Рішення № 33471118, 10.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/3384/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ПП "Санта-Україна", м. Київ до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 11 493,76грн. за участю представників сторін:

позивача - Лещинський Д.В., дов. № 1401/13 від 14.01.13р.; Баула Т.П., дов. б/н

від 02.01.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11 493,76грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 11/95 від 18.05.11р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18.05.11р. між Приватним підприємством "Санта-Україна" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір поставки № 11/95, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти товари, а відповідач приймати їх у власність згідно з специфікацією та оплачувати їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації. В накладних вказується найменування товару, його кількість, асортимент і ціна, не більша ніж у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами договору (п.4.1) поставка товару здійснюється позивачем за власний рахунок. Позивач зобов'язався не пізніше як в триденний термін після отримання замовлення-заявки поставити товар відповідачу згідно з умовами договору (п.4.2).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 18 226,98грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару), та факт встановлення договірних відносин.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до 4.2 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару з відстроченням 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 6 242,72грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними у справі.

Пунктом п.2.2 договору сторони передбачили можливість повернення отриманого за договором товару у разі, якщо термін придатності/зберігання товарів до кінця терміну їх реалізації сплине більш ніж на 80%.

Згідно видаткових накладних № 101 від 05.02.13р. та № 132 від 06.02.13р. відповідач повернув частину отриманого товару позивачу на загальну суму 81,18грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором склала 11 493,76грн., яка на теперішній час є не сплаченою.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 11 493,76грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 610, 612, 629, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, відомості про рахунки відсутні) на користь Приватного підприємства "Санта-Україна", код ЄДРПОУ 30634862 (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд 15, відомості про рахунки відсутні) - 11 493,76грн. основного боргу, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.09.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.