Ухвала суду № 33478474, 10.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 304/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

представника позивача Муріна О.С.,

представника відповідача Ліуша Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Перечинський лісохімічний комбінат» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Перечинський лісохімічний комбінат» (далі - ВАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі - МДПІ) від 17 лютого 2010 року № 5723-2/00274105/2195/10/23-2, яким товариству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 130104,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі № 2а-898/10/0770 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач МДПІ просить зазначене судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що МДПІ було проведено перевірку ВАТ (акт перевірки № 20/23-2/00274105 від 13.02.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Перечинський ЛХК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2009р.»). За результатами перевірки прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ на 130104,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту за липень 2009 року ВАТ включено суму ПДВ в розмірі 130104,00 грн. згідно з податковими накладними на придбання вугілля деревного від ПП «Тавіс».

За результатами проведених позапланових перевірок по ланцюгу постачання не встановлено сплату відповідних сум ПДВ до бюджету, а отже контролюючим органом було правомірно зменшено бюджетне відшкодування ПДВ ВАТ за серпень 2009 р. суму 130104,00 грн. та винесено оспорювань податкове повідомлення - рішення №5723-2/00274105/2195/10/23-2 від 17.02.2010 року.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість поданої апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ВАТ сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованим платником ПДВ. Угоди між позивачем та ПП «Тавіс» не були визнані недійсними. Товарність господарських операцій контролюючим органом не оспорюється. Сплата позивачем ПДВ під сумнів не ставиться.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів в Законі № 168, таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум ПДВ до бюджету, не передбачено. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму ПДВ продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого і покладено законодавчий обов'язок, що безпосередньо витікає з визначення терміну «платник податку», наведеному в п. 1.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість (далі - Закон №168).

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, оспорювань податкове повідомлення-рішення МДПІ від 17.02.2010 року № 5723-2/00274105/2195/10/23-2, яким товариству було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 130104,00 грн., мотивовано тим, що у ході проведених зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не встановлено фактичну сплату до бюджету вказаної суми ПДВ відповідними суб'єктами господарювання.

При цьому апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що Закон № 168 не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, оскільки порушення вимог закону контрагентами позивача повинно тягнути негативні наслідки саме для таких суб'єктів господарювання.

У справі Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відтак апеляційний суд приходить до переконання, що висновок відповідача про правомірність зменшення бюджетного відшкодування ПДВ ВАТ за серпень 2009 р. суму 130104,00 грн. шляхом винесення оспорюваного податкового повідомлення - рішення №5723-2/00274105/2195/10/23-2 від 17.02.2010 року є протиправними, а отже відповідні позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі № 2а-898/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 11 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба