Рішення № 33479571, 12.09.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Справа №607/4599/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.,

при секретарі с/з Жара М.Т.,

за участю осіб, які беруть участь у справі:

позивача ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки недійсним. В обґрунтування позову посилається на те, що 26 лютого 2008 року був укладений кредитний договір № МГ-Е00/019/2008, між 3AT "ОТП Банк", та ОСОБА_5, згідно якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_5 кредит в сумі 23500,00 доларів США. Однак зобов'язання за вказаним договором Позичальник не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. 20 липня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк"(що є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "ОТП Банк") та TOB "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги. Внаслідок чого з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № МГ-Е00/019/2008 звернулось вже TOB "ОТП Факторинг Україна". В поданій позовній заяві TOB "ОТП Факторинг України" зазначає, що зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено Договором Поруки № SR-E00/019/2008 від 26.02.2008р. укладеним з поручителем - ОСОБА_2. Дані факти підтверджується рішенням Підволочиського районного суду від 13.02.2013 р., яким частково задоволені позовні вимоги TOB "ОТП Факторинг України". Однак про даний договір поруки № SR-E00/019/2008 від 26.02.2008 р. до моменту подання TOB "ОТП Факторинг України" даної позовної заяви про стягнення заборгованості йому не було нічого відомо, оскільки даний договір поруки він не підписував, про його наявність він нічого не знав. Отже, даний договорі поруки № SR-E00/019/2008 від 26.02.2008 р. був укладений від його імені, без його відома, та його бажання, шляхом підроблення його підпису. Згоди на його укладання він не давав, його не підписував, та на ньому стоїть не відомий йому підпис. У зв'язку з цим, просить визнати договір поруки № SR-E00/019/2008 від 26.02.2008 р. недійсним.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду усних поясненнях.

Представник відповідача та третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та вважає, що договір поруки підписаний позивачем, оскільки також ним був підписаний додатковий договір №1 до договору поруки, який не був взяти до уваги експертом, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

26 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк», (згідно Статуту ПАТ «ОПТ Банк» від 18 червня 2009 р. № 273) був укладений Кредитний договір № МL-Е00/019/2008, згідно якого ОСОБА_5, отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 23 500,00 доларів США, терміном до 24 лютого 2023 року з використанням плаваючої процентної ставки, фіксований відсоток якої становить 5,99 річних та сплатою пені за порушення прийнятих на себе зобов'язань у розмірі 1%.

Додатковим договором № 1 від 25 березня 2010 року внесено зміни та доповнення до кредитного договору, зокрема: на період з 25 березня 2010 року до 24 серпня 2010 року з розрахунку процентів за користування кредитом визначена фіксована процентна ставка розмірі 10,89 %; з 25 серпня 2010 року до 24 лютого 2011 року - у розмірі 13,90 %; на період з лютого до повного виконання боргових зобов'язань - плаваюча процентна ставка визначені розмірі 6,40 %.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Кредитним договором № МL Е00/019/2008 від 26 лютого 2008 року ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір поруки № SR-Е00/019/2008, згідно якого поручителем є ОСОБА_2. 25 березня 2010 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до договору поруки № SR-Е00/019/2008 від 26.02.2008 р.

Відповідно до висновку експерта №2485/13-22 від 26.07.2013 р., складеного судовим експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_2 у договорі поруки № SR-Е00/019/2008 від 26.02.2008 р., укладеного між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, тому суд вважає, що спірний договір поруки був підписаний не ОСОБА_2, а іншою особою, а тому слід визнати недійсним договір поруки №SR-E00/019/2008 від 26 лютого 2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в суд.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки недійсним, - задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №SR-E00/019/2008 від 26 лютого 2008 року, укладений між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ідентифікаційний код 21685166, в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко