Ухвала суду № 33478022, 06.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Справа № 9104/17397/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Гудима Л.Я.,

суддів - Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рівненська друкарня» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівне до Відкритого акціонерного товариства «Рівненська друкарня» про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року Державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Рівненська друкарня» про стягнення податкової заборгованості, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87 грн. - податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що станом на 25.05.2010 року за ВАТ «Рівненська друкарня» рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34 грн. податку на прибуток підприємств та 44452,87 грн. податку на додану вартість. Заборгованість виникла у зв»язку з відмовою відповідача у самостійному погашенні сум податкових зобов»язань, а тому податковий борг слід стягнути з відповідача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Рівненська друкарня» до Державного бюджету України заборгованість у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34 грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87 грн. - податок на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що заборгованість з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість у відповідача виникла на підставі податкових повідомленнь-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне від 12.01.2010 року №0000012342/0 та №0000022342/0 відповідно, які прийняті на підставі акта від 22.12.2009 року №1696/23-100/02468463, складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також у зв»язку з нарахуванням пені в сумі 65614 грн. та у звязку із несплатою узгоджених сум податкових зобов»язань на підставі самостійно складених та поданих до ДПІ у м. Рівне податкових декларацій: №9002143702 від 15.12.2009 року на суму 37522,00 грн.; №9002637107 від 19.01.2010 року на суму 40662,00 грн.; №9000278542 від 18.02.2010 року на суму 9699,00 грн.; №9000638140 від 18.03.2010 року на суму 28977,00 грн.; №9001137294 від 19.04.2010 року на суму 13197,00 грн.

Оскільки відповідач не оскаржував податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, то сума податкової заборгованості перед бюджетом є узгодженою і підлягає сплаті.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ «Рівненська друкарня» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, зокрема вказує на те, що Рівненським окружним адміністративним судом 16.09.2010 року відкрито провадження у справі за позовом ВАТ «Рівненська друкарня» до ДПІ у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне від 12.01.2010 року №0000012342/0 та №0000022342/0 і на час прийняття судом постанови від 22.11.2010 року справа про скасування податкових повідомлень-рішень була ще нерозглянутою, а відтак у суду не було законних підстав виносити оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Рівненська друкарня» зареєстроване як юридична особа у виконавчому комітеті Рівненської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 19.03.1996 року ( а.с. 44).

Станом на 25.05.2010 року згідно з даними позивача за ВАТ «Рівненська друкарня» рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 86893,21 грн., з них: 42440,34 грн. - податок на прибуток підприємств, 44452,87 грн. - податок на додану вартість.

Заборгованість з податку на прибуток підприємств у відповідача виникла на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 12.01.2010 року №0000012342/0, яке прийняте на підставі акта від 22.12.2009 року №1696/23-100/02468463, складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Борг ВАТ «Рівненська друкарня» з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 12.01.2010 року №0000022342/0, яке прийняте на підставі акта від 22.12.2009 року №1696/23-100/02468463, складеного за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Рівненська друкарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також у зв»язку з нарахуванням пені в сумі 65614 грн. та у зв»язку із несплатою узгоджених сум податкових зобов»язань на підставі самостійно складених та поданих до Державної податкової інспекції у м. Рівне податкових декларацій: №9002143702 від 15.12.2009 року на суму 37522,00 грн.; №9002637107 від 19.01.2010 року на суму 40662,00 грн.; №9000278542 від 18.02.2010 року на суму 9699,00 грн.; №9000638140 від 18.03.2010 року на суму 28977,00 грн.; №9001137294 від 19.04.2010 року на суму 13197,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.

На виконання п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181-ІІІ) позивачем відповідачу було виставлено першу податкову вимогу №1/31 від 12.01.2010 року на суму 20511,73 грн., здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу та виставлено другу податкову вимогу №2/147 від 11.02.2010 року на суму 89304,64 грн.

У встановленому порядку податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991 року (далі-Закон №1251-XII), податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних і справляється на всій території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до п. 4.2.1 ст. 4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов»язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов»язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 5.2.1 ст. 5 Закону №2181-III податкове зобов»язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-III передбачає, що платник податків зобов»язаний самостійно сплатити суму податкового зобов»язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов»язання платника податків за причинами, не пов»язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов»язаний сплатити нараховану суму податкового зобов»язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов»язання контролюючим органом, платник податків зобов»язаний погасити нараховану суму податкового зобов»язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону №1251-XII від 25.06.1991 року платники податків і зборів (обов»язкових платежів) зобов»язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов»язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що оскільки відповідач не оскаржував податкових повідомлень-рішень та податкових вимог, то сума податкової заборгованості перед бюджетом є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі у сумі 86893,21 грн. відповідачем на день прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягали до задоволення повністю.

В зв»язку з цим, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рівненська друкарня» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року у справі №2а-3082/10/1770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя : Гудим Л.Я.

Судді: Довгополов О.М.

Святецький В.В.