ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2013 року Справа № 25507/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,
представника позивача Монастирського О.Я.,
представника відповідача Чубак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» до державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області (далі - ДПІ)
від 21.09.2010 року № 00004072300/0, від 09.11.2010 року № 00004072300/1, від 04.02.2011 року № 00004072300/2, якими товариству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 2092184,00 грн., з яких основний платіж 1394789,00 грн., штрафні санкції 697395,00 грн.;
від 24.03.2011 року № 0000082321, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2050850,00 грн., з яких основний платіж 1640680,00 грн., штрафні санкції 410170,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі № 2а-4018/11/1370 позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ТОВ. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 10.02.2009 року ТОВ з ПП «МОК-Спарта» укладено договір на виконання підрядних робіт по вул. Дружби 193, с. Шегині Мостиського району Львівської області. На виконання умов договору сторонами були виписані податкові накладні та складені акти виконаних підрядних робіт, у яких наведено обсяги наданих послуг (проведених робіт), № 03041 без дати на 725220 грн., № 05041 від 05.04.2009 року на 224937,60 грн., № 06042 від 06.04.2009 рок на 143760 грн., № 10041 від 10.04.2009 року на 2629704 грн., № 11041 від 11.04.2009 року на 1079550 грн., № 14041 від 14.04.2009 року на 1863294,00 грн., № 15041 від 15.04.2009 року на 1056476,40 грн.
Виконання усієї низки робіт по ремонту приміщень і благоустрою території, викорчовуванні дерев та інше фізично не могли бути проведені у такі стислі терміни і фактично не здійснювалися, з огляду на сукупність інформації стосовно виконавця робіт та його виробничих потужностей.
Згідно з інформацією з баз даних ДПА України ПП «МОК Спарта» у період укладення договору підряду з позивачем було відсутнє за місцем знаходження.
На запити ДПІ з Ленінської МДПІ м. Луганська отримано акти від 06.08.2010 року за № 1395/23-7-202/35773887, від 06.08.2010 року за № 1397/23-7-202/35773887 про неможливість проведення перевірки ПП «МОК-Спарта» у зв'язку із встановленням його місця знаходження.
З метою встановлення місця знаходження ПП «МОК-Спарта» та його посадових осіб до ДПА в Луганській області було надіслано запит від 20.04.2010 року № 16850/23-218 щодо наявності транспортних засобів у власності ПП «МОК-Спарта» та його посадових осіб, які могли використовуватися у фінансово-господарській діяльності платника податків. Згідно з наданою відповіддю від 20.04.2010 року 6868/7/23-508 транспортні засоби у власності ПП «МОК-Спарта» відсутні.
Відповідно до аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, та звітності, наданої ПП «МОК-Спарта» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, кількість працівників підприємства становить 4 особи, відсутні власні або орендовані складські (виробничі) приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності.
Станом на 23.04.2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було вжито всі необхідні заходи щодо встановлення документів фінансово-господарської діяльності, в зв'язку із чим у неї не було підстав для підтвердження як задекларованого підприємством податкового кредиту, так і податкового зобов'язання, про що складено акт невиїзної документальної перевірки ПП «МОК-Спарта» від 23.04.2010 року № 300/23-35937533.
Судом було взято до уваги можливість залучення до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), однак доказів залучення таких не представлено ні до перевірки, ні у судовому засіданні суду першої інстанції.
Крім цього, за результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ за період, що підлягав перевірці, встановлено наявність у ПП «МОК-Спарта» контрагентів, які мають ознаки фіктивності, що свідчить про неможливість залучення їх до виконання згаданих робіт:
ТОВ «Спецпоставка» знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська, стан платника - відсутність відомостей про платника в сумі ПДВ 1823976,34 грн.
ТОВ «Термінал-А» знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська, стан платника - відсутність за місцем знаходження платника в сумі в сумі ПДВ 1965588,20 грн.
ТОВ «Старвикус» знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, стан платника - рішенням господарського суду № 2а-24968/09/1270 від 14.10.2009 року скасована державна реєстрація підприємства, ліквідаційна процедура, сума ПДВ 86871,05 грн.
Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що перерахування коштів на рахунок ПП «МОК-Спарта» не відбулося, про що свідчила кредиторська заборгованість. У листопаді 2010 року підприємство закрило заборгованість векселями, отриманими від у ТОВ «Європа-Транс» на суму 7722942 грн. Векселі до перевірки представлені не були, а були подані вже в ході судового засідання і такі були взяті до уваги судом. Відсутність векселів під час перевірки ставить під сумнів їх достовірність.
Таким чином, на думку апелянта, підрядні роботи ПП «МОК-Спарта» фактично не проводились, оскільки воно відсутнє за юридичною адресою, не має власних або орендованих виробничих потужностей і достатньої кількості персоналу для проведення за неповні 2 місяці (згідно поданих до перевірки документів) капітального ремонту готельно-майнового комплексу позивача та проведення ряду інших підрядних робіт, які відображені в актах виконаних робіт.
Додатково апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що об'єкт, на якому згідно з договором та актами виконаних робіт проводилися роботи по звалюванню дерев (100 шт.), корчуванні чагарників, згрібанні густих чагарників, навантаженні кущів та гілок знаходиться по вул. Дружби, 193 у с. Шегині Мостиського району Львівської області у безпосередній близькості до державного кордону України. Оскільки на даній території ніколи не було багаторічних насаджень, то вказана послуга носить фіктивний характер, а відомості, відображені у актах виконаних робіт, є недостовірними.
На запит ДПІ отримано лист № 7292/8/23 від 03.09.2010 року Шегинівської сільської ради Львівської області про те, що протягом 2009-2010 року не приймалися рішення щодо надання дозволів на вирубку дерев та інших багаторічних насаджень. Судом помилково було взято до уваги те, що роботи по видаленню зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, здійснюється лише за рішенням власника такої ділянки, а тому відповідного дозволу з сільської ради не потрібно, оскільки в актах виконаних робіт не вказано які саме дерева були видалені і на якій ділянці вони знаходились, а позивачем не було надано відповідних доказів.
Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги висновок № 3379 від 17.02.2011 року будівельно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в період лютого-квітня 2009 року ПП «МОК-Спарта» для ТОВ, яким встановлено, що враховуючи значення мінімальної тривалості ефективної експлуатації елементів будівель і об'єктів, а також результати проведеного огляду, більшість робіт із наданих актів протягом лютого-квітня не проводились, оскільки оглянуті елементи мають набагато більший знос, ніж при експлуатації протягом двох років.
Відтак, за результатами проведених операцій з ПП «МОК-Спарта» позивачем безпідставно збільшено вартість основних засобів на вартість виконаних робіт ПП «МОК-Спарта», а саме: вартість готелю - 2834346 грн., вартість «Маркету» - 226307 грн., вартість побутової будівлі - 178717 грн., вартість землі - 4097000 грн.,
Після проведення операцій з ПП «МОК-Спарта», незаконно включивши суми витрат у валові, незаконно сформувавши собі податковий кредит та збільшивши балансову вартість основних засобів, позивач реалізував дані основні засоби в рахунок погашення кредиту (де за кредитним договором виступав поручителем).
Відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16.04.2009 року (п. 3 договору) вартість предмету іпотеки станом на 16.04.2009 року, згідно незалежної експертної оцінки, здійсненої 14.04.2009 року ПП «Експерт-А», складає - 8584491 грн. в т.ч. ПДВ, вартість нежитлової будівлі літерою «А-5» становить - 3401212 грн. в т.ч. ПДВ, нежитлових будівель, літерою «Б-1», «В-1» становить - 364465 грн., в т.ч. ПДВ, нежитлової будівлі літерою «Г-2» становить - 78814 грн., в т.ч. ПДВ, експертно-грошова оцінка земельної ділянки - 4740000 грн., в т.ч. ПДВ.
Реалізувавши вказані об'єкти за ціною вищою від їх балансової вартості, позивач не включив суми перевищення у валові доходи, чим порушив п. 4.1 ст. 4., п.8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та занизив суму валових доходів в рядку 04.6, за II квартал 2009 року на суму 6435785 грн.
Окрім того, позивач порушив пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і незаконно завищив суму валових витрат в ряд. 04.13 за II квартал 2009 року, які не підтверджені відповідними документами, а також пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено ПДВ за квітень 2009 року та зменшено від'ємне значення рядка 26 декларації по ПДВ в сумі 20625,0 грн.
Господарська операція по взаємовідносинах ТОВ з ПП «МОК-Спарта» не підтверджена первинними документами та не може вважатися законною, а тому і не породжує наслідків збільшення суми валових витрат підприємства та формування податкового кредиту, оскільки здійснена лише для мінімізації податкових зобов'язань.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість поданої апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, який підлягав перевірці, були надані відповідні податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.
Сама по собі несплата податку продавцем товарів (робіт, послуг), при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (в даному випадку підприємства) та суму бюджетного відшкодування.
