Ухвала суду № 33473980, 11.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року справа №805/8478/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Куленко О.Д.,

представників позивача Манерової Ю.В., Попової І.С.,

представника відповідача Гриненко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі № 805/8478/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про скасування пункту 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.06.2013 року звернувся до суду з вказаним позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про скасування пункту 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915. В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає неправомірним п. 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915, яким відповідач зобов'язав позивача відкоригувати (поновити) в обліку вартість активів шляхом збільшення вартості активів в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» на суму 394942,34 грн. Так, позивач зазначив, що локомотиви ЧМЕ3 за №№ 2562, 6807, 1202, 2864, 1696, 2558, 2865 та ВЛ8 № 100 не були виведені з експлуатації, а тому, підприємство мало право нараховувати амортизацію на вказані основні засоби. Позивач просив скасувати п. 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано пункт 70 вимоги Державної фінансової інспекції у Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 про зобов'язання Державному підприємству «Донецька залізниця» відкоригувати (поновити) в обліку вартість активів шляхом збільшення вартості активів в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» на суму 394942,34 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця» - є юридичною особою, 18.05.1998 року зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код 01074957, що підтверджується копією витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 121).

Відповідач Державна фінансова інспекція в Донецькій області діє на підставі Положення, затвердженого 07.12.2011 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради Донецької області 29.12.2011 року за №12661450000040455, є правонаступником Контрольно-ревізійного управління (КРУ) в Донецькій області.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.11.2012 року по 19.02.2013 року (на час проведення зустрічних звірок проведення ревізії зупинялось в період з 10.12.2012 року по 13.12.2012 року, з 25.12.2012 року по 15.01.2013 року) ДФІ в Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року, про що складений акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01 (а.с. 68-71).

За результатами акту ревізії від 26.02.2013 року відповідачем прийнята вимога від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 «Щодо усунення порушень» (а.с. 72-74).

Позивачем в межах даної адміністративної справи оскаржується пункт 70 даної вимоги, відповідно до якого ревізією в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» встановлено, що в порушення вимог п. 2.2.3.11 Інструкції щодо обліку наявності, стану й використання локомотивів та моторвагонного рухомого складу затвердженого наказом Укрзалізниці № 72-Ц від 20.02.2002 року, п. 23, п. 24 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, ст.3 Закону України № 996 локомотивним депо допущено завищення в обліку сум понесених витрат внаслідок нарахування амортизації на локомотиви, які поставлено у запас Укрзалізниці за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року у сумі 394942,34 грн.. Вказаним пунктом вимоги відповідач вимагав позивача відкоригувати (поновити) в обліку вартість активів шляхом збільшення вартості активів в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» на суму 394842,34 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року Локомотивним депо здійснено нарахування амортизації локомотивів, які знаходились в запасі, на загальну суму 394942,32 грн., а саме:

- ЧМЕ3 № 2562 за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року на суму 32570,10 грн., за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 43 426,80 грн., за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року на суму 32570,10 грн.;

- ЧМЕ3 № 6807 за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року на суму 19332,54 грн.;

- ЧМЕ3 № 1202 за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року на суму 322100,68 грн.;

- ЧМЕ3 № 2864 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 51153,48 грн., за період з 01.01.2012 року по 30.09.2010 року на суму 38365,11 грн.;

- ЧМЕ3 № 1696 за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року на суму 93101,67 грн.;

- ЧМЕ3 № 2558 за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року на суму 45595,98 грн.;

- ВЛ8 № 100 за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року на суму 6614,88 грн.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» Укрзалізницею розроблені Методичні рекомендації по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та затверджені наказом від 03.07.2000 року № 254-Ц (надалі - Методичні рекомендації від 03.07.2000 року).

Пунктом 23 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Приписами п. 29 Методичних рекомендацій від 03.07.2000 року встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» інвентарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці, та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється шляхом позиційних записів окремих об'єктів основних засобів.

Форма заповнюється в одному примірнику на основі Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), технічної та іншої документації.

Підставою для відміток про вибуття об'єктів основних засобів при передачі їх іншому підприємству (організації), а також про переміщення всередині підприємства є Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1); при списанні об'єкта основних засобів внаслідок старіння чи зносу - Акт на списання основних засобів (форма № ОЗ-3). Записи про закінчені роботи по добудові, дообладнанню, реконструкції та модернізації, ремонту об'єкта ведуться в картці на підставі Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2)».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств» від 28 жовтня 1997 року № 1183 (далі по тексту - Положення № 1183), при тимчасовому виведенні з експлуатації основних фондів та їх консервації складається Акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

Виведення основних фондів з експлуатації може бути підтверджене іншими первинними документами (у тому числі, за формою, визначеною самим підприємством) однак вказаний документ повинен бути складеним у відповідності до вимог п.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, загальний порядок проведення консервації та розконсервації основних засобів викладено у Положенні № 1183.

Це Положення визначає організаційні основи та встановлює єдиний порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих фондів підприємств (далі - основні фонди підприємств) і обов'язкове для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності.

Для інших підприємств це Положення має рекомендаційний характер.

Згідно з п. 2 Положення № 1183 консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Консервація основних засобів проводиться на підставі документів, перерахованих у п. 7 Положення № 1183, а саме:

- акт Кабінету Міністрів України - для підприємств, заснованих на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби. Проект такого акта подає в установленому порядку орган, уповноважений управляти майном таких підприємств;

- рішення платника податку, погоджене з Міжвідомчою комісією, - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (крім підприємств, заснованих на державній власності);

- рішення платника податку - для решти підприємств.

Рішення про необхідність консервації оформляється наказом керівника, рішенням загальних зборів, рішенням зборів акціонерів або засновників - залежно від правил, установлених у статуті підприємства для ухвалення таких рішень.

Пункт 6 Положення № 1183 вимагає, щоб перед консервацією було складено її проект, який може ґрунтуватися на рекомендаціях спеціальних комісій з питань консервації згідно з п. 10 Положення.

Та як вже зазначено вище, питання бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних із консервацією основних засобів, а також відображення їх у фінансовій звітності, описані у п. 23, 29 П(С)БО 7.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження (зокрема, акти), що свідчать про консервацію локомотивів, по яким нарахована амортизація. Також відсутні інші документальні факти виведення цих основних засобів з експлуатації.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказами по ДП «Донецька залізниця» локомотиви ЧМЕ3 за №№ 2562, 6807, 1202, 2864, 1696, 2558, 2865 та ВЛ8 № 100 відправлені на базу запасу Чернухіно. З інвентарних карток та технічних паспортів локомотивів, що є в матеріалах справи, також не вбачається про перебування їх на консервації.

Облікова політика ДП «Донецька залізниця» та його підрозділів здійснюється на підставі наказу від 06.02.2008 року № 54/Н, який затверджений підприємством з метою забезпечення єдиної облікової політики, забезпечення єдиних методологічних принципів організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності структурними підрозділами, які входять до складу ДП «Донецька залізниця».

Так, згідно п. 4.18 цього наказу амортизація об'єктів рухомого складу, які знаходяться в запасі, резерви відповідно до нормативних актів Укрзалізниці, нараховується у звичайному порядку.

Таким чином, за відсутністю документального підтвердження виводу об'єкту з експлуатації, припинення нарахування амортизації є документально не обґрунтованим, а облікова політика позивача прямо встановлює амортизацію об'єктів рухомого складу, які знаходяться в запасі згідно діючих норм.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 70 спірної вимоги ДФІ у Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства та не відповідає обставинам справи і правильному застосуванню норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною фінансовою інспекцією у Донецькій області по даній справі не доведено правомірності прийняття пункту 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі № 805/8478/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі № 805/8478/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 13 вересня 2013 року.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін