки виконуються на підставі платіжних документів, що виписує виконавець (позивач) споживачеві (відповідачу) щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 25 числа поточного місяця.

Розрахунковим періодом є календарний місяць згідно пп. 3.1. даного договору. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за зазначеним договором, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з січня 2010р. по квітень 2013р. (т.1 а.с. 131-250; т. 2 а.с. 1-115).

Відповідач оплату спожитої теплової енергії в гарячій воді за договором № 102/1 від 01.01.2010 за період з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2013 року здійснював частково, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість. Станом на 01.09. 2013, згідно довідки № 994 від 11.09.2013, заборгованість відповідача складає 120 343 грн. 42 коп.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін.)

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних у розмірі 35 861 грн. 59 коп. та інфляційних витрат у сумі 31 494 грн. 96 коп. за період з січня 2009 року по січень 2013 року, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов повністю в цій частині.

Відносно заяви відповідача б/н від 12.09.2013 про розстрочення виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 120 343 грн. 42 коп. на період з жовтня 2013 по жовтень 2014 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що у відповідача склалося тяжке фінансове становище, а саме, станом на 01.09.2013 заборгованість населення за комунальні послуги складає 18722600 грн. 00 коп. та кредиторська заборгованість у сумі 12996200 грн. 00 коп., а представник позивача у судовому засіданні не заперечує проти розстрочки суми основного боргу, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області в частині стягнення заборгованості в розмірі 120 343 грн. 42 коп. з жовтня 2013р. по жовтень 2014р.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу слід повернути судовий збір в сумі 2 250,18 грн. відповідною ухвалою суду.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" до Комунального підприємства "Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання", 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, 53А, ідентифікаційний код 05402051, на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, 126, ідентифікаційний код 02132266, заборгованість у сумі 120 343 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 35 861 грн. 59 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 31 494 грн. 96 коп., судовий збір у сумі 3 754 грн. 00 коп.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області в частині стягнення основного боргу в сумі 120 343 грн. 42 коп. за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р.

4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.09.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2013 р.

Суддя Ю.І. Марченко