Тому видані позивачу належно оформлені податкові накладні підрядником, який на час укладення договору та на час розгляду справи знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником ПДВ, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не дають підстав податковому органу для висновку про завищення сум податкового кредиту.
Щодо обставин безтоварності господарських операцій, то у матеріалах справи наявні надані позивачем господарський договір, акти виконаних робіт, податкові накладні, акти передачі простих векселів, які в своїй сукупності вказують на обставини товарності господарських операцій та свідчать про належне виконання господарських зобов'язань між позивачем та ПП «МОК-Спарта», які мають пряме відношення до здійснення позивачем власної господарської діяльності.
Право на виконання будівельно-ремонтних робіт ПП «МОК-Спарта» підтверджується Ліцензією серії АВ № 407309.
Виконання самих робіт підтверджується складеними відповідно до будівельних норм кошторисами, актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).
Позивачем проведено розрахунок за виконані ремонтно-будівельні та опоряджувальні роботи шляхом передачі простих векселів на пред'явника на суму заборгованості за договором підряду, що підтверджується Актом прийому-передачі векселів від 02.11.2010 року.
Висновок № 3379 будівельно-технічного дослідження від 17.02.2011 року не має категоричного характеру про фактичне виконання чи невиконання робіт ПП «МОК-Спарта» і не спростовує дані первинних документів, поданих позивачем.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
відсутність первинних документів обліку.
На переконання апеляційного суду, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (надання послуг за договором підряду), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ від 21.09.2010 року № 00004072300/0, від 09.11.2010 року № 00004072300/1, від 04.02.2011 року № 00004072300/2, якими ТОВ було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 2092184,00 грн., а також від 24.03.2011 року № 0000082321, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2050850,00 грн., мотивовані тим, що договір від 10.02.2009 року між ТОВ та ПП «МОК-Спарта» на виконання підрядних робіт по вул. Дружби 193, с. Шегині Мостиського району Львівської області не носив реального характеру, а відповідні роботи, оформлені податковими накладними та актами виконаних підрядних робіт по ремонту приміщень і благоустрою території, викорчовуванні дерев та інше, фізично не могли бути проведені у такі стислі терміни і фактично не здійснювалися.
На переконання апеляційного суду, наведені апелянтом факти, встановлені на підставі аналізу баз даних ДПА України щодо ПП «МОК-Спарта», а також аналізу відповідей податкових органів на запити відповідача щодо неможливості проведення перевірки ПП «МОК-Спарта» у зв'язку із встановленням його місця знаходження, відсутністю у вказаного підприємства у власності транспортних засобів, власних або орендованих складських (виробничих) приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності, викликають обґрунтовані сумніви у можливості реального проведення ПП «МОК-Спарта» робіт на виконання договору від 10.02.2009 року з позивачем.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні у ході розгляду справи у суді першої інстанції, ні у ході апеляційного розгляду не було надано або здобуто доказів у підтвердження залучення до виконання вказаних робіт інших осіб (субпідрядників). Крім цього, у результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ за період, що підлягав перевірці, контролюючим органом було встановлено, що контрагенти ПП «МОК-Спарта» ТОВ «Спецпоставка», ТОВ «Термінал-А», ТОВ «Старвикус» не могли бути залученні виконання згаданих робіт оскільки мають ознаки фіктивності і докази здійснення ними реальної господарської діяльності відсутні.
Додатково судом апеляційної інстанції враховується те, що позивачем не було здійснено перерахування коштів у сумі 7 722 942 грн. на рахунок ПП «МОК-Спарта» за наслідками здійснення робіт на виконання договору від 10.02.2009 року, що оформлені відповідними актами виконаних робіт, що додатково викликає сумніви у їх реальному проведенні вказаним підприємством.
Окрім того, відповідно до висновку № 3379 від 17.02.2011 року будівельно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в період лютого-квітня 2009 року ПП «МОК-Спарта» для ТОВ, враховуючи значення мінімальної тривалості ефективної експлуатації елементів будівель і об'єктів, а також результати проведеного огляду, більшість робіт із наданих актів протягом лютого-квітня не проводились, оскільки оглянуті елементи мають набагато більший знос, ніж при експлуатації протягом двох років.
Відтак, на переконання апеляційного суду, наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що підрядні роботи ПП «МОК-Спарта» фактично не проводились і оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ правомірно були прийняті з урахуванням приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 4.1 ст. 4., пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже безпідставно визнанні протиправними та скасовані судом першої інстанції.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області задовольнити.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі № 2а-4018/11/1370 та прийняти нову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 11 вересня 2013 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
В.В.Клюба
Судове рішення № 33478041, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4018/11/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: